Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №240/26870/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №240/26870/25

Суддя: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/26870/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Т.О.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

02 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року позов задоволено частково.

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29 жовтня 2025 року №1832500006865 про відмову в перерахунку пенсії позивачу.

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, починаючи з 01 листопада 2025 року, зарахувавши до страхового стажу періоди трудової діяльності з 01 січня 2004 року по 24 жовтня 2025 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач з 12 липня 2023 року перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України ««Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №1058-ІV).

24 жовтня 2025 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, а саме зарахування періоду роботи з 01 січня 2004 року по день подання заяви до страхового стажу у подвійному розмірі.

За принципом екстериторіальності заява розподілена для розгляду відповідачу, який 29 жовтня 2025 року прийняв рішення № 183250006885 про відмову в перерахунку пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01 січня 2004 року.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону України № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 24 Закону України №1058-IV визначено, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі – Закон України №1788-ХІІ) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання визначає, що положення Закону України №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону України №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02 вересня 1980 року, у спірний період він працював на умовах повного робочого дня на посаді завідувача відділення анестезіології та реанімації КНП «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради Сумської області. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Водночас спірний період роботи не було зараховано до страхового стажу позивача у подвійному розмірі. При цьому, як убачається з розрахунку стажу за формою РС-право, період роботи ОСОБА_1 на зазначеній посаді з 07 грудня 1991 року по 31 грудня 2003 року вже зараховано до страхового стажу у подвійному розмірі.

У подальшому період роботи на зазначеній посаді врахований до страхового стажу в одинарному розмірі.

Відповідач уважає, що такий період може зараховуватися лише для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Слід зазначити, що за правилами статті 60 Закону України №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV період роботи, зокрема, у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 11 грудня 2018 року у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі №485/103/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17, від 27 лютого 2022 року у справі №462/1713/17, від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України №1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України№1058-IV.

Слід дійти висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 01 січня 2004 року у відділенні анестезіології та реанімації КНП «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради Сумської області в подвійному розмірі.

Підсумовуючи наведене, рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 29 жовтня 2025 року № 183250006885 є протиправним, оскільки при його прийнятті не дотримано вимог, закріплених у пунктах 3, 5, 6 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі період роботи з 01 січня 2004 року по теперішній час, перевести перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 12 липня 2023 року, слід зазначити таке.

Отже належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01 січня 2004 року по 24 жовтня 2025 року – дати звернення з відповідною заявою.

Також слід звернути увагу, що позивач просить зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з 12 липня 2023 року.

Проте, відповідно до частини 4 статті 45 Закону України № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач, після призначення йому пенсії із розрахунку страхового стажу без урахування періоду роботи після 01 січня 2004 року у подвійному розмірі з липня 2023 року, заперечень щодо такого розрахунку не висловлював.

Із вимогою щодо проведення перерахунку звернувся тільки 24 жовтня 2025 року, надавши додаткові документи (зокрема, уточнююча довідка від 24 жовтня 2025 року №737).

Жодних обґрунтувань вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 12 липня 2023 року, позивач не наводить.

З огляду на те, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії 24 жовтня 2025 року, суд дійшов висновку про необхідність проведення перерахунку з 01 листопада 2025 року, оскільки заяву подано після 15 числа.

При цьому, оскільки рішення про відмову в перерахунку пенсії прийняло ГУ ПФУ в Житомирській області, визначене за принципом екстериторіальності, саме цей орган належить зобов`язати вчинити відповідні дії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі №240/16372/23.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСушко О.О.

СуддіМацький Є.М. Залімський І. Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua