Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №127/30168/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30168/26

Провадження № 2/127/8495/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1477748 від 04 березня 2024 року.

Свої вимоги мотивувало тим, що 04 березня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №1477748 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, ТОВ «Слон Кредит» надало позичальнику кредит у гривні в сумі 10000,00 грн. Умовами договору було передбачено стандартну процентну ставку, що становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, а також знижену процентну ставку 0,010% в день та умови її застосування. Також умовами договору встановлена відповідальність позичальника у вигляді штрафу за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання виконало у повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, перерахувавши їх за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

22 квітня 2025 року між позивачем та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір факторингу №2204-25-ПДЛ, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Слон Кредит», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором «1477748 від 04 березня 2024 року.

Відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, а тому виникла заборгованість, яка становить 72274,88 грн, з яких: 7498,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 59775,89 грн - заборгованість за відсотками, 5000,00 грн - штраф.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №1477748 від 04 березня 2024 року, а також 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 вересня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, а також витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію в підтвердження отримання відповідачем платіжної картки та виписки про рух коштів по рахунку.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається (сформована та зберігається) в змішаній формі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, які врегульовані нормами ст. 526, 530, 610-611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що ОСОБА_1 авторизувалася в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Слон Кредит» з метою отримання кредиту та заповнила Заяву-анкету, в якій зазначила свої персональні дані. Товариством було здійснено ідентифікацію та верифікацію особи, що підтверджується заявою-анкетою та довідкою про ідентифікацію ТОВ «Слон Кредит» при укладенні договору №1477748 від 04 березня 2024 року.

04 березня 2024 року ОСОБА_1 ознайомилася із умовами кредитування кредитодавця ТОВ «Слон Кредит» та за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х339» підписала Паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який містить інформацію про основні умови кредитування з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше. Також відповідач підписала інформаційне повідомлення споживача.

Того ж дня між відповідачем та ТОВ «Слон Кредит» укладений договір №1477748 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Даний договір укладений в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором К006, який був надісланий за допомогою засобів зв`язку на зазначений нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідач використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Відповідно до умов вищевказаного договору, відповідач отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Тип процентної ставки фіксований. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору; знижена процентна ставка 0,010% в день та застосовується якщо споживач до 03 квітня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки користування кредитом за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених п.п. 1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку (п. 1.3, 1.5-1.6 кредитного договору).

Згідно п. 1.4 кредитного договору, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. У Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності споживача, може направити споживачу пропозицію щодо продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. Якщо Споживач погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту, Споживачу в Особистому кабінеті/Мобільному застосунку «SlonCredit», стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту/збільшення суми кредиту, за договором. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що направлення товариством вказаних пропозицій споживачу є правом товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей товариства та/або оцінки кредитоспроможності споживача.

Пунктами 1.7-1.10 кредитного договору передбачено, що денна процентна ставка на дату укладення договору складає 2,5% в день, якщо застосовано стандартну процентну за весь строк користування кредитом; 2,29% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки. Загальні витрати на дату укладення договору складають 90000,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку за весь строк користування кредитом; або 82530,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 90465,53 % річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку за весь строк користування кредитом; або 13702,21% річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 100000,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку за весь строк користування кредитом; або 92530,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.

Відповідно до п. 2.1 2.2 кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту дати надання кредиту: 04 березня 2024 року або 05 березня 2024 року.

Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана у графіку платежів. При цьому, якщо споживач, здійснить внесення платежу (його частини), не в дату платежу, визначену в графіку платежів, перша дата сплати процентів, вказана в графіку платежів, буде включена до розрахунку процентів. Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до п.1.5 договору залежить від того чи отримає споживач індивідуальну знижку від товариства та скористається своїм правом на її використання (виконає умови для отримання знижки) на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання споживач погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов договору, оскільки, умови про застосування зниженої процентної ставки чітко визначені домовленістю сторін (п. 3.1 - 3.2, 3.4 кредитного договору).

Згідно п. 5.1 кредитного договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. договору.

Відповідно до п. 6.4 кредитного договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 500,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 100,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання. Штрафи нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення споживачем зобов`язань за цим договором, обмежується сумою, визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.договору(включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2 договору).

Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС товариства (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 9.6 кредитного договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1477748 від 04 березня 2024 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка передбачає кількість днів у розрахунковому періоді - 360, суму кредиту за договором (тіло) - 10000,00 грн, проценти за користування кредитом 82530,00 грн, реальну річну процентну ставку 13702,21 % та загальну вартість кредиту 92530,00 грн.

Отже сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Тобто між сторонами був укладений договір у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора.

Кредитодавець ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання виконав. Факт перерахування відповідачці коштів в розмірі 10000,00 грн на виконання умов договору про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1477748 від 04 березня 2024 року підтверджується копією листа ТОВ «Пейтек» вих. №20250425-244 від 25 квітня 2025 року із змісту якого слідує, що ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг та надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків. Між товариством та ТОВ «Слон Кредит» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06 червня 2022 року. Відповідно до зазначеного договору ТОВ «Слон Кредит» було успішно перераховано 04 березня 2024 року о 19:15:16 кошти на користь відповідача в сумі 10000,00 грн, код авторизації 619062, банк-еквайр АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно інформації АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260910/70788-БТ від 10 вересня 2026 року, наданої на виконання ухвали суду від 01 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_2 та на дану картку було зарахування грошових коштів в сумі 10000,00 грн.

22 квітня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» (клієнт) та позивачем (фактор) укладено договір факторингу №2204-25-ПДЛ, відповідно до умов якого клієнт передає (відступає) фактору права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості (п. 6.1 договору факторингу).

Відповідно до п. 6.2.3 договору факторингу, права вимоги переходять до фактора з моменту підписання цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги.

Оплата за договором факторингу №2204-25-ПДЛ від 22 квітня 2025 року підтверджується копією платіжної інструкції кредитованого переказу коштів №7522 від 22 квітня 2025 року.

22 квітня 2025 року сторони договору факторингу підписали та скріпили печатками акт приймання-передачі реєстру боржників від 22 квітня 2025 року до договору факторингу №2204-25-ПДЛ від 22 квітня 2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2204-25-ПДЛ від 22 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1477748 від 04 березня 2024 року на суму 72274,88 грн, з яких: 7498,99 грн - заборгованість за сумою кредиту, 59775,89 - грн заборгованість по відсоткам, 5000,00 грн сума штрафних санкцій.

Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Отже до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право кредитора за вказаними вище кредитними договорами, що підтверджується дослідженими доказами.

Відповідач не виконала своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, платежів для погашення заборгованості не здійснила ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунок позивача. Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань у неї наявна заборгованість в сумі 72274,88 грн, з яких: 7498,99 грн - заборгованість за сумою кредиту, 59775,89 - грн заборгованість по відсоткам, 5000,00 грн сума штрафних санкцій.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20, яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Враховуючи вказану позицію, а також норми Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає за можливе визначити розмір заборгованості по процентам, які підлягають стягненню з відповідача.

Судом установлено, що у договорі про надання споживчого кредиту №1477748 від 04 березня 2024 року сторони узгодили нарахування процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою на рівні 2,5% в день, а також зниженою процентною ставкою в розмірі 0,010% в день у разі виконання визначених п. 1.5.2 умов.

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого первинним кредитором ТОВ «Слон Кредит», нарахування процентів здійснювалося як за зниженою, так і за стандартною процентними ставками, зважаючи на виконання відповідачем зобов`язань.

Однак, слід зазначити, що 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

Договір про надання споживчого кредиту №1477748 був укладений між сторонами у справі 04 березня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом. Однак позивач при проведені розрахунку заборгованості по процентам не врахував змін розміру денної процентної ставки, що визначена вказаним законом.

Слід зазначити, що кредитор здійснював правомірне нарахування процентів за кредитним договором за період з 04 березня 2024 року по 02 квітня 2024 року за зниженою процентною ставкою, зважаючи на виконання відповідачем умов п.п. 1.5.2 договору, а також за період з 03 квітня 2024 року по 21 квітня 2024 року за стандартною процентною ставкою 2,5% на підставі п. 1.5.1 договору в межах визначеного законом максимального розміру денної процентної ставки.

Проте за період з 22 квітня 2024 року по 27 лютого 2025 (дата повернення кредиту) нарахування відсотків повинно здійснюватися за ставкою не більше 1,5% в день (за період з 22 квітня по 19 серпня 2024 року) та 1,0% в день (за період з 20 серпня 2024 року по 27 лютого 2025 року). Тоді як позивач продовжував здійснювати нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, визначеною у договорі, що не відповідає викладеним вище нормам Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне провести перерахунок прострочених процентів за користування кредитом, з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

Як слідує із розрахунку заборгованості, що не спростований відповідачем, за період з 04 березня 2024 року по 27 лютого 2025 року (дата повернення кредиту) відповідачем внесено на погашення заборгованості 14531,00 грн, з яких: 2501,01 грн - на погашення тіла кредиту та 12029,99 грн – відсотків.

При цьому, з вказаних сум сплачено 02 квітня 2024 року 30,01 грн, з яких: 30,00 грн спрямовані на погашення відсотків, та 0,01 грн на погашення тіла кредиту. Сплата цих коштів відповідно до графіку платежів зумовила застосування зниженої процентної ставки за період 04 березня 2024 року по 03 квітня 2024 року.

Слід також враховувати, що за умовами п. 3 договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом.

Так відповідачем внесено на погашення тіла кредиту: 02 квітня 2024 року – 0,01 грн, відповідно залишок кредиту становить 9999,99 грн, 16 вересня 2024 року – 2000,00 грн, відповідно залишок кредиту – 7999,99 грн, 20 вересня 2024 року – 101 грн, відповідно залишок кредиту – 7898,99 грн, 23 вересня 2024 року – 400,00 грн, відповідно залишок кредиту 7498,99 грн.

Таким чином, за період з 03 квітня 2024 року по 21 квітня 2024 року розмір нарахованих процентів за ставкою 2,5% в день становить 4749,99 грн (9999,99 х 2,5% х 19 днів).

За період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року розмір нарахованих процентів за ставкою 1,5% в день становить 17999,98 грн (9999,99 х 1,5% х 120 днів).

За період з 20 серпня 2024 року по 16 вересня 2024 року розмір нарахованих процентів за ставкою 1,0% в день становить 2799,99 грн (9999,99 х 1% х 28 днів).

За період з 17 вересня 2024 року по 20 вересня 2024 року розмір нарахованих процентів за ставкою 1,0% в день становить 320,00 грн (7999,99 х 1% х 4 дні).

За період з 21 вересня по 23 вересня 2024 року розмір нарахованих процентів за ставкою 1,0% в день становить 236,97 грн (7898,99 грн х 1% х 3 дні).

За період з 24 вересня 2024 року по 27 лютого 2025 року (дата повернення кредиту) розмір нарахованих процентів за ставкою 1,0% в день становить 11773,41 грн (7498,99 х 1% х 157 днів).

Загальна сума нарахованих процентів за період з 03 квітня 2024 року по 27 лютого 2025 року становить 37880,34 грн.

Однак, враховуючи внесення відповідачем коштів на погашення заборгованості за відсотками у вказаний період, зокрема, 11999,99 грн, то заборгованість за процентами становить 25880,35 грн (37880,34 – 11999,99 = 25880,35).

Позивач також просить стягнути з відповідача 5000,00 грн заборгованості по штрафу на підставі 6.4 кредитного договору, що за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

За ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді штрафних санкцій (штрафу) по кредитному договору нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн штрафу задоволенню не підлягає.

У решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач будь-яких доказів щодо спростування розміру суми заборгованості не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за договором про споживчий кредит.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1477748 від 04 березня 2024 року в сумі 33379,34 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1229,60 грн судового збору (пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням їх зменшення та понижуючого коефіцієнта).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року в справі № 554/2586/ 16-ц.

Позивачем заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та в їх підтвердження надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг №1272 від 07 серпня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №1272 від 07 серпня 2026 року.

Відповідно до п.1.1 договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнтів у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.

Згідно з п.2.3, 2.4 договору вартість наданих послуг за одну кредитну справу складає 8000,00 грн, детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказується в Акті наданих послуг.

Відповідно до акту наданих послуг №1272 від 07 серпня 2026 року підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання адвокатським об`єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000,00 грн. Сторони не мають жодних претензій, скарг та зауважень одна до одної стосовно виконання ними вищевказаного договору.

З детального опису наданих послуг до акту №Д/31375 від 10 серпня 2026 року слідує, що АО «Апологет» було надано наступні послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі – 30 хв., складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв. Усього витрачено 6 год. 30 хв.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, тому розмір заявлених до стягнення позивачем витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та виправданості та є неспівмірною. Тому, враховуючи результат розгляду справи, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1477748 від 04 березня 2024 року в розмірі 33379,34 грн (тридцять три тисячі триста сімдесят дев`ять гривень 34 коп.), з яких: 7498,99 грн – заборгованість за тілом кредиту, 25880,35 грн – заборгованість за відсотками, а також 1229,60 грн судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У решті вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: