Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №761/18514/26
Суддя: Притула Н. Г.
Справа № 761/18514/26
Провадження № 2/761/11341/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Капусті Б.В.,
за участі
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, збільшення їх розміру, стягнення додаткових витрат, -
В С Т А Н О В И В:
12 травня 2026 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить:
-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 3 512 гривень на місяць з дня подачі позову до ІНФОРМАЦІЯ_5;
-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 3 512 гривень на місяць з дня подачі позову до ІНФОРМАЦІЯ_5;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 3 675 гривень гривень на місяць з дня подачі позову до ІНФОРМАЦІЯ_5;
-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 3 675 гривень на місяць з дня подачі позову до ІНФОРМАЦІЯ_5;
-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 фактично понесені за період з 01.01.2026р. по 30.04.2026р. додаткові витрати на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 29 400 (двадцять дев`ять тисяч чотириста) гривень.
Вимоги позову обгрунтовані тим, що 06.03.2026р. Шевченківський районний суд міста Києва виніс рішення у справі №761/51882/25 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 (відповідач) та ОСОБА_1 (позивач). Рішення набрало законної сили.
Від шлюбу подружжя має двох синів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Діти проживають разом із матір`ю, яка отримує аліменти на утримання дітей згідно із судовим наказом Шевченківського районного суду міста Києва від 01.01.2026р. у справі №761/53564/25.
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління МЮУ Микитин Світлани Степанівни від 25.03.2026р. відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 згідно судового наказу у справі №761/53564/25.
21.04.2026р. позивач отримала розрахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів, з якого вбачається, що аліменти нараховуються виходячи із офіційної зарплати ОСОБА_3 , яка становить 8855 грн. на місяць. Відповідно на двох синів наразі стягуються аліменти в сумі 2948,72 грн. на місяць, що не тільки не забезпечує потреби дітей, але навіть не забезпечує кожній дитині 50% прожиткового мінімуму, що з 1 січня 2026 року, згідно з Законом про Державний бюджет, становить 3 512 гривень на місяць.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є солістами Хору хлопчиків та юнаків Київського державного музичного ліцею ім. М.В. Лисенка, мають численні нагороди та відзнаки у сфері вокально-хорового співу, диригування та гри на фортепіано, що підтверджується дипломами, характеристиками та іншими документами. Діти також беруть участь у творчій діяльності у складі естрадного колективу, разом з яким стали фіналістами Всеукраїнського фестивалю «Чорноморські ігри». Їхній творчий та професійний розвиток потребує постійних витрат на навчання, репетиторів, участі у конкурсах, концертній діяльності та підготовці до виступів. Крім того, діти перебувають у випускному віці та готуються до вступу до закладів вищої освіти, що також потребує додаткової підготовки до НМТ та іспитів.
Як зазначено в позові, позивач щомісячно витрачає на потреби дітей близько 40 000 (сорок тисяч) гривень. Більшість цих витрат викликана особливими обставинами, необхідністю розвитку здібностей дітей. Документально підтверджуються витрати на суму 14700 гривень на місяць. Відповідно до ст. 185 Сімейного Кодексу України, батько має нести принаймні 50% від цих витрат, а саме 7350 гривень на місяць.
Позивач вважає, що кожний з батьків має забезпечити кожній дитині принаймні 1 прожитковий мінімум на місяць. Відповідач проживає у престижному житловому комплексі, користується власним автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF» (ДНЗ НОМЕР_1 ). При цьому відповідач намагається приховувати свої статки від дітей, що призводить до неможливості стягнути реальний розмір аліментів через виконавчу службу. Тому позивач вимушений звернутися до суду із заявленими вимогами.
В судовому засіданні представник позивача та позивач заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні вимоги позову не визнав та просив відмовити в його задоволенні так як він здійснює утримання дітей та не має доходів для можливості сплати вказаних в позові сум.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 10.06.2009 року між сторонами був зареєстрований шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилися сини - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 06.03.2026 року (справа №761/51882/25-ц) шлюб між сторонами розірвано.
Судовим наказом Шевченківського районного суду м.Києва від 01.01.2026 року (справа №761/53564/25) стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 23.12.2025 року до досягнення повноліття ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судовий наказ пред`явлено до примусового виконання та постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Микитин С.С. розпочате виконавче провадження НОМЕР_4.
З розрахунку заборгованості, що складений державним виконавцем вбачається що із заробітку відповідача щомісячно на користь позивача на утримання дітей стягується сума 2 948,72 грн.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що крім зазначених сум аліментів, відповідач не надає кошти на утримання дітей.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512,00 грн.
Таким чином, враховуючи розмір доходів відповідача та розмір аліментів які стягнуті судовим наказом, відповідач мав би сплачувати на утримання дітей 3 512,00 грн., що становить один прожитковий мінімум для дітей відповідного віку.
Як встановлено судом, сторони проживають разом з дітьми в одній квартирі.
Щодо заявлених вимог про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 181 СК України).
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частина друга статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 192 СК України).
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 759/22898/20 (провадження № 61-7913 св 22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року в справі № 372/3260/20 (провадження № 61-8523св22)).
У статті 192 СК України визначені ті обставини, які враховуються для збільшення розміру аліментів. Такі обставини є оціночними. Тобто в кожному конкретному випадку суд, з урахуванням судового розсуду, повинен навести, які саме обставини змінилися, і чому визначений розмір є необхідним і достатнім. Завдання розсуду полягає в тому, щоб знайти справедливу рівновагу між інтересами дитини та можливостями платника;
конструкція "необхідний і достатній розмір аліментів" охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків;
застосування конструкції судового розсуду вимагає від суду пояснення які обставини враховані судом при збільшенні розміру аліментів і як розмір узгоджується з інтересами дитини. Суд може враховувати поведінку платника, зокрема ухилення від сплати, приховування доходів, відчуження майна на шкоду дитині, як обставини, що свідчать про недобросовісність.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі")".
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частини перша та друга статті 182 СК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
При зверненні до суду з позовом в частині зміни розміру аліментів та зміни способу їх стягнення позивач послалась лише на ту обставину, що розмір стягнутих аліментів становить менше одного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Суду не надано доказів що існує заборгованість за аліментами на момент розгляду справи судом. Суд не бере до уваги наданий розрахунок заборгованості за аліментами станом на 21.04.2026 року, оскільки позивачем пред`явлено судовий наказ до примусового виконання майже через чотири місяці після його видачі та відповідно існувала заборгованість на момент відкриття виконавчого провадження. Крім тверджень позивача про необхідність збільшення розміру аліментів, позивач не надала жодного доказу на підтвердження необхідності збільшення розміру аліментів. А тому суд вважає, що саме по собі твердження про недостатність отримуваних коштів для належного утримання дітей не може бути достатньою законною підставою для збільшення розміру аліментів.
Так при зверненні до суду з позовом, позивач не надала доказів щодо зміни матеріального становища відповідача з моменту звернення до суду із заявою про видачу судового наказу. Позивач та її представник не надали суду доказів матеріального становища відповідача, обмежившись лише зазначенням що відповідач користується автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF» (ДНЗ НОМЕР_1 ) та проживає у престижному житловому комплексі. Будь-яких доказів суду на підтвердження зазначеного надано не було.
Таким чином, оскільки судом під час розгляду справи не встановлено наявність підстав з якими закон пов`язує можливість збільшення розміру аліментів, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог в цій частині.
Щодо вимог про стягнення додаткових витрат суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.
До особливих обставин законодавцем відносяться випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Додаткові витрати на дитину мають бути викликані особливими обставинами; наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення; ці кошти є додатковими на відміну від аліментів, що стягуються на утримання дитини; у випадку коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі №6-1489цс17).
Відповідно до позиції Верховного суду, не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, а саме: навчання дитини з метою здобуття професійної освіти (висновок Верховного Суду у постанові від 26 серпня 2020 року у справі №336/1488/19); витрати одного із батьків на відвідування дитиною спортивної секції та дитячого гуртка (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 205/4622/16-ц); витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка (постанова Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №369/11745/16-ц); вартість поїздки та відпочинку на морі, придбаних медикаментів першої необхідності і харчування (без надання доказів наявності потреби в такому відпочинку, викликаної хронічною хворобою, лікуванням) (постанова Верховного Суду від 17 січня 2019 у справі № 720/1119/17).
При зверненні до суду з позовом позивач віднесла до щомісячних додаткових витрат: витрати на музичну школу «Забава», витрати на репетитора по фортепіано, витрати на вивчення англійської мови, витрати на Хор хлопчиків та юнаків Київського державного музичного ліцею імені М.В.Лисенка, що орієнтовно в місяць становить 14 700,00 грн. та половину вказаних витрат, на думку позивача, має нести відповідач.
В судовому засіданні відповідач пояснив, що дійсно діти мають здібності, зокрема для гри на фортепіано. За заняття з репетитором, як зазначив відповідач він платив орієнтовно 500 грн. за одне заняття до видачі судового наказу, після того, припинив сплачувати.
Крім того відповідач пояснив, що з травня 2026 року хлопці не відвідують музичну школу «Забава».
Водночас суд вважає, що підготовка до НМТ, додаткові заняття з англійської мови не відносяться до додаткових витрат на утримання дітей.
Таким чином, враховуючи що діти мають музичні здібності, враховуючи пояснення позивача та відповідача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача щомісячно додаткові витрати в загальній сумі 2 650,00 грн. (4800,00 грн. витрати на репетитора + 500 грн. витрати на хор / 2).
В той же час суд не вбачає законом передбачених підстав для стягнення з відповідача на користь позивача фактично понесені додаткові витрати за період з 01.01.2026 року по 30.04.2026 року в сумі 29 400,00 грн. так як зазначений розмір не підтверджено матеріалами справи, а поданий до позовної заяви розрахунок не може бути належним доказом понесення таких витрат.
У відповідності до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про зміну способу стягнення аліментів, збільшення їх розміру, стягнення додаткових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2 650,00 грн. щомісячно, починаючи з 12.05.2026 року по ІНФОРМАЦІЯ_5.
В частині вимог про зміну способу стягнення аліментів, збільшення їх розміру та стягнення понесених додаткових витрат - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1 064,96 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г. Притула
Оригінал: reyestr.court.gov.ua