Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №383/1375/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1375/26

Номер провадження 2/383/944/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Зербул С.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Чеверда О.В.,

представника відповідача – адвоката Пономарьова О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» Чміленко В.І. про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання додаткової угоди неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2026 року ОСОБА_1 через представника – адвоката Чеверда Ольгу Віталіївну звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» Чміленко В.І. про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання додаткової угоди неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 7,3768 га з кадастровим номером 3520887000:02:000:0044, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Сугокліївська сільська рада (на теперішній час територія Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області). Право власності на вказану земельну ділянку набуте позивачем у порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя первинного власника землі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 між ним, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років.

Після оформлення спадщини у червні 2018 року, позивач, виявляючи синівську турботу та діючи добросовісно, не вчиняв дій щодо фізичного вилучення чи переоформлення документів, оскільки відповідач запевнив, що «перепідписувати або вносити будь які зміни до договору не потрібно, все діюче», і не бачучи самого договору, залишив ділянку в фактичному користуванні своєї матері, як фінансову допомогу до її пенсії.

У серпні 2025 року після тривалих років лікування померла мати позивача. Після завершення похоронних церемоній та перебирання родинного архіву документів, позивач виявив додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі від 24.08.2010 року, яка датована 04.05.2017 року, відповідно до тексту якої строк оренди земельної ділянки було штучно продовжено до 2035 року, розмір орендної плати суттєво занижено, доповнена обширними правами лише орендаря. Дослідивши виявлену додаткову угоду позивач вбачав, що підпис у графі «Орендодавець» виконано сторонньою особою і він візуально не належить його покійному батькові ОСОБА_2 .

В червні 2026 представником позивача на адресу відповідача кур`єром було направлено вимогу про вжиття добровільних заходів щодо повернення земельної ділянку з описом всіх подій, однак відповідач не захотів отримати листи, які повернулися без вручення.

З метою перевірки факту підробки та захисту майнових прав, представником позивача було ініційовано проведення професійного дослідження. Відповідно до висновку спеціаліста (почеркознавчого дослідження) №1206-26/2 від 27.07.2026 року, виконаного атестованим судовим експертом, встановлено: підписи в графі «Орендодавець» у первинному договорі від 24.08.2010 року та у додатковій угоді від 04.05.2017 року виконані різними особами, що є беззаперечним та належним доказом того, що ОСОБА_2 за життя не підписував додаткової угоди від 04.05.2017 року.

Позивач стверджує, що оскільки підпис від імені ОСОБА_2 сфальсифіковано, волевиявлення власника землі на подовження строку оренди та зміну умов повністю відсутнє, що нівелює будь-яку юридичну силу цього документа з моменту його створення.

Крім того зазначено, що відповідач, очевидно усвідомлюючи факт відсутності волевиявлення власника та підробку документів, вчинив недобросовісні дії з метою штучного створення доказів «виконання договору». Так, відповідач в односторонньому порядку, без погодження із законним власником землі, здійснив в один банківський день примусове перерахування грошових коштів на картковий рахунок позивача у розмірі по 10832 грн. за кожен рік наперед (сумарно за період 2024–2029 роки). Картка знаходилась у фактичному розпорядженні покійної літньої матері позивача, і позивач не знав умов договірних відносин аж до 2025 року, моменту смерті матері. Позивачу було не до з`ясування обставин по землі через тяжку хворобу матері, стан в країні в цілому, прийняття активної участі по відновленню електроенергетики на Херсонщині. Позивач не вчиняв жодних дій на погодження цієї транзакції та не підписував платіжних відомостей.

Згідно зі сформованим представником позивача Витягом із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативно грошова оцінка вказаної землі становить 206706,79 грн. Отже, щорічний платіж у розмірі 10832,00 грн. становить всього 5,24% від нормативної грошової оцінки землі, що підтверджує намір відповідача штучно, за допомогою підробленої додаткової угоди, закріпити за собою право користування землею за кабальною та заниженою ставкою, що суперечить ст.3 ЦК України.

Представник позивача направляв відповідачу офіційну вимогу кур`єрською службою про добровільне повернення ділянки та надання легітимних рахунків підприємства для повернення цих грошей. Проте відповідач навмисно ухилився від отримання кореспонденції, і лист повернувся за закінченням строку зберігання.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив:

усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 7,38 га з кадастровим номером 3520887000:02:000:0044, розташованою за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Сугокліївська сільська рада, шляхом визнання неукладеною додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі від 24.08.2010 року, яка датована 04.05.2017 року, нібито укладеної між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Вікторія» ОСОБА_3 , та зобов`язання Селянське (фермерське) господарство «Вікторія» Чміленко В.І. повернути вказану земельну ділянку законному власнику ОСОБА_1 ;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію речового права — права оренди відповідача Селянське (фермерське) господарство «Вікторія» ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3520887000:02:000:0044 (запис про інше речове право № 21632255), внесене на підставі додаткової угоди від 04.05.2017 року.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.08.2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу виправити недоліки позову протягом десяти днів з дня отримання ухвали (а.с.35-37).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.08.2026 року

відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.41-42).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13.08.2026 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Чеверда Ольги Віталіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.51-52).

31.08.2026 року від представника відповідача адвоката Пономарьова Олега Валентиновича до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просив в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування заперечень зазначено, що у 2010 році ОСОБА_2 звернувся до відповідача з пропозицією взяти у нього земельні ділянки в оренду, оскільки є власником декількох ділянок в тому числі й спірної. Так, як відповідач здійснює свою діяльність щодо вирощування зернових культур і насіння олійних культур він дав згоду на укладення договору. 24.08.2010 року між ОСОБА_2 та СФГ «Вікторія» ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі площею 7,38 га, яка розташована на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Після укладення договору на протязі 2010-2017 років ОСОБА_2 отримував орендну плату, а відповідач здійснював обробіток земельної ділянки відповідно до умов договору оренди землі та цільового призначення земельної ділянки. Оскільки претензій ОСОБА_2 не мав ні до розрахунків, ні до використання земельної ділянки сторони домовились про продовження договірних відносин. Господарством було підготовлено проект додаткової угоди про зміни до основного договору та передано для ознайомлення ОСОБА_2 через Попову Г.Г., яку в подальшому повернуто з підписом господарству та відповідно уповноважений представник здійснив державну реєстрацію правочинів у Державному реєстрі речових прав. Таким чином, 04.05.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі від 24.08.2010 року, якою, зокрема, внесено зміни щодо строку дії договору та збільшення розміру орендної плати. Відповідно в подальшому відповідачем здійснювався обробіток земельної ділянки і жодних претензій, з боку нового власника, не виникало. Дії позивача, щодо оспорювання правочину, укладеного у 2017 році, після дотримання всіх умов, використання відповідачем земельної ділянки відповідно до норм земельного законодавства, а позивачем отримання орендної плати, а через тривалий час пред`явлення позову фактично про визнання правочину недійсним (неукладеними) в зв`язку з відсутністю волевиявлення колишнього власника земельної ділянки, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісними (а.с.53-63).

04.09.2026 року від представника позивача адвоката Чеверда Ольгу Віталіївну до суду надійшов відповідь на відзив, згідно якого просила заперечення відповідача відхилити повністю, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.64-66).

04.09.2026 року до суду надійшла заява свідка ОСОБА_4 щодо надання відповідей на запитання відповідача в порядку ст.93 ЦПК України (а.с.69-70).

10.09.2026 року від представника відповідача адвоката Пономарьова Олега Валентиновича до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких зазначає, що жодних доказів, які б підтверджували позицію позивача до позову не надано, оскільки належним та допустимим доказом може бути лише висновок експерта (а.с.72-76).

10.09.2026 року від представника позивача адвоката Чеверда Ольгу Віталіївну до суду надійшли додаткові пояснення, згідно яких зазначає, що обмеження щодо проведення експертиз виключно державними установами стосується виключно кримінальних проваджень. Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» та ст.ст. 72, 102 ЦПК України, у цивільному процесі проведення досліджень може бути доручено судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, незалежно від їхнього місця роботи (а.с.77-78).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29.09.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Визнано явку позивача на розгляд справи по суті обов`язковою для надання особистих пояснень по справі. Відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Чеверда О.В. про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду (а.с.91-93).

Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві.

Суд, заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.06.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №165 (бланк серії ННС №856906) після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , набув право власності на земельну ділянку площею 7,3768 га, кадастровий номер 3520887000:02:000:0040, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1313781935208, розташованої на території Сугокліївської сільської ради Кропивницького (колишнього Бобринецького) району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується його копією та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , лікарського свідоцтва про смерть №112 від 21 серпня 2025 року (а.с. 29, а.с.31 зворот, 32), яке зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.08.2018 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №128100870, сформованого 19.06.2018 року (а.с.18).

За життя ОСОБА_2 (далі - орендодавець) як власник вищевказаної земельної ділянки, уклав щодо неї з Селянським (фермерським) господарством «Вікторія» ОСОБА_3 (далі - орендар) договір оренди землі від 24 серпня 2010 року на 10 років, який зареєстровано у Бобринецькому районному відділі Кіровограджської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2010 року за №041036500050, на підставі якого передав земельну ділянку орендарю, що підтверджується копіями Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №000893, вказаного договору оренди землі від 24.08.2010 року, акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 24.08.2010 року, акту про визначення меж земельних ділянок в натурі від 24.08.2010 року (а.с.23-24).

04.05.2017 року між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Вікторія» ОСОБА_3 укладено додаткову угоду про зміну умов Договру оренди землі від 24 серпня 2010 року, якою продовжили термін дії договору на 15 років з 09 вересня 2020 року по 09 вересня 2035 року (а.с.35).

26.07.2017 року за орендарем зареєстровано право оренди земельної ділянки, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №93226776, сформованого 31.07.2017 року (а.с.59).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» від 06жовтня 1998 року №161-ХІV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон України «Про оренду землі») договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, у змагальному процесі позивач повинен довести вимоги, на які посилається, а суд повинен забезпечити змагальність сторін процесу.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Разом з тим матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б свідчили, що наявна у матеріалах справи спірна додаткова угода підписана не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на додатковій угоді не ОСОБА_2 , а іншій особі, є саме висновок почеркознавчої експертизи.

Однак, позивачем не надано висновку судово-почеркознавчої експертизи, який би підтверджував заявлені ним позовні вимоги.

При цьому, сторона позивача не заявляла відповідного клопотання про призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи додаткової угоди, що є його правом на реалізацію своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів належними доказами (висновком почеркознавчої експертизи) заявлених вимог, зокрема відсутність волевиявлення орендодавця на укладення додаткової угоди від 04.05.2017 року про зміну Договору оренди землі від24 серпня 2010 року.

Крім того, за час свого життя ОСОБА_2 , не звертався до суду з позовом щодо відсутності волевиявлення, неукладеності додаткової угоди до договору оренди землі через те, що додаткова угода ним не підписувалась, фальсифікації його підпису.

Посилання позивача на копію висновку спеціаліста №1206-26/2 від 27.07.2026 року, ОСОБА_5 ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС», про те, що підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься у примірнику Договору оренди землі та підпис від його імені у примірнику Додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі від 24.08.2010 року, виконаний різними особами (а.с.13-18), суд відхиляє з огляду на наступне.

Згідно ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.74 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Згідно ст.7 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-ХІІ, в редакції, чинній на час розгляду справи, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до пункту 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) почеркознавча експертиза відноситься до криміналістичних.

Згідно ч.1 ст.74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Згідно ч.2 ст.74 ЦПК України допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Таким чином, вказаний вище висновок спеціаліста №1206-26/2 від 27.07.2026 року не є засобом доказування у цивільному судочинстві, який не замінює висновок експерта, а тому у відповідності до вимог ч.2 ст.78 ЦПК України є неналежним доказом підписання від імені ОСОБА_2 Додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі від 24.08.2010 року, не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини у справі суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, а тому понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 72, 74, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання додаткової угоди неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство «Вікторія» Чміленко В.І., код ЄДРПОУ 23094601, місцезнаходження: с. Борисівка Кропивницький район Кіровоградська область, п.і.27216.

Повне судове рішення складено 02.11.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко