Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №240/15336/25
Суддя: Сушко О.О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/15336/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
02 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на момент звернення за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачці виповнилося 54 роки. На підтвердження права на таку пенсію вона надала посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, довідку про постійне проживання в селі Велика Чернігівка з 26.04.1986 року, а також архівні документи, що підтверджують її трудову діяльність у колгоспі та правонаступних підприємствах. Крім того, документально підтверджено зміну її прізвища у зв`язку з укладенням шлюбу.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі-Закон №1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 роки.
Одночасно слід врахувати, що відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 3 роки та додатково 1 рік за кожні два роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до примітки до вказаної правової норми законодавець зазначив, що така початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Тобто, в розумінні вимог статті 55 Закону № 796-XII право на зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV, на 3 роки мають особи, які постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні добровільного (гарантованого) відселення з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Крім того, позивачем до позову долучено докази на підтвердження її проживання на території зони добровільного (гарантованого) відселення в період з 26.04.1986 року по даний час в селі Велика Чернігівка Коростенського (Овруцького) району Житомирської області.
Згідно до постанови КМ Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" ( в редакції постанови КМ України № 914 (914-2008-п ) від 16.10.2008 ) с.Велика Чернігівка Овруцького району Житомирської області відносяться до зони добровільного (гарантованого) відселення.
Зазначене свідчить, що наявне у Позивача посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) та довідка Великочернігівського старостинського округу Овруцької міської ради Житомирської області від 27.05.2025 року №158 надає підстави для віднесення Позивача до категорії осіб, які на день аварії та з моменту аварії по 01 січня 1993 року постійно та більше 6 років проживала у зоні добровільного (гарантованого) відселення, що відповідно до примітки до частини другої статті 55 Закону № 796-XII надає їй право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на шість років (3 роки + 3 роки із розрахунку 1 рік за 2 роки проживання).
Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV у 2025 році право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 32 років. Водночас позивачка має право на зниження пенсійного віку на 6 років відповідно до Закону № 796-XII, а тому необхідною умовою призначення їй пенсії у 2025 році є наявність страхового стажу не менше 26 років (32 ? 6 років).
Так, за приписами частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що, зокрема, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Слід вважати безпідставними доводи представника відповідача-2, що зазначення в довідці імені Позивача "Титяна" замість "Тетяна" є підставою для неврахування до страхового стажу періоди її роботи в 1993 році в ПОСП "Нива".
Помилка щодо написання імені позивача в окремих документах бухгалтерського обліку ПОСП "Нива" за окремий рік (1993) не можу слугувати підставою для невизнання такого страхового стажу.
Долучені до позову копії архівних довідок та архівних витягів беззаперечно засвідчують, що саме Позивач в період з 16.08.1988 року по 2006 рік перебувала у трудових відносинах відповідно з колгоспом "Ленінським шляхом", який було з 26.01.1993 року реорганізовано КСПП "Нива" (ПОСП "Нива"), а в подальшому в ПП "Чернігівське".
Зазначене свідчить, що сумарний страховий стаж Позивача становить більше 26 років та про право Позивача з дня досягнення 54 річного віку (02.05.2025 року) на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Належним способом захисту порушеного права позивачки є визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.05.2025 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити їй з 02.05.2025 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на шість років.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийСушко О.О.
СуддіМацький Є.М. Залімський І. Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua