Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №509/6447/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №509/6447/26

Суддя: Козирський Є. С.

Справа № 509/6447/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, майора, офіцера рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 Куп АП,-

ВСТАНОВИВ:

Майор ОСОБА_1 , 27.08.2026 близько 07 год. 00 хв., будучи військовою службовою особою та старшим першої групи оповіщення, відповідно до наказу № 487 перебуваючи за місцем здійснення оповіщення — поблизу будинку АДРЕСА_2 житлового масиву «Сьоме небо» у селищі Авангард Одеського району Одеської області, за викладеними у протоколі обставинами разом з іншими військовослужбовцями здійснив переслідування, фактичне затримання та примусове поміщення ОСОБА_2 до автомобіля із застосуванням фізичного впливу, за відсутності працівників Національної поліції України і відповідних законних повноважень.

28 серпня 2026 року офіцером відділення запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_4 молодшим лейтенантом ОСОБА_3 стосовно майора ОСОБА_1 складено протокол про військове адміністративне правопорушення серії ОДО № 595 за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про поважність причин неявки суд не повідомив. Надав суду пояснення, відповідно до яких вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнає.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-14 КУпАП.

Судом встановлено, що, 27.08.2026 близько 07 год. 00 хв. на АДРЕСА_2 майор ОСОБА_1 , перебуваючи відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.08.2026 № 487 у складі старшого першої групи оповіщення військовозобов`язаних, разом з іншими членами груп оповіщення, за твердженням особи, яка склала протокол, здійснив фактичне затримання громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із застосуванням фізичного впливу та подальшим доставленням до автомобіля без залучення працівників Національної поліції України. У протоколі також зазначено про перебування членів групи у балаклавах. Ці дії кваліфіковані як перевищення військовою службовою особою наданих повноважень в умовах особливого періоду.

Так, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори та резервістів під час мобілізації вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Згідно вимог п.п. 1-3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.08.2026 № 487 на 27.08.2026 організовано заходи оповіщення військовозобов`язаних, до яких залучено дві групи загальною чисельністю вісім військовослужбовців; старшим першої групи визначено майора ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі — Порядок № 560):

Керівники обласних (Київського та Севастопольського міського) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням мобілізаційної директиви (розпорядження) оперативного командування з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних організовують проведення уповноваженими представниками обласного та підпорядкованих районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) та вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним; здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов`язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські.

Відповідно до п. 31 Порядку, повістки мають право вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Призначення представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та підприємств (установ, організацій), уповноважених вручати повістки, здійснюється наказом відповідного керівника, який є підставою для видачі службового посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки.

Представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.

Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

У громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.

У районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов`язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів.

Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Для організації роботи груп оповіщення керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не пізніше ніж за день до проведення таких заходів видає наказ, в якому визначаються: старші груп оповіщення із числа представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки; маршрути оповіщення (місця, де здійснюватиметься оповіщення, із зазначенням адрес будинків, громадських місць, громадських будинків та споруд, назв вулиць або площі); підприємства, установи, організації, працівники яких підлягають оповіщенню; час та строки проведення оповіщення; порядок залучення керівника установи (організації) або фізичної особи - підприємця, який надає послуги з управління багатоквартирними будинками, голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до груп оповіщення, де старшими визначений представник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, представників структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, підприємств, установ, організацій, територіальних органів (підрозділів) поліції.

Уповноважена особа РТЦК та СП, що діє у складі групи оповіщення, на вимогу громадянина пред`являє свій паспорт громадянина України (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред`явити його військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261, 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).

Відтак майор ОСОБА_1 , перебуваючи старшим першої групи оповіщення, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно й чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати службові обов`язки, визначені обсягом доручених йому завдань, бути дисциплінованим, виявляти повагу до гідності інших осіб.

Згідно вимог ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Статтею 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, майор ОСОБА_1 , який згідно з наказом № 487 тимчасово виконував функції старшого першої групи оповіщення, здійснював у межах відповідного доручення організаційно-розпорядчі функції та є військовою службовою особою в розумінні примітки до ст. 172-13 КУпАП — спеціальним суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-14 КУпАП. Разом із тим предметом доведення у цій справі є не лише службовий статус ОСОБА_1 , а й вчинення ним конкретних умисних дій, які явно виходили за межі наданих повноважень. Сам по собі обов`язок старшого групи припиняти порушення не замінює доказів активного перевищення повноважень. Як убачається з матеріалів перевірки, ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснено перевірку щодо можливих неправомірних дій військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 , зафіксованих на відеозаписі, поширеному 27.08.2026 у https://t.me/odessa_infonews/96575. месенджері «Telegram» за посиланням Відповідно до протоколу серії ОДО № 595 від 28.08.2026 майор ОСОБА_1 у первинних поясненнях повідомив, що 27.08.2026 із 06 год. 00 хв. відповідно до наказу від 26.08.2026 № 487 був залучений до заходів оповіщення, які проводилися спільно з військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_8 . Перед початком заходів проведено інструктаж щодо дотримання вимог чинного законодавства, недопустимості застосування надмірної фізичної сили та перевищення службових повноважень. Близько 06 год. 20 хв. дві групи оповіщення у складі восьми військовослужбовців на автомобілях Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , і Dacia Duster, державний номерний знак НОМЕР_2 , прибули до м. Одеси. Близько 07 год. 00 хв. вони перебували на території житлового масиву «Сьоме небо» у селищі Авангард Одеського району. Поблизу будинку № 2 по вул. Проїзній військовослужбовці помітили чоловіка, який після зупинки автомобілів почав тікати. У протоколі з посиланням на первинні пояснення викладено, що майор ОСОБА_1 разом з іншими військовослужбовцями груп оповіщення почали його переслідувати, наздогнали, затримали та повели до автомобіля Nissan X-Trail. Громадянин кричав, намагався вирватися, після чого військовослужбовцями застосовано фізичний вплив для посадки його до автомобіля. Відповідно до викладених у протоколі обставин, громадянина доставили до ІНФОРМАЦІЯ_8 , де після встановлення анкетних даних з`ясовано, що ним є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . До затримання документів громадянина не перевіряли, належним чином йому не представлялися. Під час події члени обох груп були у балаклавах; працівників Національної поліції України на місці не було. Згідно з первинними письмовими поясненнями військовослужбовців, нагрудні відеореєстратори для груп були отримані, однак під час затримання їх не встигли увімкнути. Сам ОСОБА_1 у своїх первинних поясненнях підтверджував факт перебування в балаклаві та описував подію як затримання ОСОБА_2 . У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 після ознайомлення з оприлюдненим відеозаписом підтвердив, що на ньому зафіксовано затримання ОСОБА_2 та посадку останнього до автомобіля із застосуванням фізичного впливу. Це визнання факту події має оцінюватися окремо від доказів особистої участі ОСОБА_1 в конкретних фізичних діях. Крім того, до матеріалів справи долучено носій із відеозаписом зазначеної події, на якому, за описом у матеріалах та повідомленими суду обставинами, зафіксовано, як група осіб у військовій формі наздоганяє громадянина, фізично утримує його та саджає до автомобіля. Висновок про конкретну роль ОСОБА_1 на відео має ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні цього запису судом. Також долучено журнал інструктажів груп оповіщення. За записами журналу, 26.08.2026 майор ОСОБА_1 пройшов інструктаж за темою «Порядок користування засобами фото-відеофіксації», навпроти його прізвища міститься підпис. У журналі також є запис від 27.08.2026 за темою «Антикорупційне законодавство», однак точний час проведення інструктажу за цією темою з фото журналу не встановлюється. У матеріалах також наявні функціональні обов`язки офіцера відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_5 , якими передбачено участь у виконанні мобілізаційних завдань, забезпечення їх виконання та відповідальність за результати роботи. Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з функціональними обов`язками датовано 28.08.2026, тобто після інкримінованої події. Отже, ця відмітка сама по собі не підтверджує ознайомлення з даним текстом до 27.08.2026. Наведені обставини щодо статусу старшого групи, інструктажу та службових завдань характеризують обсяг обізнаності ОСОБА_1 і покладених на нього повноважень, однак питання його особистої умисної участі у перевищенні цих повноважень підлягає окремій оцінці.

Повноваження проводити адміністративне затримання та примусово доправляти громадянина до ТЦК мають лише працівники поліції. Військовослужбовці, які здійснюють оповіщення військовозобов`язаних, такого права не мають.

Працівники ТЦК можуть ініціювати затримання лише в разі, коли людина перебуває в розшуку за ігнорування повісток, але фізично затримувати і доставляти особу може тільки поліція. Будь-яке самостійне затримання представниками ТЦК є незаконним.

Отже, затримання осіб, як захід забезпечення провадження у справах за КУпАП, входить до компетенції Національної поліції та інших органів у випадках, визначених у ст.262 КУпАП. До цього переліку центри комплектування не віднесено.

Стаття 17 Конституції України забороняє використання Збройних Сил чи інших військових формувань для обмеження прав громадян або повалення конституційного ладу.

Таким чином, під час заходів оповіщення ОСОБА_2 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 було здійснено фактичне затримання та примусове доставлення громадянина без залучення уповноважених працівників Національної поліції України. Такі дії виходять за межі повноважень представників ТЦК та СП щодо проведення оповіщення. Водночас саме перебування групи оповіщення без поліцейського не становить порушення, якщо її учасники обмежуються законними заходами оповіщення.

Вимогами ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст.ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1Х, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, 12.01.2026 № 40/2026, тобто, на теперішній час в Україні діє особливий період.

Після призначення судового засідання ОСОБА_1 подав письмові пояснення, у яких заперечив свою вину. Зазначив, що на момент переслідування й затримання ОСОБА_2 перебував у салоні автомобіля Nissan X-Trail, безпосередньо не переслідував громадянина, не затримував його та не застосовував фізичної сили. За його твердженням, фрагментарний відеозапис не дає можливості ідентифікувати військовослужбовців у балаклавах і встановити його особисту участь у події. Крім того, він посилався на подальше добровільне укладення ОСОБА_2 контракту про проходження військової служби, а також стверджував, що протокол серії ОДО № 595 підписав без належного ознайомлення з його змістом і що первинні пояснення були викладені в узагальненій формі. Суд розцінює зазначені пояснення ОСОБА_1 як намагання уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Обставини правопорушення та провина ОСОБА_1 , підтверджуються дослідженими по справі доказами:

-протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ОДО № 595 від 28.08.2026;

-витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23.02.2026 № 6.

-наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.08.2026 № 487 про організацію роботи груп оповіщення;

-матеріалами перевірки ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-первинними письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.08.2026 та інших військовослужбовців двох груп оповіщення;

-відеозаписом затримання ОСОБА_2 , долученим на цифровому носії, та відеозаписом, поширеним у месенджері «Telegram»;

-журналом інструктажів груп оповіщення, функціональними обов`язками офіцера відділення рекрутингу та комплектування, службовою характеристикою, а також письмовими запереченнями ОСОБА_1 , поданими до суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Оцінюючи надані до суду докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до статті 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Із відеозапису, за даними протоколу та наданим описом, убачається факт переслідування громадянина групою осіб у військовій формі, його фактичного затримання із застосуванням фізичного впливу та посадки до автомобіля. При цьому на місці затримання не було працівників Національної поліції України.

Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис підлягає оцінці відповідно до вимог ст. 251 КУпАП як відомості, зафіксовані технічними засобами фото-, кіно- і відеозапису.

Власноручні первинні пояснення ОСОБА_1 , підписані 27.08.2026, складені безпосередньо після події й містять опис затримання та доставлення ОСОБА_2 . Подальші пояснення ОСОБА_1 містять іншу версію щодо його особистої ролі. Суд зіставляє ці відомості з поясненнями інших військовослужбовців, наказом про призначення ОСОБА_4 старшим першої групи, матеріалами перевірки та результатами дослідження відеозапису.

Суд враховує, що інструктаж щодо порядку використання засобів фотовідеофіксації ОСОБА_1 проходив 26.08.2026, що підтверджується відповідним записом у журналі інструктажів. За первинними поясненнями учасників груп, бодікамери були видані, проте під час події не використовувалися. Зазначена обставина характеризує дотримання встановленого порядку фіксації заходів оповіщення, але сама по собі не встановлює персональної фізичної участі у затриманні.

Посилання ОСОБА_1 на подальше укладення ОСОБА_2 контракту про проходження військової служби не спростовує обставин затримання, оскільки правомірність фізичного примусу оцінюється за правовими підставами, які існували в момент його застосування.

Суд також враховує, що призначення ОСОБА_1 старшим першої групи оповіщення свідчить про надання йому організаційних повноважень і відповідальність за виконання поставлених завдань. Проте сам лише службовий статус і неприпинення неправомірних дій інших військовослужбовців не є достатнім доказом активного умисного перевищення повноважень, якщо особисті дії ОСОБА_4 не встановлені. У протоколі йому інкриміновано саме спільне переслідування, затримання і примусову посадку громадянина до автомобіля, тому належить оцінити докази цієї конкретної поведінки.

За умови встановлення судом достовірності та достатності доказів особистої умисної участі ОСОБА_1 у затриманні ОСОБА_2 поза межами наданих повноважень дії останнього утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17214 КУпАП.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.ст.34,35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.

У матеріалах справи є позитивна службова характеристика ОСОБА_1 . Відомості, наведені в характеристиці, враховуються при індивідуалізації адміністративного стягнення. Дані про обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність у розумінні ст.ст. 34, 35 КУпАП, підлягають остаточній перевірці за всіма матеріалами справи.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.2 ст.172-14 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу.

Із урахуванням ступеня доведеної вини та даних про особу ОСОБА_1 проєктом передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, — 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом.

Разом із тим, згідно з п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, — у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_5 , а адміністративне правопорушення, яке йому інкримінується, пов`язане з виконанням ним службових обов`язків під час проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних 27.08.2026, суд доходить висновку про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 124, 283,284 КУпАП, п.12 ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу 34 000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Козирський Є.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua