Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №120/15852/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №120/15852/24

Суддя: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15852/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

02 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішеннями ГУ ПФУ у Львівській області від 16.08.2024 та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 11.11.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з незарахуванням окремих періодів роботи до пільгового стажу через недоліки в оформленні уточнювальних довідок та невідповідність посади тракториста-машиніста посаді бригадира тракторної бригади.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, відповідно до Конституції України гарантує Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1788-XII).

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі

Ця норма кореспондується з п.3 ч.2 ст.114 Закону №1788-XII, яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста; безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; досягнення відповідного віку - 55 років, а також наявність необхідного страхового стажу - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Так, приписами статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших документів.

Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Як встановлено, позивачу виповнилось 55 років 04.08.2024, що підтверджено копією його паспорта, та 08.08.2024 позивач звернувся до територіального пенсійного органу із заявою про призначення за віком на пільгових умовах.

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 11.08.2024 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки пільговий стаж роботи трактористом-машиністом 20 років не підтверджено. Водночас даним рішенням визначено, що страховий стаж позивача становить 37 років 05 місяців 12 днів.

Так само і за результатами повторного звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 11.11.2024 позивач відмовлено у призначенні пенсії, оскільки пільговий стаж роботи трактористом-машиністом 20 років не підтверджено.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудова книжка колгоспника є основним документом, що підтверджує стаж роботи, за умови наявності належних записів про трудову діяльність і безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно з копією трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , позивача прийнято до членів колгоспу «Маяк» 23.08.1987, а 09.10.2007 звільнено з членів СВК «Маяк». Водночас записи не містять відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, виконання річного мінімуму трудової участі та причини його невиконання.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Позивач надав до ПФУ довідки ТОВ «Маяк-Р» № 57 та № 58 від 07.08.2024 на підтвердження роботи трактористом-машиністом у період з 20.07.1985 по 09.10.2007. Водночас перевіркою встановлено розбіжності між довідкою № 57 та військовим квитком позивача, оскільки в ній не зазначено період проходження військової служби з 16.11.1987 по 27.11.1989.

У зв`язку з цим ТОВ «Маяк-Р» 16.10.2024 видало довідку № 85, у якій уточнено зазначений період військової служби та підтверджено інші періоди роботи позивача, які, за даними підприємства, дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Втім, рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 16.08.2024 № 025650010192 у призначенні пенсії відмовлено через непідтвердження належним чином пільгового стажу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11.11.2024 №025650010192 відмовлено у призначенні пенсії: не зараховано періоди згідно довідки №85 від 16.10.2024, оскільки така довідка не відповідає додатку №5, а саме відсутній підсумок стажу.

Посилання пенсійного органу на недотримання форми Додатку 5 при складанні довідки в частині відсутності підсумку стажу, на думку суду, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії позаяк обрахунок стажу належить до повноважень пенсійного органу.

Під час перевірки ГУ ПФУ у Вінницькій області підтверджено факт роботи позивача трактористом-машиністом, що засвідчується обліковими листами та нарядами на виконання сільськогосподарських робіт і ремонту техніки. Водночас недоліки в оформленні трудових документів не можуть покладати на позивача негативні наслідки, оскільки контроль за їх належним веденням не належить до його обов`язків.

Наведене вище, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 № 68/975/17.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача, періоду служби в армії, необхідно вказати наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до абз.2 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року визначено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС. НКДБ. МДБ, Комітету Державної безпеки СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

З 16.11.1987 по 27.11.1989 позивач проходив службу в радянській армії, що підтверджується військовим квитком від 15.05.1986 № НОМЕР_2 .

Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, служба в армії позивача підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.

Отже, спірні періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відтак, рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 16.08.2024 та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 11.11.2024 № 025650010192 є протиправними та підлягають скасуванню.

Абзацем 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як свідчать матеріали справи, позивач досягнувши 55-річного віку (04.08.2024) вперше звернувся до Управління із заявою від 08.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а тому набув права на призначення пенсії саме з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, слід зобов`язати пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи трактористом-машиністом з 20.07.1985 по 15.11.1987, з 28.11.1989 по 23.06.2002 та з 06.08.2002 по 09.10.2007, а також період військової служби з 16.11.1987 по 27.11.1989, провести перерахунок страхового та пільгового стажу й повторно розглянути питання призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах з 05.08.2024 відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 44 Закону №1058-IV та пунктів 4.2, 4.3 Порядку №22-1, заява про призначення пенсії опрацьовується за принципом екстериторіальності, а рішення за результатами її розгляду приймає визначений програмним забезпеченням територіальний орган ПФУ.

У цій справі первинну заяву позивача розглянуло ГУ ПФУ у Львівській області, яке й ухвалило рішення про відмову в призначенні пенсії. Тому саме цей орган є належним відповідачем щодо вимоги про повторний розгляд питання призначення пенсії. Натомість ГУ ПФУ у Вінницькій області заяву не розглядало та оскаржуваного рішення не приймало, а відповідно до пункту 4.10 Порядку №22-1 здійснюватиме виплату пенсії за місцем проживання позивача в разі її призначення. Отже, підстав для покладення на нього обов`язку повторно розглянути заяву немає.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСушко О.О.

СуддіЗалімський І. Г. Мацький Є.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua