Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №260/2430/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: містобудування; архітектурної діяльності

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №260/2430/25

Суддя: Гінда Оксана Миколаївна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/2430/25 пров. № А/857/42704/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (головуюча суддя: Скраль Т.В., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування приписів про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 , 04.04.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 1 від 06 грудня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06 грудня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним виконувались виключно підготовчі роботи з дотриманням вимог нормативних актів, а не будівельні роботи. За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 , відповідачем проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства суб`єктом містобудівної діяльності під час виконання підготовчих робіт. За наслідком якої складено акт, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Вважав, що він не вчиняв жодних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому оскаржувані приписи є протиправними. Також, акт перевірки та оскаржувані рішення не містять двовимірного матричного штрих коду, що виключає можливість перевірки виготовлення відповідачем вказаних документів за допомогою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що винесенню припису передує наявність встановленого факту порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень. При цьому, наявні та подані ним докази свідчать, на думку апелянта, про те, що будівництво нульового циклу проведено відповідно до акту обстеження, роботи відповідають нормам чинного законодавства, зокрема в частині безпеки, стандартів і норм.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 , 02.12.2025 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити. Звертає увагу, що до матеріалів справи не долучений виданий та зареєстрований позивачу дозвільний документ, який дає йому право на виконання саме будівельних робіт, із чого випливає реальність та дієвість, в межах визначених для них строку дії, оскаржуваних приписів.

Позивач, 06.03.2026 подав додаткові пояснення у справі (клопотання), в яких повторно просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому, звертає увагу, що норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містять встановлених термінів отримання будь-яких дозвільних документів чи проєктів після проведення підготовчих чи аварійних робіт. Звертає увагу, що обмеження в строках виготовлення дозвільних документів є протиправним, призводить до безпідставного притягнення позивача до відповідальності, враховуючи, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, площею 0,1982 га. Додає, що Ужгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024078030000863 від 04.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. У фабулі кримінального правопорушення зазначено, що проведеним будівництвом об`єкту нерухомості завдано шкоду прилеглого до ділянки квартирного будинку АДРЕСА_1 внаслідок нерівномірної усадки фундаменів, яка могла бути утворена внаслідок будівельних робіт на сусідній земельній ділянці (нібито самовільного демонтажу будівлі млину літ. А1, А2; санітарно- побутових приміщень літ. В навісів літ. Ж.Д.).

Апелянт в апеляційній скарзі просив справу слухати за участі його представника.

Згідно ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до п. п 6-8 ч. 1 ст. 306 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, на цей час, свідчить про необхідність вирішення лише питань права, а згідно практики ЄСПЛ щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01), у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для апеляційного розгляду справи за участю сторін у цій справі відсутні.

З цих підстав клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі задоволеним бути не може.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 червня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Управління державного архітектурно будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради із зверненням про проведення позапланової перевірки щодо самочинного об`єкта будівництва, спорудження якого здійснюється ОСОБА_1 по земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 201-203,т.1).

З 02 грудня 2024 року по 06 грудня 2024 року Управлінням державного архітектурно будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція будівлі під пологовий будинок по АДРЕСА_2 » за адресою: АДРЕСА_3 ) в м. Ужгород, АДРЕСА_2 земельні ділянки № 2110100000:10:002:0179 та № 2110100000:10:002:0167, м. Ужгород, Ужгородська територіальна громада, Ужгородський район, Закарпатська область, 88000 та за наслідками перевірки складено акт № 1 від 06 грудня 2024 року (а.с. 210-219, т.1).

Під час перевірки виявлено, що замовником ( ОСОБА_1 ) не було надано проєктну документацію на реконструкцію існуючих будівель під пологовий будинок, на момент перевірки було майже повністю демонтовано зазначені в договорах купівлі-продажу № 2109 та № 2110 від 14.07.2023 будівлі та споруди, (частково залишені зовнішні стіни). Станом на 03.12.2024 замовником було здійснено будівельні роботи без розроблення проєктної документації та отримання дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт, а саме влаштовано монолітні залізобетонні фундаменти, підпірні стінки, колони, стіни та перекриття підвального поверху. Під час проведенні перевірки будівельні роботи не здійснювалися. У зв`язку із відсутністю проєктної документації, обмеженим доступом до конструкцій в т.ч. фундаментів та підпірних стінок, які знаходяться під землею точно дослідити відповідність об`єкта державним будівельним нормам під час проведення перевірки було не можливо. Згідно пояснень підрядника, представника авторського нагляду та технічного нагляду з ними було укладено договори тільки проведення підготовчих робіт та нагляд за ними. Будівельні роботи та нагляд за ними не здійснювався, договори не укладались (а.с. 218, на звороті, т. 1).

Управлінням державного архітектурно будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 06 грудня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , виявлено порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема замовником здійснено будівельні роботи без отримання дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт та проєктної документації. Відповідальність за вказані порушення передбачена ч. 6 ст. 96 КУпАП (а.с. 220-221, т. 1).

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 06 грудня 2025 року складено припис про те, що за результатами позапланової перевірки, щодо проведення «Реконструкція будівлі під пологовий будинок» по вул. Руській, 58 (Мукачівська, 71) в м. Ужгороді встановлено, що замовником здійснено будівельні роботи без отримання дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт та проєктної документації, а саме станом на 03.12.2024 було влаштовано: монолітні залізобетонні фундаменти, підпірні стінки, колони, стіни та перекриття підвального поверху, що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою усунення виявлених порушень вимагають зупинити негайно всі будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами № 2110100000:10:002:0179 та № 2110100000:10:002:0167 по АДРЕСА_2 до отримання дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт. Про виконання припису повідомити до 12 грудня 2024 року (а.с. 222, на звороті, т. 1).

Управлінням державного архітектурно будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 06 грудня 2025 року складено припис про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на «Реконструкція будівлі під пологовий будинок» по вул. Руській 58 (Мукачівська, 71) в м. Ужгороді встановлено, що замовником здійснено будівельні роботи без отримання дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт та проєктної документації. А саме, станом на 03.12.2024 було влаштовано: монолітні залізобетонні фундаменти, підпірні стінки, колони, стіни та перекриття підвального поверху, що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою усунення виявлених порушень вимагають: отримати дозвільні документи, що дають право на виконання будівельних робіт та привести будівництво у відповідність до вимог чинного законодавства, будівельних норм стандартів та правил до 06 лютого 2025 року (а.с. 223, т. 1).

Не погодившись із такими приписами відповідача, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приписи відповідача прийнято з урахування усіх обставин та з дотримання норм чинного законодавства, що вказує на їх правомірність, в зв`язку з чим в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 листопада 1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 6 Закону № 2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Стаття 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон №3038-VI) закріплює, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI передбачено, що замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону 3038-VI суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначає стаття 6 Закону № 3038-VI, згідно частини третьої якої до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі. У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту.

У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов`язково містити: дату та місце проведення засідання комісії; склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування (за, проти чи утримався); реквізити та суть звернення; рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Отже, зміст вказаних норм, дає підстави дійти висновку, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Для розгляду таких звернень, органом державного архітектурно-будівельного контролю утворюється колегіальний орган комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.

Після розгляду звернення за участю заявника та замовника або їх представників, комісія приймає рішення, яке має містити рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення. Такі рекомендації мають враховуватись органом державного архітектурно-будівельного контролю при вирішенні питання щодо прийняття наказу про проведення позапланової перевірки.

Як передбачено підпунктами 16 та 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Щодо доводів апеляційної скарги про винесення оскаржуваного припису відповідачем без встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень з боку особи, яка проводила такі роботи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що згідно Повідомлення щодо виконання підготовчих робіт на об`єкті від 15.03.2025 вх.№ 223/14.02-01, замовником виступає ОСОБА_1 , об`єкт будівництва: Реконструкція будівлі літ. А1, А2 під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 , вид будівництва - реконструкція; відомості щодо земельної ділянки: кадастровий номер 2110100000:10:002:0179, документ що посвідчує право на земельну ділянку договір купівлі-продажу № 2109, виданий приватним нотаріусом 14.07.2023; площа 0.1982; цільове призначення 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної ринкової інфраструктури (а.с. 16-22, т. 1).

ОСОБА_2 , 28.06.2024 звернулася до Управління державного архітектурно будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради із зверненням про проведення позапланової перевірки щодо самочинного об`єкта будівництва, спорудження якого здійснюється ОСОБА_1 по земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 201-203, т. 1).

Згідно п. 1 Постанови КМ України № 303 від 13.03.022 року «Про припинення заходів державного нагляду (контрою) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» тимчасово припинено проведення планових та позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю на території м. Ужгород до закінчення воєнного стану. Однак, п. 2 Постанови КМУ № 1363 від 06.12.2022 дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

Міністерство розвитку громад та територій України наказом № 1366 від 19.11.2024 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» наказано Управління державного архітектурно будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція будівлі літ.А1, А2 під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 » (а.с. 207, т. 1).

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради наказом № 1 від 29.11.2024 «Про направлення для проведення позапланової перевірки» визначено начальника відділу інспекційної роботи управління ДАБК Марковичу Ю.М. та головного спеціаліста відділу інспекційної роботи управління ДАБК Ткач М.І. провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: «Реконструкція будівлі літ. А1, А2 під багатоквартирний житловий будинок по вул. Мукачівській, 71 в м. Ужгороді» за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мукачівська, 71, кадастровий номер 2110100000:10:002:0179 з 02.12.2024 року по 06.12.2024 року (а.с. 208, т.1).

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 29.11.2024 сформовано направлення для проведення позапланового заходу № 1 для здійснення позапланової перевірки на «Реконструкція будівлі літ. А1, А2 під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2110100000:10:002:0179 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу управління ДАБК від 29 листопада 2024 року № 1, (а.с. 209, т. 1).

Зі змісту акту Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 1 від 06.12.2025 вбачається, що під час перевірки замовником не було надано проєктну документацію на реконструкцію існуючих будівель під пологовий будинок.

В ході проведення перевірки встановлено, що змовником було подано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, яке зареєстроване за № ЗК020240314310 щодо об`єкта «Реконструкція будівлі літ.А1,А2 під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 » на підставі якого проводились роботи по демонтажу існуючих будівель.

В подальшому, на підставі рішення LX сесії VIII скликання Ужгородської міської ради № 1993 від 24.10.2024 замовник змінив цільове призначення земельних ділянок на 03.03 «Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги та наміри забудови».

На момент проведення перевірки було майже повністю демонтовано зазначені в договорах купівлі-продажу № 2109 та № 2110 від 14.07.2023 будівлі та споруди, (частково залишені зовнішні стіни).

Станом на 03 грудня 2024 року замовником були здійснені будівельні роботи без розроблення проєктної документації та отримання дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а саме: влаштовано монолітні залізобетонні фундаменти, підпірні стінки, колони, стіни та перекриття підвального поверху.

У зв`язку з відсутністю проєктної документації, обмеженим доступом до конструкцій в т.ч. фундаментів та підпірних стінок, які знаходяться під землею, точно дослідити відповідність об`єкта державним будівельним нормам під час проведення перевірки було неможливо (Замовнику рекомендовано замовити експертне дослідження влаштованих конструкцій щодо міцності, надійності та відповідності державним будівельним нормам) (а.с. 40-57, т. 1).

Відтак, за результатом перевірки складені документи передбачені Порядком № 533, а саме:

- Акт № 1 від 06.12.2024 (а.с. 40,т. 1),

- Протокол про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 (а.с. 60, т. 1),

- Припис при зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.12.2024 (а.с. 64, т. 1),

- Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.12.2024 (а.с. 66, т. 1).

Під час проведення перевірки встановлено порушення пункту 3 частини 1 статті 34, ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення № 1 від 12.12.2024.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на необхідність суворого дотримання суб`єктом владних повноважень принципу правової процедури, що є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності, спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки. Відповідно встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суб`єктом владних повноважень, під час здійсненої перевірки об`єкту «Реконструкція будівлі літ. А1, А2 під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 » за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мукачівська, 71, кадастровий номер 2110100000:10:002:0179, дотримано передбаченими нормами чинного законодавства процедури щодо встановлення факту порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень.

Щодо доводів апелянта про необхідність застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 щодо проведення протиаварійних заходів на об`єкті, які впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та Порядком № 466, а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком № 461.

Закон України № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Предметом спору у справі є наявність або відсутність підстав для припинення права на початок виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків по об`єкту «Реконструкція будівлі під пологовий будинок» по вул. Мукачівська, 71 в м. Ужгород об`єкт зараховано до класу наслідків СС2 (середні наслідки) ( а.с. 172, т. 2).

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 здійснює правове регулювання питань прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Відтак, зазначена Постанова, на яку посилається ОСОБА_1 в частині будівельних робіт, які не потребують дозволів, є нерелевантною до фактичних обставин справи.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 затверджений Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, що визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 4 закріплено, що Підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт.

У силу вимог пункту 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту звіту про проведення технічного обстеження від 30.05.2024, складеного ФОП « ОСОБА_7 », убачається, що роботи виконувалися в умовах щільної забудови, а для запобігання руйнуванню сусідніх будівель рекомендовано виконати роботи нульового циклу (а.с. 26, т. 1).

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені рекомендації самі по собі не підтверджують набуття позивачем права на виконання відповідних будівельних робіт і не спростовують установлених обставин їх здійснення без необхідних дозвільних документів.

Як убачається з показань допитаного судом першої інстанції свідка ОСОБА_8 - начальника відділу інспекційної роботи управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, під час перевірки встановлено, що на об`єкті вже було влаштовано залізобетонний монолітний каркас підвального поверху та перекриття підвалу. При цьому на момент перевірки було подано лише повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, тоді як дозвільні документи на виконання будівельних робіт були відсутні. Та обставина, що безпосередньо під час перевірки будівельні роботи не виконувалися, не спростовує факту їх попереднього здійснення, зафіксованого в акті перевірки. Після перевірки на об`єкті, ОСОБА_1 подав розрахунки класу наслідків та правовстановлюючі документи на земельну ділянку. У зв`язку із відсутністю проєктної документації, обмеженим доступом до конструкцій та підпірних стінок, які знаходяться під землею точно дослідити відповідність об`єкта державним будівельним нормам під час проведення перевірки було не можливо. Свідок також зауважив, що роботи нульового циклу, це завжди будівельні роботи на які необхідна дозвільна документація.

Крім того, у висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи від 14.08.2024, проведеної за зверненням третьої особи ОСОБА_2 , зазначено, що будівельні роботи на спірному об`єкті з будівництва будинку по АДРЕСА_2 виконувалися з порушенням державних будівельних норм, стандартів і технології будівельного виробництва (а.с. 137, т. 1).

Отже, оцінюючи наведені докази в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання апелянта на протиаварійний характер виконаних робіт не спростовують установленого порушення порядку набуття права на виконання будівельних робіт. Рекомендації технічного звіту щодо необхідності виконання робіт нульового циклу не замінюють передбачених законодавством дозвільних документів, а їх наявність не доводить дотримання позивачем як замовником будівництва встановлених вимог у сфері містобудівної діяльності.

Щодо доводів апеляційної скарги про прийняття оскаржуваних рішень із порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі — Порядок № 698), та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 (далі — Порядок № 681), суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Зазначені доводи підлягають оцінці з урахуванням розмежування державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, а також положень законодавства в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин - 06.12.2024.

Порядок № 698 визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Предметом такого нагляду є дотримання вимог містобудівного законодавства уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності.

Натомість у цій справі оскаржуються рішення, прийняті за результатами перевірки дотримання позивачем як замовником будівництва вимог законодавства під час виконання будівельних робіт. Отже, відповідач здійснював захід державного архітектурно-будівельного контролю, процедура проведення якого та оформлення його результатів визначається Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Відповідно, вимоги Порядку № 698 щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду не поширюються на процедуру проведення спірної перевірки.

Щодо посилання апелянта на Порядок № 681 суд апеляційної інстанції зауважує, що абзац дванадцятий підпункту 1 пункту 60 цього Порядку в редакції, чинній станом на 06.12.2024, передбачав створення виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи направлення на проведення перевірки, акта про недопущення до її проведення під час здійснення архітектурно-будівельного нагляду та документів, які складаються за результатами такого нагляду.

За змістом наведеної норми встановлена нею вимога стосується документів, що оформлюються в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду. Тому вона не може бути застосована як правова підстава для висновку про порушення порядку оформлення документів за результатами проведеного відповідачем заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині порушення відповідачем вимог Порядку № 698 та абзацу дванадцятого підпункту 1 пункту 60 Порядку № 681 ґрунтуються на помилковому ототожненні процедур державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду.

З огляду на це суд апеляційної інстанції відхиляє наведені доводи, оскільки вони не підтверджують протиправності оскаржуваних рішень із зазначених підстав.

З врахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що за результатами перевірки Управлінням ДАБК правомірно видано Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06 грудня 2024 року та Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06 грудня 2024 року, якими, з метою усунення виявлених порушень, вимагають отримати дозвільні документи, що дають право на виконання будівельних робіт та привести будівництво у відповідність до вимог чинного законодавства, будівельних норм стандартів та правил.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 260/2430/25- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua