Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №500/4231/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №500/4231/25

Суддя: Матковська Зоряна Мирославівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/4231/25 пров. № А/857/43799/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Заверухи О. Б.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі № 500/4231/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, (головуючий суддя першої інстанції Подлісна І.М., час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Тернопіль, дата складання повного тексту судового рішення 22 вересня 2025 року), -

В С Т А Н О В И В:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024р. у справі №500/2658/24, що набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Тернопільській області щодо не зарахування до стажу служби Позивача в поліції періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (з 07 червня 2010 по 04 серпня 2017 року) та зобов`язано Відповідача зарахувати такий період служби до стажу служби в поліції.

На виконання вищевказаного рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі №500/2658/24 відповідачем нараховано позивачу надбавку за вислугу років з урахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України лише з 04.02.2025р. (дата видання відповідного наказу № 33 о/с від 04.02.2025р., посилання на який здійснюється у листі Відповідача від 12.05.2025р.), хоча потрібно було нарахувати та виплатити за весь період служби в органах поліції, тобто починаючи із 07.08.2017 року. Факт нарахування надбавки лише за період з 04.02.2025р. та факт відмови нарахувати та виплатити Позивачу таку надбавку за період з 07.08.2017р. по 03.02.2025р., тобто за весь період служби, підтверджується листами Відповідача від 12.02.2025р. та 02.04.2025р., відповідно.

Позивач вважає, що бездіяльність ГУ НП в Тернопільській області щодо не нарахування та невиплати їй надбавки за вислугу років за період з 07.08.2017 по 03.02.2025, з врахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України не відповідає вищевказаним нормам законодавства, а тому є протиправними.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 07.08.2017 по 03.02.2025, з врахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 07.08.2017 по 03.02.2025, з врахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 969 грн (дев`ятсот шістдесят дев`ять) 00 копійок.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені неповно.

Вказує, що в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/2658/24 не було зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення за весь період служби в органах Національної поліції в частині надбавки за вислугу років з врахуванням стажу служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, відтак спору щодо виплати грошового забезпечення з врахуванням такого стажу позивача, на час його звернення до суду у цій справі, - не існувало.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 500/2658/24 ОСОБА_1 було зараховано до стажу служби в поліції період служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби з 07 червня 2010 року по 04 серпня 2017 року і станом на 01 вересня 2017 року стаж служби в поліції склав 07 років 02 місяці 21 день.

Таким чином, у відповідь на рапорт позивачки про перерахунок грошового забезпечення в частині надбавки за вислугу років із врахуванням стажу служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області була надана відповідь, згідно до якої у вказаній виплаті було відмовлено, так як у вище згаданому судовому рішенні відсутній обов`язок Головному управлінню Національної поліції в Тернопільській області здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення за весь період служби в поліції у частині надбавки за вислугу років із врахуванням стажу служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України відсутній.

З урахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 07.08.2017р. і по даний час проходить службу інспектором в секторі реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Збаразького відділення поліції Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, що підтверджується витягом з наказу ГУНП в Тернопільській області № 190 о/с від 07.08.2017.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №500/2658/24, що набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Тернопільській області щодо не зарахування до стажу служби Позивача в поліції періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (з 07 червня 2010 по 04 серпня 2017 року) та зобов`язано Відповідача зарахувати такий період служби до стажу служби в поліції.

На виконання вищевказаного рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі №500/2658/24 Відповідачем нараховано Позивачу надбавку за вислугу років з урахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України лише з 04.02.2025р. (дата видання відповідного наказу № 33 о/с від 04.02.2025р., посилання на який здійснюється у листі Відповідача від 12.05.2025р.), хоча потрібно було нарахувати та виплатити за весь період служби в органах поліції, тобто починаючи із 07.08.2017 року. Факт нарахування надбавки лише за період з 04.02.2025р. та факт відмови нарахувати та виплатити Позивачу таку надбавку за період з 07.08.2017р. по 03.02.2025р., тобто за весь період служби, підтверджується листами Відповідача від 12.02.2025р. та 02.04.2025р., відповідно.

Обставини, встановлені згаданим вище рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 500/2658/24, не підлягають доказуванню при розгляді судом цього позову в силу положення частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України та вказують на обов`язок Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу надбавку за вислугу років з урахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за період з 07.08.2017р. по 03.02.2025 року.

Відповідач в позасудовому порядку відмовляється нараховувати та виплачувати Позивачу надбавку, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вважав, що на позивачку, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби у спірний період розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому поліції, у т. ч. дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону №580-VIII, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, Ті специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

На реалізацію окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 6 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. За приписами пункту 3 розділу ІІ вказаного Порядку, надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови № 988.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи, суд першої інстанції вважав, що слід зобов`язати відповідача ГУНП в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату позивачці надбавки за вислугу років за період з 07.08.2017р. по 03.02.2025р. з врахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно із частинами 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV) до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Згідно з частиною 5 статті 23 Закону № 2713-IV, в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом № 580-VIII, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

У попередніх редакціях вказана частина передбачала, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє стверджувати, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII.

Крім цього, аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 дійшов висновку, що всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань. У підсумку Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Аналізуючи вказані вище норми законодавства, а саме ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, п.5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, ч.5 ст.23 ЗУ №2713-IV ВС зазначив, що на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, ті специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 01 серпня 2023 року у справі № 240/30024/21.

На виконання вищевказаного рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі № 500/2658/24 Відповідачем нараховано Позивачу надбавку за вислугу років з урахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України лише з 04.02.2025р. (дата видання відповідного наказу № 33 о/с від 04.02.2025р., посилання на який здійснюється у листі Відповідача від 12.05.2025р.), хоча потрібно було нарахувати та виплатити за весь період служби в органах поліції, тобто починаючи із 07.08.2017 року. Факт нарахування надбавки лише за період з 04.02.2025р. та факт відмови нарахувати та виплатити Позивачу таку надбавку за період з 07.08.2017р. по 03.02.2025р., тобто за весь період служби, підтверджується листами Відповідача від 12.02.2025р. та 02.04.2025р., відповідно.

Відповідно до частини 1 статті 78 Закон у України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років. Згідно пункту 4 частини 10 статті 62 Закону, поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України. Частиною 1 статті 94 Закону передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до пункту 5 даної постанови поліцейським повинна виплачуватися надбавка за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11.

На реалізацію окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 6 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. За приписами пункту 3 розділу ІІ вказаного Порядку, надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови № 988.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав визнати зобов`язати відповідача ГУНП в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 07.08.2017р. по 03.02.2025р. з врахуванням стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

У розрізі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Інших доводів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі № 500/4231/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяЗ. М. Матковська

суддіВ. В. Гуляк

О. Б. Заверуха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua