Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №331/1232/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/1232/25

Провадження № 1-кп/331/280/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 – в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025082010000014 від 04.02.2025 року, № 42025082010000044 від 17.06.2025 року, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 126-1, 390-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , маючи прямий умисел спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, цілеспрямовано, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та проти дію домашньому насильству» та ст. 55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із ними явищами», в період часу з 18 серпня 2023 року по 02 лютого 2025 року систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто своєї співмешканки ОСОБА_4 , з якою він спільно проживає за адресою: АДРЕСА_2 та має спільний побут. Вказане призвело до втрати ОСОБА_4 повноцінного сну та відпочинку, негативних переживань, емоційної напруженості та невпевненості, розладу здоров я, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, нездатність захистити себе, позбавлення ресурсів, необхідних для належного добробуту, та загального погіршення якості життя потерпілої.

Так, 18 серпня 2023 року приблизно о 11 годині 40 хвилин ОСОБА_5 знаходячись за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 , в ході якого ображав, висловлювався нецензурною лайкою в бік останньої, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даним фактом щодо ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №256372 від 18.08.2023, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №290540 від 18.08.2023 строком на 2 доби. Надалі, 18 серпня 2023 року близько 20 години 50 хвилин ОСОБА_5 , незважаючи на наявність термінового заборонного припису серії АА №290540 від 18.08.2023, відповідно до якого він, зобов`язаний залишити місце проживання постраждалої особи, із забороною входити та перебувати в місці проживання постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, порушив виконання вимог за усіма пунктами, скоїв домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_4 , а саме повернувся додому, вчинив сварку, кричав та ображав потерпілу, за адресою: АДРЕСА_2 , що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За вказаним фактом щодо ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №256373 від 18.08.2023 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Жовтневого районного міста Запоріжжя у справі № 331/6243/23 від 19 жовтня 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розмірі 170 гривень.

20 серпня 2023 року приблизно о 07 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , незважаючи на наявність термінового заборонного припису серії АА №290540 від 18.08.2023, відповідно до якого він, зобов`язаний залишити місце проживання постраждалої особи, із забороною входиш та перебувати в місці проживання постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, порушив виконання вимог за усіма пунктами, скоїв домашнє насильство психологічною характеру відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_4 , а саме повернувся додому за адресою: АДРЕСА_2 , де вчинив сварку, кричав, висловлювався нецензурними словами в адресу потерпілої, що завдало шкоди її психічному здоров`ю а також фізичне насильство, яке виразилось в душінні потерпілої, що завдало фізичного болю та шкоди психічному здоров`ю останньої. За даним фактом щодо ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №904032 від 20.08.2023, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/5639/23 від 04 грудня 2023 року в діях ОСОБА_5 встановлено наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, однак провадження закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Він же, 01 жовтня 2023 року приблизно о 19 годині 00 хвилин знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , а саме: ображав, висловлювався нецензурно та висловлював погрози фізичного характеру, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даним фактом шодо ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №257636 від 16.11.2023, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Та, 27 жовтня 2023 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_5 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , а саме: ображав нецензурною лайкою та висловлював погрози фізичного характеру, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даним фактом шодо ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №257718 від 16.11.2023, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/7516/23 від 17 листопада 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень та піддати адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту на 3 (три) доби.

05 червня 2024 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , в ході якого ображав грубою нецензурною лайкою, принижував людську гідність потерпілої, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даним фактом щодо ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 220724 від 05.06.2024, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Жовтневою районного суду міста Запоріжжя у справі №331/3600/24 від 10 червня 2024 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 3 (три) доби.

24 листопада 2024 року приблизно о 18 години 30 хвилин. ОСОБА_5 , знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо співмешканки ОСОБА_4 , а саме: кричав, словесно ображав, принижував останню, що завдало шкоди її психічному здоров`ю та фізичне насильство, яке виразилось у штовханні потерпілої, що завдало їй фізичного болю. За даним фактом шодо ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення № ВАВ № 003875 від 24.11.2024 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України. Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі №331/7278/24 від 25 грудня 2024 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Так, 17 січня 2025 року приблизно о 19 години 00 хвилин, ОСОБА_5 незважаючи на наявність термінового заборонного припису серії АА № 414539 від 17.01.2025, відповідно до якого він, зобов`язаний залишити місце проживання постраждалої особи, і забороною виходити та перебувати в місці проживання постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, порушив виконання вимог за усіма пунктами, скоїв домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_4 , а саме проник через вікно до приміщення квартири АДРЕСА_3 , де вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою, ображав потерпілу, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даним фактом щодо ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення № ВАВ № 004938 від 17.01.2025, за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

18 січня 2025 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 незважаючи на наявність термінового заборонного припису серії АА № 414539 від 17.01.2025, відповідно до якого він, зобов`язаний залишити місце проживання постраждалої особи, із забороною входити та перебувати в місці проживання постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, порушив виконання вимог за усіма пунктами, скоїв домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_4 , а саме прийшов за адресою: АДРЕСА_4 , де гучно стукав у двері та висловлювався нецензурною лайкою в адресу потерпілої, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даним фактом щодо ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №004937 від 18.01.2025, за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

22 січня 2025 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 незважаючи на наявність термінового заборонного припису серії АА № 414539 від 17.01.2025, відповідно до якого він, зобов`язаний залишити місце проживання постраждалої особи, із забороною входиш та перебувати в місці проживання постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, порушив виконання вимог за усіма пунктами, скоїв домашнє насильство психологічною характеру відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_4 , а саме прийшов за адресою АДРЕСА_4 , де гучно стукав у двері та висловлювався нецензурною лайкою в адресу потерпілої, що завдало шкоди її психічному здоров`ю. За даним фактом щодо ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 049944 від 22.01.2025, за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі №331/438/25 від 22 січня 2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Він же, 02 лютого 2025 року, близько 10 годин 00 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, тобто своєї співмешканки ОСОБА_4 , а саме: кричав, ображав, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, що завдало шкоди її психічному здоров`ю, а також фізичне насильство, яке виразилось у штовханні, що завдало фізичного болю та шкоди психічному здоров`ю останньої та загалом викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість та невпевненість, нездатність захистити себе, завдало шкоди її психічному здоров`ю та погіршило якість її життя, зокрема втрата повноцінного сну, відпочинку та негативні переживання.

Таким чином, ОСОБА_10 , обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України, який кваліфікується як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань, розладів здоров`я, погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.

Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 04.03.2025 у справі №331/706/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень.

Одночасно із адміністративним стягненням, на підставі ст. 39-1 КУпАП вищевказаною постановою ОСОБА_5 як особу, яка вчинила домашнє насильство, направлено на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Із вказаним рішенням суду, умовами та кримінальною відповідальністю за ст. 390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників ОСОБА_5 02.05.2025 був належним чином ознайомлений спеціалістом управління по роботі з молоддю та сім`єю Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради.

02.05.2025 ОСОБА_5 особисто отримано повідомлення від Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для кривдників, що засвідчено його особистим підписом. Відповідно до вказаного повідомлення, ОСОБА_5 як особі, яка вчинила домашнє насильство, необхідно з`явитися 09.05.2025 о 17:00 годині до ФОП « ОСОБА_11 » за адресою: АДРЕСА_5 .

Однак, ОСОБА_5 достовірно знаючи про те, що його на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 направлено до Запорізької міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи реальну можливість дотримуватись обов`язків, покладених на нього судом, будучи ознайомлений із умовами та кримінальною відповідальністю за ст. 390-1 КК України, 09.05.2025, 16.05.2025, 23.05.2025, 30.05.2025, 06.06.2025, 13.06.2025, 20.06.2025, 27.06.2025 не прибув до ФОП « ОСОБА_11 » для проходження програми для кривдників.

Своїми діями, які полягали в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників, яка передбачена Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», свідомо ігнорував виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 у справі № 331/706/25, яка є обов`язковим до виконання, тим самим підривав авторитет органів правосуддя України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України, яке кваліфікується як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень, пояснив, що дійсно відбувалися сварки, висловлювався нецензурною лайкою, приходив до потерпілої після винесення заборони. Крім того, з`являвся до органу пробації для реєстрації, також виконував роботи на території парку «Дубовий Гай», однак через плутанину щодо їх виконання не проходив програму для кривдників. На теперішній час взаємовідносини між ним та потерпілою добрі, також зазначив, що надалі проходитиме програму для кривдників. Просив суд суворо його не карати.

Окрім цього додав, що йому соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки, у зв`язку з чим не має наміру в подальшому продовжувати злочинну діяльність.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні просила обвинуваченого суворо не карати.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, у суду немає сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань, розладів здоров`я, погіршення якості життя потерпілої особи, та за ст. 390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення згідно із ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину (за ст. 126-1 КК України) та кримінального проступку (за ст. 390-1 КК України).

Обвинувачений ОСОБА_5 є особою, що досяг пенсійного віку, не має судимості, неодружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, має місце постійного проживання, під наглядом лікаря-нарколога або лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає те, що він вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, усвідомив свою протиправну поведінку, зробив відповідні висновки.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Санкцією статті 390-1 КК України передбачено покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 59-1 КК України, пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 року, ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення за ст. 390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Згідно інформації, наданої начальником Олександрівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_12 від 27.08.2026 р., з 18.04.2025 р. ОСОБА_5 перебував на обліку та 20.04.2026 р. знятий з обліку в зв`язку з відбуттям призначеного строку покарання.

З огляду на викладене, такий вид покарання, як пробаційний нагляд неможливо в порядку ч. 5 ст. 59-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 .

Крім того, ст. 61 КК України передбачено, що обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

З огляду на зміст ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності певного страхового стажу.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою пенсійного віку.

Відповідно до абз. 7 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд не вправі перейти до більш м`якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, відповідно до ст. 7 КПК (1001-05) повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

З врахуванням того, що ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок за ознаками ст. 390-1 КК України під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 року та є пенсіонером за віком, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 59-1 КК України та ч. 3 ст. 61 КК України, з огляду на те, що санкцією статті 390-1 КК України передбачені покарання, які не можуть бути застосовані до ОСОБА_5 , то у цьому конкретному випадку він має бути звільнений від покарання на підставі ч. 1 ст. 74 КК України.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_5 покарання за ст. 126-1 КК України, що відноситься до нетяжких злочинів, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, позиції потерпілої ОСОБА_4 , наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства і за цих підстав вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті ст. 126-1 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Також суд, в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_5 призначається покарання у даному кримінальному провадженні, вчинене ним до постановлення попереднього вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 року.

В свою чергу, відповідно до висновку щодо застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України, який викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2024 року у справі № 183/6854/20, якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.

Таким чином, оскільки вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 року, яким ОСОБА_5 засуджено до покарання, яке ухвалено відбувати реально, а за даним вироком йому призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, тому в даному випадку положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання не застосовуються.

Водночас, щодо самостійного виконання кожного вироку - попереднього, за яким особа має відбувати покарання реально, та нового, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, як про це вказано в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2024 року у справі № 183/6854/20 (провадження № 51-4885кмо23), суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до листа начальника Олександрівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_12 № 1592/22/18/1-26 від 27.08.2026 р. ОСОБА_5 , засуджений 04.03.2025 р. вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ст. 390-1 КК України до покарання у виді 1 року апробаційного нагляду, знятий з обліку 20.04.2026 р. в зв`язку з відбуттям призначеного строку покарання, тобто на момент закінчення розгляду даного кримінального провадження та ухвалення цього вироку, вирок від 04.03.2025 р. виконано, тому підстави для самостійного виконання попереднього вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2025 р., яким ОСОБА_5 засуджено за ст. 390-1 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк один рік, відсутні, а ОСОБА_5 , зважаючи на відбуття покарання, вважається таким, що не судимий в порядку п. 2-1 ст. 89 КК України, оскільки відповідно до вказаного пункту після відбуття покарання особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, визнаються такими, що не мають судимості.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся, процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід у провадженні не обирався.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України.

Звільнити ОСОБА_5 від покарання, передбаченого ст. 390-1 КК України, на підставі ч. 1 ст. 74 КК України.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку – 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, направити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», контроль за виконанням програми для кривдників покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання обвинуваченого.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Речові докази:

- CD-R диск із відеозаписами ознайомлення ОСОБА_5 з постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1