Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №750/8007/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8007/26

Провадження № 2/750/3907/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Крапивного Б.В.,

за участю секретаря Буглака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96762468000 від 13.09.2020 в розмірі 19877,30 грн та понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 13.09.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96762468000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 29297,90 грн на умовах, визначених кредитним договором. У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит на умовах, визначених договором, однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 19877,30 грн, з яких 11087,90 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8789,40 грн – заборгованість за комісією. 20.06.2023 між первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 246, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 96762468000 від 13.09.2020, укладеним з відповідачем. Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат, в які включено витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 30.09.2026.

30.09.2026 розгляд справи відкладено на 29.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача; представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

29.10.2026 сторони повторно не з`явились; відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

За згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

13.09.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96762468000 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підписуючи цей Договір, позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі – Правила), Правила, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105, 09.06.2017 (із усіма змінами і доповненнями).

Правила після підписання сторонами Договору, стають його невід`ємною частиною; підписуючи Договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та в Правилах; підписи сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання сторонами цього договору, правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Сума кредиту за Договором становить 29297,90 грн (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 13.01.2023.

Процентна ставка за Договором встановлена в розмірі 0,00001 % річних (п. 3.9 Договору).

Відповідно до п. 3.12 Договору позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього Договору та додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Додатком № 1 до Договору передбачено наступні види комісій:

-щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 3% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу), яка нараховується починаючи з 14.09.2022;

-комісія за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) i використанні кредиту (разова) у розмірі 0% річних від суми кредиту, наданого на споживчі цілі;

-комісія за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за Договором (разова) у розмірі 1400 грн, яка сплачується позичальником за рахунок кредитних коштів;

-комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника, що розраховується як різниця між сумою фактично сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно з графіком платежів, але не більше 10 грн;

-комісія за надання послуг по управлінню кредитом при простроченні сплати чергового платежу у розмірі 500 грн, яка сплачується при простроченні чергових платежів. При цьому банк має право не застосовувати цю комісію або застосовувати не в повній мірі;

-комісія за розрахунково-касове обслуговування (РКО), розмір якої встановлено згідно з тарифами банку.

Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96762468000 від 13.09.2020, додаток до цього Договору, анкету-заявку на надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 власноручним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Отже, кредитний договір № 96762468000 від 13.09.2020 укладено між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 у письмовій формі відповідно до вимог цивільного законодавства. При цьому в укладеному договорі сторонами визначено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Таким чином, сторонами дотримано вимоги щодо форми такого договору, досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитування.

З огляду на викладене, 13.09.2020 внаслідок укладення вказаного кредитного договору між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 виникло кредитне правовідношення, за яким АТ «УКРСИББАНК» зобов`язалося надати кредит відповідачу, а остання зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти і комісію на визначених у договорі умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом п.п. 3.2, 3.3 Договору надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору; кредит надається позичальнику шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» на рахунок останнього.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджено наданою позивачем копією виписки АТ «УКРСИББАНК» за кредитним договором № 96762468000 від 13.09.2020, згідно з якою 14.09.2020 на банківський рахунок відповідача надійшли грошові кошти в сумі 29297,90 грн.

Отже, АТ «УКРСИББАНК», надавши 14.09.2020 ОСОБА_1 кредит в сумі 29297,90 грн, виконало своє зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Згідно з позовною заявою та за результатами дослідження розрахунку заборгованості за кредитним договором № 96762468000 від 13.09.2020 судом встановлено, що ОСОБА_1 свої фінансові зобов`язання своєчасно не виконала, допустивши прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 96762468000 від 13.09.2020 на користь позивача суд звертає увагу на таке.

20.06.2023 між первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 246, відповідно до умов якого за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.2 вказаного договору факторингу права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді.

На підтвердження переходу прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96762468000 від АТ «УКРСИББАНК» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» позивачем надано копію витягу із реєстру боржників до договору факторингу № 246, в якому зазначено вказаний кредитний договір, анкетні відомості відповідача та розмір її заборгованості; копію акта приймання-передачі права вимоги від 20.06.2023, а також копію платіжної інструкції № 71754 від 20.06.2023, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» здійснило платіж на користь АТ «УКРСИББАНК» на виконання умов договору факторингу № 246 від 20.06.2023, про що зазначено в графі платіжної інструкції «призначення платежу».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

З огляду на викладене, заміна осіб в окремих зобов`язаннях, у тому числі в таких, які виникли внаслідок укладення кредитного договору, через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт; фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Отже, договірні відносини факторингу передбачають особливий суб`єктний склад, оскільки сторонами такого договору можуть бути лише чітко визначені актом цивільного законодавства особи: клієнтом за договором факторингу може бути будь-яка фізична та юридична особа, які є суб`єктами підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України), а фактором – банк чи інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України).

Таким чином, на підставі зазначеного вище договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96762468000 від 13.09.2020.

Щодо вимоги про відшкодування заборгованості за кредитним договором, суд звертає увагу на такі правові норми й фактичні обставини.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором, останній нараховано заборгованість у сумі 29297,90 грн. Так, із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 96762468000 від 13.09.2020 вбачається, що заборгованість відповідача становить 29297,90 грн, з яких 11087,90 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8789,40 грн – заборгованість за комісією. Вказана заборгованість є предметом позову.

Факт наявності у відповідача заборгованості за тілом кредиту підтверджено наданими позивачем доказами, зокрема, копією виписки за кредитним договором № 96762468000 від 13.09.2020 та розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за цим кредитним договором. При цьому при обчисленні такої заборгованості враховано платежі, здійснені відповідачем на її погашення, тому вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими.

Водночас, щодо нарахування відповідачу заборгованості за комісією, суд звертає увагу на таке.

Умовами Договору передбачено шість видів комісій, зокрема, щомісячну комісію за управління кредитом, яка становить 3% від суми кредиту (878,94 грн), та разову комісію за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями у розмірі 1400 грн.

За змістом ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 29.05.2020) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації щодо стану кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові від 31.08.2022 по справі № 202/5330/19 Верховний Суд зазначив наступне: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З аналізу змісту виписки за кредитним договором № 96762468000 від 13.09.2020 вбачається, що відповідачу нараховувалась заборгованість за щомісячною комісією за управління кредитом у розмірі 3% від суми кредиту (878,94 грн) та за комісією за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями у розмірі 1400 грн. При цьому заборгованість за останньою ОСОБА_1 погасила.

Водночас судом встановлено, що у Договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням кредитом, що надавались відповідачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія. Крім того, позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх первісним кредитором зі споживачем при укладенні кредитного договору, у зв`язку із чим положення кредитного договору щодо нарахування відповідачу щомісячної комісії за управління кредитом є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічно, позивачем не доведено, що первісний кредитор погодив з відповідачем умови надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями, у тому числі, щодо надання таких довідок частіше, ніж один раз на місяць, у зв`язку із чим умови договору щодо нарахування такої комісії слід також визнати нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а грошові кошти, сплачені ОСОБА_1 на погашення заборгованості в цій частині, слід зарахувати на погашення обґрунтовано нарахованої заборгованості відповідача.

Таким чином, слід стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась внаслідок невиконання нею умов кредитного договору № 96762468000 від 13.09.2020, виключно за тілом кредиту, яку, з урахуванням наведених вище висновків суду, слід зменшити на суму необґрунтовано стягнутої з відповідача заборгованості по комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями, що у підсумку становитиме 9687,90 грн (11087,90 - 1400).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, покладаються на відповідача.

Правничу допомогу позивачу надавав адвокат Усенко Михайло Ігорович на підставі договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Згідно з Актом наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 1946 від 10.07.2026 та детальним описом наданих послуг до вказаного акту за договором про надання правової допомоги № 0107 від 10.07.2026 вартість наданої позивачу правничої допомоги у цій справі становить 8000 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 14.06.2021 у справі № 826/13244/16).

Ураховуючи норми цивільного процесуального законодавства щодо сплати, дослідження та розподілу судових витрат між сторонами судового процесу, зважаючи на характер та обсяг виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат за надану правничу допомогу є завищеною, а тому підлягає зменшенню.

Так, проаналізувавши опис наданих адвокатом позивача послуг, перевіривши відповідність заявлених до стягнення сум наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи незначну складність справи, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, з огляду на ціну позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу, надану позивачу, до 3000 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову на суму 9687,90 грн, що становить 48,74% ((9687,90 : 19877,30)) ? 100%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме стягнути 1297,65 грн (2662,40 грн ? 48,74%) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1462,20 грн (3000 ? 48,74%) у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96762468000 від 13.09.2020 в розмірі 9687,90 грн (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят сім гривен 90 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1297,65 грн (одну тисячу двісті дев`яносто сім гривень 65 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1462,20 грн (одну тисячу чотириста шістдесят дві гривні 20 коп.) у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4-й поверх, м. Львів; код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Б.В. Крапивний