Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №728/1701/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1701/26

Номер провадження 2/728/951/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

розглянувши у місті Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ПАРІС” (вул. Передславинська, буд. 37, офіс 535, м. Київ, код ЄДРПОУ 38962392) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І. Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також – Суд) від 16.07.2026 № 728/1701/26 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ПАРІС” (далі також – Позивач, ТОВ “ФК “ПАРІС”), представництво інтересів якого здійснює адвокат Антоненко Андрій Володимирович, про стягнення з ОСОБА_1 (далі також – Відповідач) заборгованості за Заявою-договором від 27.09.2019 № 0040839 щодо надання банківських послуг (далі також – Кредитний договір) у загальному розмірі 15 013,06 грн, а також вирішення питання про стягнення понесених Позивачем судових витрат 2 662,40 грн у вигляді судового збору та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.

2. Сторони, протягом строків визначених ухвалою Суду від 16.07.2026 № 728/1701/26, з клопотанням про розгляд цієї справи з їх повідомленням (викликом) у судовому засіданні або ж із відповідною заявою проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не звернулися.

3. Відповідно до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі також – ЦПК України), Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

4. Окрім того, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Позиції учасників справи.

5. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 27.09.2019 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “РВС БАНК” (далі також – АТ “РВС БАНК”) та Відповідачем була підписана Заява-договір №0040839 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ “РВС БАНК” на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

6. Підписавши Заяву-договір про надання банківської послуги Відповідач погодилася на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку, і приєдналася до умов договору. За умовами цього договору Відповідачу було надано споживний кредит у сумі 20 512,82 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок. Визначено строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка 18 % річних (тип ставки – фіксована), разова комісія при видачі кредиту 2,5 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

7. Водночас, 26.11.2021 між АТ “РВС БАНК” та ТОВ “ФК “ПАРІС” укладено договір про відступлення права вимоги № 26/11/2021-1. Згідно Додатку № 1 до договору відступлення права вимоги, АТ “РВС БАНК” відступило ТОВ “ФК“ПАРІС” право вимоги до Відповідача за Заявою-договором № 0040839 27.09.2019 на загальну суму 21 781,70 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 022,44 грн, заборгованості за процентами в розмірі 2 374,70 грн та заборгованості за комісією в розмірі 7 384,56 грн.

8. Позивачем було направлено вимогу Відповідачу, однак ОСОБА_1 не вчинила належних дій щодо погашення кредитної заборгованості. Оскільки Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, тому ТОВ “ФК “ПАРІС” просить стягнути з останньої заборгованість за вищевказаним кредитним договором, яка станом на 10.07.2026 становить 15 013,06 грн і включає заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 022,44 грн, заборгованості за процентами в розмірі 2 374,70 грн, а також згідно з частиною другою статті 625 ЦК України 3% річних в розмірі 106,50 грн і 509,42 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 26.11.2021 по 23.02.2022.

9. Окрім того, Позивач просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме – судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.

10. Як на правову підставу своїх вимог посилався на статті 526, 536, 549, 610, 626, 628, 629, 633, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі також – ЦК України).

11. Відповідач заявлені позовні вимоги визнала у повному обсязі та через модульну систему ЄСІТС “Електронний суд” подала 20.07.2026 та повторно 22.07.2026 аналогічний за своїм змістом відзив на позовну заяву, в якому остання просила суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач просить стягнути з неї, до 1 000 грн, так як дана справа є типовою, має незначну ціну позову та відноситься до категорій справ незначної складності.

12. Окрім того, просила застосувати положення частини третьої статті 142 ЦПК України та повернути Позивачу з Державного бюджету 50 % сплаченого судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

13. На останок просила звільнити її від відшкодування Позивачу іншої частини судового збору в розмірі судового збору в розмірі 1 331,20 грн., врахувати її скрутне матеріальне становище, а також той факт, що остання самостійно фінансово утримує сім`ю та має статус одинокої матері, що підтверджується витягом з ДРАЦСу, і стягнення з неї судових витрат не можливе без завдання шкоди для забезпечення базових життєвих потреб її дитини.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

14. Між АТ “РВС БАНК” та Відповідачем 27.09.2019 була підписана Заява-договір № 0040839 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ “РВС БАНК” на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідачем було підписано також графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (додаток №1), паспорт споживчого кредиту (а.с. 26, 26 зворот, 27).

15. За умовами Заяви-договору Відповідачу було надано споживчий кредит у сумі 20 512,82 грн., шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача №9ХХХ-4029 та видано останній платіжну картку.

16. У Додатку №1, який є невід`ємною частиною договору сторони обумовили вартість кредиту, кількість платежів з повернення кредиту та сплату процентів за користування ним, суми комісійної винагороди за договором(а.с. 26 зворот).

17. Пунктом 7.7.2 Публічної пропозиції визначено, зокрема, що клієнт зобов`язаний:

- повернути кредит та сплатити всі передбачені Заявою-договором плати (платежі) на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених договором (п.п.7.7.2.4.);

- виконати своєчасно та в повному обсязі зобов`язання, передбачені договором, не пізніше кінцевого терміну закінчення, що визначений в Заяві-договорі (п.п.7.7.2.5.);

- у разі порушення строків та/або несплати необхідної до погашення заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, що передбачені графіком платежів, частково або в повному обсязі, сплатити на користь банку штрафні санкції (штрафи та пеню) на умовах, передбачених договором. У разі порушення клієнтом будь-якої з умов договору, на вимогу банку достроково та в повному обсязі погасити заборгованість за сумою споживчого кредиту, процентами, щомісячної комісії та інші платежі, що передбачені умовами договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня одержання від банку повідомлення про таку вимогу шляхом направлення повідомлення згідно з положеннями договору. В разі, якщо повідомлення надіслане клієнту засобами поштового зв`язку (рекомендованим або цінним листом) і підприємством зв`язку повідомлено банк про неможливість вручення поштового відправлення адресату, то днем одержання повідомлення клієнтом є дата оформлення підприємством зв`язку документу про неможливість вручення поштового відправлення. При цьому, сторони дійшли до згоди, що в разі ухилення клієнтом від одержання на підприємстві зв`язку повідомлення банку (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство зв`язку після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа, закінчення терміну зберігання тощо), обов`язок банку щодо направлення повідомлення буде вважатися належно виконаним за наявності документа, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (п.п.7.7.2.10);

- клієнт зобов`язується сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання клієнтом зобов`язань за споживчим кредитом. При цьому розмір процентів для клієнта, який прострочив виконання зобов`язання за споживчим кредитом згідно до частини 2 статті 625 ЦК України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами Заяви-договору(п.п.7.7.2.17.) (а.с. 41,41 зворот).

18. У відповідності до меморіального ордеру від 27.09.2019 № 3629 АТ “РВС БАНК”, на виконання умов кредитного договору від 27.09.2019 № 0040839, здійснило перерахування грошових коштів у сумі 20 000,00 грн на користь Відповідача (а.с. 10).

19. Також у матеріалах справи наявна копія договору про відступлення права вимоги від 26.11.2021 № 26/11/2021-1, за змістом якого Позивач зобов`язується передати (сплатити) Клієнту суму фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), комісію за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с. 13-15).

20. Згідно з Реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток 1 до договору про відступлення права вимоги від 26.11.2021 № 26/11/2021-1) заборгованість Відповідача у загальному розмірі 21 781,70 грн передана Позивачу (а.с. 15 зворот-19, 20-23).

21. Відповідно до положень пункту 1.3 договору факторингу від 26.11.2021 № 26/11/2021-1 сума фінансування за цим договором становить 9 835 340,03 грн і її було сплачено фактором, що підтверджується актом прийому-передачі прав вимоги і документів до договору про відступлення права вимоги № 26/11/2021-1 від 26.11.2021(а.с.13).

Згідно з пунктом 3.1 Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, права вимоги за кредитним договором вважаються відступленими з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі прав та документів, що є невід`ємною частиною цього договору.

22. Згідно з розрахунком, що наданий Позивачем заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ “ФК“ПАРІС” за кредитним договором № 26/11/2021-1 від 26.11.2021, станом на 10.07.2026 з урахуванням часткового її погашення Відповідачем становить 15 013,06 грн і включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12 022,44 грн, заборгованості за процентами в розмірі 2 374,70 грн за період з 27.09.2019 по 27.09.2021, заборгованості згідно частини другої статті 625 ЦК України 3% річних в розмірі 106,50 грн і 509,42 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 (а.с. 52-53, 54).

23. В свою чергу Позивачем надіслана вимога Відповідачу про усунення порушення кредитного зобов`язання від 26.11.2021 вих.№167/26/11/2021-2, а саме погашення усієї заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також інших платежів протягом 30(тридцяти) календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, однак така вимога залишена Відповідачем без задоволення(а.с.9).

24. Копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що ТОВ “ФК“ПАРІС” є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку і має право на провадження господарської діяльності з наданням фінансових послуг (а.с. 55).

ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.

25. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

26. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

27. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

28. Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування – спеціальні правила, якими Суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

29. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

30. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також – ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

31. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

32. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

33. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

34. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

35. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

36. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

37. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

38. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між АТ “РВС БАНК” та Відповідачем кредитного договору від 27.09.2019 №0040839 та його належне виконання зі сторони кредитора.

39. Суд зауважує, що укладеним договором сторони узгодили як розмір кредиту, що надається, так і строк кредитування, який становить 24 місяців, та плату за користування кредитними коштами.

40. Відповідно, розмір процентів, який підлягає сплаті боржником за користування коштами протягом узгодженого періоду кредитування і перерахований Судом, становить 2 374,70 грн.

41. Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

42. Однак, щодо заявлених вимог про стягнення процентів річних та інфляційних втрат на підставі положень статті 625 ЦК України, то Суд наголошує, що згідно з пунктом 6 Закону України “Про споживче кредитування” від 15.11.2016 № 1734-VІІІ у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

43. У подальшому, до завершення дії карантинних обмежень, з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

44. Згідно з Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і на час розгляду цієї справи.

45. Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.

46. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

47. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

48. Згідно зі статею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

49. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

50. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

51. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

52. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 “Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231”, передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

53. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.

54. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.

55. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

56. При цьому, Суд враховує, що згідно із загальними принципами цивільного права, ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

57. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд констатує, що на його переконання згідно з укладеним договором про відступлення права вимоги від 26.11.2021 № 26/11/2021-1 до Позивача перейшло лише право вимоги заборгованості за кредитним договором від 27.09.2019 № 0040839 (станом на 10.07.2026) у розмірі 14 397,14 грн, яке включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12 022,44 грн та заборгованості за нарахованими і несплаченими процентами в розмірі 2 374,70 грн за період з 27.09.2019 по 27.09.2021.

58. Відповідно, оцінивши надані сторонами по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достатності та достовірності як кожен окремо, так і у сукупності, приймаючи визнання позову Відповідачем, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

59. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

60. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

61. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

62. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також – Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

63. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

64. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнював 3 328,00 грн.

65. Згідно з копією платіжної інструкції АТ “РВС БАНК” від 13.07.2025 № 72 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір”.

66. Водночас положеннями частини першої статті 142 ЦПК України визначено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

67. Також частиною п`ятою статті 7 Закону № 3674-VІ визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

68. Пунктом 5 розділу I Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого Мін`юстом України 25.09.2013 за № 1650/24182, закріплено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

69. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету визначено, що суди є органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодами бюджетної класифікації 22030100 Судовий збір.

70. Також за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

71. На підтвердження понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію договору від 01.03.2026 № 0103-2026 про надання правничої (правової) допомоги, укладеного між ТОВ “ФК “ПАРІС” і адвокатом Антоненком А.В., додатковою угодою № 2 до Договору № 0103-2026 про надання правничої (правової) допомоги від 03.07.2026 та звіту про надання правничої (правової) допомоги № 32 від 13.07.2026 на суму 5 000,00 грн (а.с. 28,58-59 зворот, 61-61 зворот).

72. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

73. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

74. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі також – ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

75. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (§ 268).

Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).

76. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:

- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;

- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;

- тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому для Суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

77. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).

77. Підсумовуючи наведене, враховуючи малозначність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо вирішення аналогічних позовних вимог, здійснення судового розгляду без проведень судових засідань, Суд вважає, що заява про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 500,00 грн (п`ятсот гривень 00 коп.), а судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог – частковому стягненню з Відповідача на користь Позивача у розмірі 1 276,35 грн (одна тисяча двісті сімдесят шість гривень 35 коп.) в рахунок компенсації 50 відсотків сплаченого судового збору, а також поверненням з державного бюджету іншої частини у розмірі 1 276,36 грн (одна тисяча двісті сімдесят шість гривень 36 коп.) у зв`язку з визнанням Відповідачем позову до початку розгляду цієї справи по суті і прийняття такого визнання Судом.

78. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, –

У Х В А Л И В:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ПАРІС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.09.2019 № 0040839 – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ПАРІС” (вул. Передславинська, буд. 37, офіс 535, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 38962392) заборгованість за кредитним договором від 27.09.2019 № 0040839, яка становить 14 397,14 грн (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто сім гривень 14 коп.) і включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12 022,44 грн (дванадцять тисяч двадцять дві гривні 44 коп.), заборгованості за процентами в розмірі 2 374,70 грн (дві тисячі триста сімдесят чотири гривні 70 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ПАРІС” (вул. Передславинська, буд. 37, офіс 535, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 38962392) 1 276,35 грн (одна тисяча двісті сімдесят шість гривень 35 коп.) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 500,00 грн (п`ятсот гривень 00 коп.) у рахунок відшкодування витрат на надання правничої допомоги.

5. Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ПАРІС” (вул. Передславинська, буд. 37, офіс 535, м. Київ, код ЄДРПОУ 38962392) з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви відповідно до квитанції від 13.07.2026 № 72 АТ “МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК” до платіжної інструкції, що у грошовому виразі становить 1 276,36 грн (одна тисяча двісті сімдесят шість гривень 36 коп.).

Повернення сплаченої частини суми судового збору необхідно здійснити у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ПАРІС”, адреса місцезнаходження: вул. Передславинська, буд. 37, офіс 535, м. Київ, індекс 03150, код ЄДРПОУ 38962392.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Сороколіт