Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №398/2272/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №398/2272/26

Суддя: Стручкова Л. І.

Справа №: 398/2272/26

провадження №: 2/398/2894/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"02" листопада 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Коряковцева Я.В.,

прокурорів Натеси М.М., Рубана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, Олександрійська окружна прокуратура, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, про позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.11.2015 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами не склалися. За час їх спільного проживання відповідач зловживав алкогольними напоями, вчиняв скандали, застосовував до неї фізичне насильство, в зв`язку з цим з березня 2022 року вона припинила спільне проживання з відповідачем. Донька залишилася проживати з нею. В подальшому рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 12.11.2024 року шлюб між сторонами розірвано. Дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на повному її утриманні. Батько ніяким чином не приймає участі у вихованні та утриманні доньки, матеріально не забезпечує, кошти на утримання харчування, лікування, придбання одягу, взуття не надає. Станом на 31.03.2026 року відповідач має заборгованість по аліментах в розмірі 73 646,11 грн. Батько ніяким чином не піклується про дитину, не цікавиться її життям, навчанням, станом здоров`я, не приймає участі у житті та розвитку доньки, не вітає з днем народження та іншими святами. Коли відповідач приходив провідати доньку, то перебував в стані алкогольного сп`яніння, що лякало дитину. Вважає, що будь яких перешкод для виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків не існує, він свідомо ухиляється від їх виконання. Враховуючи інтереси дитини, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 14.04.2026 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в ньому - просила задовольнити. Додатково суду пояснила, що з 2012 року перебували з відповідачем в шлюбних відносинах. Жили погано, декілька разів розходилися бо відповідач пив. В 2015 році вона завагітніла ОСОБА_4 , відповідач обіцяв змінитися, 06.11.2015 року вони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 . Вони жили з батьками відповідача. Відносини між ними були погані, відповідач продовжував пити. В березні 2022 року вона з донькою переїхали жити до її матері. Відповідач продовжував приходити напідпитку, влаштовував скандали. Рішенням суду їх з відповідачем шлюб розірвано, також стягнуто з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти. Відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги не надає, по аліментам борг. Вона самостійно утримує доньку, купує їй усе необхідне для навчання. Батько був один раз на батьківських зборах в 2022 році та один раз запросив в парк на прогулянку. Коли приходе навідати дитину, перебуває в стані алкогольного сп`яніння, влаштовує скандали, донька через це його боїться. ОСОБА_2 не виконує батьківські обов`язки щодо дитини, не приймає участі у її вихованні, утриманні, не спілкується з донькою, не надає їй підтримку, не переймається її долею. Дитина його боїться та переймається, щоб він їй не нашкодив. Після звернення до суду з даним позовом, відповідач перестав турбувати дитину. ОСОБА_4 стала почувати себе більш впевнено в школі. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи сповіщений відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, належним чином, відзив на позов не подав (а.с.20, 30, 34, 50, 73, 91, 107).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд на підставі ч.8 ст.178, ст.ст.223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у ній доказів в заочному порядку, за згодою позивача.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району - Коряковцев Я.В. в судовому засіданні підтримав висновок органу опіки від 26.05.2026 року про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини був запрошений ОСОБА_2 , але не з`явився. Психолог спілкувався з малолітньою дитиною та склав висновок. ОСОБА_4 зазначила, що батько приїздить в нетверезому стані, влаштовує скандали і бійки з мамою. Заклад освіти повідомив, що батько відвідав їх один раз. На засіданні комісії дитина повідомила, що не заперечує проти позбавлення батька батьківських прав. Останній ніяких активних дій для покращення ситуації та налагодження спілкування з донькою не вчинив, що дитина підтвердила в судовому засіданні. По допомогу до органу опіки чи до психолога відповідач останні 5 років не звертався. Вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у письмовому висновку, поданому в судовому засіданні 23.10.2026 року (а.с.108).

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що є рідною сестрою позивача. Від самого народження ОСОБА_4 батько нею не цікавився, не утримував, не гуляв з нею, не спілкувався. Якось привіз ОСОБА_4 цукерки. Йому сказали, що дитина їсть не тільки цукерки, на це він відповів: «дитина з вами - ви її і годуйте». Минулого літа відповідач приїхав і сказав, що забере дитину до себе. ОСОБА_4 дуже злякалася. Приїжджав до школи п`яний. ОСОБА_4 це важко переживала. Також, вона була свідком при сварці влаштованій відповідачем. Він хапав позивачку за руки, ОСОБА_4 злякалася та плакала. В її присутності ОСОБА_4 казала, що боїться аби батько її не забрав та не нашкодив мамі.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що є мешканкою села Березівка, знайома зі сторонами. ОСОБА_7 ніде не працює, за рахунок чого він живе - не знає. Живе зі своїми батьками. ОСОБА_8 працює та самостійно утримує дитину. ОСОБА_7 приїздить до ОСОБА_1 нетверезий, влаштовує сварки, питає гроші на цигарки. ОСОБА_8 якось розповідала, що ОСОБА_7 серед ночі прийшов до їх в хату та ОСОБА_4 сильно злякалася. Дівчинка про батька в її присутності нічого не розповідала.

Вислухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, покази свідків, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язання виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України, яка містить вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав відносно дитини, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків.

Згідно ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності; 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Судом встановлено, що 06.11.2015 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, актовий запис №15, що підтверджується світлокопією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.10).

Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 ».

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/3739/24 від 12.11.2024 року, яке набрало законної сили 13.12.2024 року, шлюб між сторонами розірвано (а. с.11-12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8).

Згідно з довідкою-характеристикою, виданою Протопопівським старостинським округом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 07.04.2026 року №144, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 . Скарг та нарікань від жителів не надходило (а.с.62).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного Службою у справах дітей Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, дитина постійно проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_3 , яка самостійно займається вихованням та навчанням доньки, для розвитку дитини позивачем створено всі необхідні умови (а.с.15).

З інформації щодо участі батька ОСОБА_2 у вихованні та навчанні дитини №60 від 08.04.2026 року, встановлено, що за період з березня 2022 року по квітень 2026 року батько учениці 4-го класу Цукрозаводського ліцею Приютівської селищної ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 фактично усунувся від виконання своїх обов`язків щодо виховання та навчання доньки. За чотири роки ОСОБА_2 лише один раз відвідував батьківські збори. Батько не підтримує зв`язок із класним керівником та адміністрацією ліцею, не цікавиться результатами навчальних досягнень доньки, не відвідує консультації вчителя та не бере участі в позакласних заходах, у підготовці дитини до занять, не забезпечує її необхідним навчальним приладдям, підручниками чи іншими засобами, необхідними для освітнього процесу (а.с.17, 60).

Відповідно до довідки служби у справах дітей Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 07.04.2026 року №11-33/31/123, батько малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з березня 2022 року по квітень 2026 року до служби у справах дітей Приютівської селищної ради з заявами або зверненнями щодо усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та встановлення графіку побачень з дитиною не звертався (а.с.13, 61).

З довідки про неотримання аліментів виданої Олександрійським ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області №199 від 06.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 31.03.2026 року має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 73 646,11 грн. за виконавчим листом №398/3734/24 від 08.08.2024 року, виданим Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.14, 59).

На основі проведеного консультування КУ «Центр надання соціальних послуг Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області» 08.04.2026 року за №80/04 надано психологічний висновок згідно якого під час бесіди ОСОБА_4 відкрито та щиро відповідала на поставлені питання. Батьки ОСОБА_4 розлучені з 2024 року. Дівчина розповіла, що батько мешкає на сусідній вулиці, приходить раз на півтора місяці, зазвичай напідпитку. Зі слів дитини під час неочікуваних візитів батька, вона дуже хвилюється, нервує бо батько зазвичай напідпитку. З батьком в такому вигляді дитина спілкуватися не бажає. Іноді батько дарує подарунки, але систематичної матеріальної підтримки від нього немає. Свої обіцянки він не виконує, чим розчаровує її. ОСОБА_4 поділилася, що часто чує, як батько під час телефонних розмов погрожує мамі, через це дівчина тривожиться якщо мама їде в місто або йде в магазин. Дівчинка висловлює згоду щодо позбавлення батька батьківських прав. Між матір`ю і донькою близькі, довірливі відносини. Матір повністю задовольняє потреби дівчини у розвитку, вихованні, навчанні та дозвіллі. У ОСОБА_4 спостерігається підвищений рівень тривожності, рекомендовано відвідувати практичного психолога установи (а.с.18, 58).

Питання про позбавлення батьківських прав вирішується судом з урахуванням усіх обставин справи, інтересів дитини, висновків органу опіки та піклування й прокурора.

Так, малолітня ОСОБА_3 , 2015 року народження, в судовому засіданні підтвердила, що живе з мамою та бабусею. Батько живе окремо, з нею не спілкується, не вітає з днем народження чи святами. Інколи приїздить серед ночі, нетверезий, погрожує її забрати від мами. Вона не пам`ятає щоб батько їй щось купив чи подарував. До школи її збирає мама та купує усе необхідне для навчання. Вона би хотіла спілкуватися з батьком, якщо він перестане пити, але не вірить, що він зможе.

Згідно ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Виконавчий комітет Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, надав висновок, в якому вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обґрунтовуючи такий висновок, орган опіки та піклування посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 більше п`яти років проживає окремо від дитини, матеріально не утримує, життям та здоров`ям доньки не цікавився, вихованням не займався, не приймав участі у житті дитини, навчанні, не проявляє заінтересованості до розвитку дитини її вподобань та здоров`я. Має заборгованість по сплаті аліментів. Зазначені обставини свідчать про небажання ОСОБА_2 виконувати батьківські обов`язки, покладені на нього чинним законодавством.

Відповідач був запрошений на засідання комісії з питань захисту прав дитини, проте не з`явився (а.с.56, 57).

Прокурор у своєму висновку зазначає, що факт наявності заборгованості по аліментам не є беззаперечною підставою для позбавлення батьківських прав. Для задоволення позову позивачем має бути доведено, що поведінка відповідача щодо несплати аліментів та невідвідування школи є навмисною, систематичною та свідомою. В ході судового розгляду відповідач не заперечувала факт спілкування батька з дитиною, що спростовує факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Як вже зазначено, законодавчо передбачено можливість позбавлення батька/матері судом батьківських прав, якщо він/вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову частину виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, хоча мають реальну можливість для цього.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.п.15,16,18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Згідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст.7, 141 СК України, випливає, що при вирішенні спору щодо позбавлення батьків батьківських прав, суд має враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом тільки в інтересах дитини.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком/матір`ю обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

З досліджених в судовому засіданні доказів, пояснень позивача та свідків, думки малолітньої дитини, вбачається, що відповідач не проживає та не спілкується з дитиною понад п`ять років. Дитина проживає у належних умовах з матір`ю, яка займається її вихованням, доглядає та піклується про неї, забезпечує її всім необхідним. Вдома для дитини створені усі належні умови для життя, виховання та розвитку. В судовому засіданні дитина не змогла пригадати випадок пов`язаний з батьком, що викликав у неї позитивні емоції. Як то спільно проведений час, прогулянка, дарунок.

Відповідач з донькою не спілкується, не приділяє їй уваги, не бере участі у вихованні дитини, у її духовному та моральному розвитку, як це передбачено ст. 150 СК України, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує належним харчуванням, одягом, медичним доглядом, лікуванням, як складову виховання. Відповідач не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає їй доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не цікавиться її долею тощо.

Відповідач будучи обізнаним про порушене питання щодо позбавлення його батьківських прав, ані на засідання комісії з питань захисту прав дитини, ані в судове засідання не з`явився, пояснень по суті не надав, що свідчить про його байдужість до власної дитини та свідоме нехтування батьківськими обов`язками.

При цьому, в ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, що свідчать про перешкоджання відповідачу у спілкуванні з дитиною.

Зазначене свідчить про те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, відповідач свідомо та систематично не виконує свої батьківські обов`язки, нехтує потребами своєї дитини, порушує її права на належне батьківське виховання, а тому є всі правові підстави для позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.150, 164, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, Олександрійська окружна прокуратура, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення/складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення/складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судове рішення проголошено 02.11.2026 року.

Повне судове рішення складено 02.11.2026 року.

Суддя Л.І.Стручкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua