Суд: Кодимський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №503/1477/26
Суддя: Вороненко Д. В.
Справа № 503/1477/26
Провадження №3/503/674/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої контролером ДТЕК, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
08 вересня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180841, згідно змісту якого 08.09.2026 року близько 10:30 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 150 СК України неналежним чином виконувала батьківські обов`язки по вихованню та догляду за своєю малолітньою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме протягом 2025/2026 навчального року за свої свідомим рішенням обмежувала право своєї малолітньої дочки на отримання обов`язкової освіти з предметів інваріантної частини навчального плану для 8 класу, внаслідок чого за підсумками І та ІІ семестрів дитину визнано неатестованою. Терміни ліквідації академічної заборгованості пропоновані дирекцією навчального закладу матір свідомо ігнорує, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 заперечувала вчинення вище вказаного адміністративного правопорушення відзначаючи, що її дочка не відвідувала заняття з відповідних предметів внаслідок обставин, які не є предметом судового розгляду даної справи та які суд не вважає за можливе зазначати у змісті даного судового рішення з метою недопущення преюдиціального встановлення фактів стосовно осіб, які в свою чергу не є учасниками даної справи. Також зазначила, що її дочка самостійно вивчала навчальну програму з відповідних предметів та в повному обсязі ліквідувала академічну заборгованість, на підтвердження чого надала копію довідки КЗ «ОЗО «Слобідського ліцей» від 23.10.2026 року № 321, яка долучена судом до матеріалів справи.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Суд відзначає, що суть адміністративного правопорушення, яке зазначене у змісті протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180841 від 08.09.2026 року (а.с.2) та адміністративне обвинувачення у вчиненні якого пред`явлене ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, викладене у формулюванні, яке наведене у змісті повідомлення директора КУ «ОЗО «Слобідський ліцей» від 21.08.2026 року № 614 (а.с.4-5), зокрема обґрунтоване існуванням неналежного виконання з боку ОСОБА_1 батьківських обов`язків по вихованню та догляду за своєю малолітньою дочкою ОСОБА_2 , що призвело до обмеження нею протягом 2025/2026 навчального року права своєї малолітньої дочки на отримання обов`язкової освіти з предметів інваріантної частини навчального плану для 8 класу, внаслідок чого за підсумками І та ІІ семестрів дитину визнано неатестованою.
Однак, протягом судового розгляду ОСОБА_1 посилалася на те, що її дочка не відвідувала заняття з відповідних предметів внаслідок обставин, які не є предметом судового розгляду даної справи та які суд не вважає за можливе зазначати у змісті даного судового рішення з метою недопущення преюдиціального встановлення фактів стосовно осіб, які в свою чергу не є учасниками даної справи.
При цьому, зазначене спростовує наявність з боку ОСОБА_1 неналежного виконання батьківських обов`язків по вихованню та догляду за своєю дочкою.
З огляду на зазначене вище суд не вважає за можливе за результатом розгляду даної справи зазначати висновки щодо наявності або відсутності відповідних обставин, оскільки останні не мають значення для вирішення даної справи.
Водночас із цим під час розгляду справи ОСОБА_1 надала суду копію довідки КУ «ОЗО «Слобідський ліцей» від 23.10.2026 року № 321, згідно змісту якої ОСОБА_2 в повному обсязі ліквідувала академічну заборгованість за 2025/2026 навчальний рік з таких навчальних предметів: Історія України, Всесвітня історія, Громадянська освіта.
Водночас із цим суд здійснив судовий розгляду у даній справі в межах пред`явленого адміністративного обвинувачення.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред`явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що оцінюючи докази, суд повинен керуватися принципом доведення "поза розумним сумнівом", який сформульований в рішенні від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення даного принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) у відповідності до якого, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.
Інших доказів на підтвердження вини матеріали справи не містять.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення, на підтвердження викладених в ньому обставин, докази не є достатніми і переконливими для спростування заперечень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відтак сумніви тлумачяться судом на користь захисту.
Згідно ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Зокрема відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи зазначене вище суд вважає, що викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, у зв`язку з чим розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 184, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оригінали письмових документів наданих суду ОСОБА_1 , після набрання даною постановою законної сили, повернути останній за її зверненням під розписку та із попереднім виготовленням і долученням до матеріалів справи копій цих документів.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua