Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №505/2990/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №505/2990/26

Суддя: Дзюбинський А. О.

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2990/26

Провадження № 2/505/3898/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гатілова І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Подільськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського міськрайонного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Стислий виклад позицій учасників справи

Позиція позивача Позивач позовні вимоги обґрунтувала тим, що 10.05.2008 між сторонами у відділі реєстрації актів цивільного стану Котовського району Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 17. Позивачка зазначила, що у них з відповідачем є спільні діти: неповнолітня донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; неповнолітня донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; неповнолітня донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; неповнолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Діти в даний момент проживають разом із нею. Позивачка зазначила, що вони з відповідачем вже більше трьох місяців (з квітня 2026 року) не мешкають разом, шлюбні відносини фактично припинені, збереження шлюбу та сім`ї неможливо. Позивачка просила розірвати шлюб, залишити їй прізвище « ОСОБА_1 » та не надавати строк на примирення. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу в найкоротший строк, без виклику сторін.

Позиція відповідача Відповідач ОСОБА_2 по суті справи позов визнав повністю, не заперечував проти розірвання шлюбу.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

25.08.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідачем по суті справи зроблено заяву від 27.10.2026 про визнання позовних вимог.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Інші заяви та клопотання від учасників справи не надходили.

Судовий розгляд справи

У судове засідання позивач та відповідач не з`явились, відповідно до змісту заяв по суті справи просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду

Частини 1 та 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засідання всіх учасників справи. Дослідивши матеріали цивільної справи, ураховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Суд установив, що 10.05.2008 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Котовського району Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, зроблено актовий запис № 17 від 10.05.2008, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Котовського району Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області 10.05.2008.

У шлюбі народилися спільні діти: неповнолітня донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; неповнолітня донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; неповнолітня донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; неповнолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу, згідно ж ч. 2 зазначеної статті, суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін, та способом захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення.

Стаття 24 Сімейного кодексу України визначає засади добровільності шлюбу. Так, відповідно до ч. 1 даної норми закону шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Аналогічний принцип добровільності шлюбу закріплений і в ст. 51 Конституції України. При цьому згідно з ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, зокрема і шляхом пред`явлення позову про розірвання шлюбу.

Стаття 112 Сімейного кодексу України визначає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на аналіз наведених норм закону та встановлених судом обставин - факту припинення між сторонами шлюбних стосунків з квітня 2026 року та проживання окремо, суд вважає, що сім`я сторін існує формально та подальше спільне проживання лише суперечитиме інтересам останніх, що має істотне значення.

За цих обставин судом враховуються аргументи позивача, наведені нею в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо фактичного припинення шлюбних відносин, окремого проживання, відсутності спільних поглядів на подальше життя, а також небажання примирення та збереження шлюбу, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних у справі доказів.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка виявила бажання залишити за собою прізвище « ОСОБА_1 », що підлягає задоволенню. За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом припинення правовідношення через повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Розподіл судових витрат, інші питання

Розподіл судових витрат

Позивач у позовній заяві не просить здійснити розподіл судових витрат.

Повернення судового збору

Згідно з ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Зважаючи на вказане, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, а при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 331,20 грн та суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, необхідно повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Керуючись ст. 24, 56, 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, ст. 12, 76-81, 89, 141, 142, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , укладений 10 травня 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Котовського району Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 17 від 10 травня 2008 року.

Після розірвання шлюбу залишити за позивачем ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_1 ».

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), сплаченого згідно з квитанцією (платіжним документом).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 29 жовтня 2026 року.

Відомості про повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, паспорт: НОМЕР_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 .

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua