Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №240/14059/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14059/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

02 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

28.08.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

31.08.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву та відповіді на відзив, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Із 08.06.2022 ОСОБА_2 призваний військову службу по мобілізації.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) капітана ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу часини та на всі види забезпечення із 08.06.2022.

У Акті спеціального розслідування смерті, затвердженого 28.03.2024 (а.с. 13) міститься наступна інформація:

14 березня 2024 року близько 14:00 год., згідно бойового розпорядження командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", капітан ОСОБА_2 в складі колони розпочав маршрут на власному автомобілі марки "Fiat Doblo" номерний знак НОМЕР_3 .

15 березня 2024 року капітан ОСОБА_2 , рухаючись в складі колони зі сторони н.п. Магдалинівка в напрямку м. Дніпро, на власному автомобілі марки "Fiat Doblo" номерний знак НОМЕР_3 , близько 07.40 год., поблизу н.п. Дубравка Дніпропетровської області допустив виїзд на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки Nissan Kubistra номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 , разом з яким в салоні, в якості пасажира, перебував ОСОБА_4 .

Внаслідок ДТП капітан ОСОБА_2 , від отриманих травм помер на місці."

За даним фактом 15.03.2024 Новомосковським районним відділом поліції відділенням поліції №1 Дніпропетровської області, було розпочато кримінальне провадження №12024041470000069, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 ККУ".

У наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 27.03.2024 №62 про результати спеціального розслідування за фактом смерті капітана ОСОБА_2 наказано вважати капітана ОСОБА_2 таким, що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання службових (бойових) завдань за призначенням по забезпеченню національної безпеки та оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що пов`язано із захистом Батьківщини

Постановою слідчого СВ ВП №1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 29 квітня 2024 закрито кримінальне провадження №12024041470000069 у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

У постанові вказано:

" Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-24/13497-ІТ - згідно якого: В даній дорожній обстановці водій транспортного засобу «Fiat Dofelo» р/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія транспортного засобу «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 , при заданому механізмові ДТП визначалась виконанням вимог п. 10.1 ПДР України, і в нього не було перешкод технічного, характеру, які не дозволили б йому (водію) виконати зазначені вимоги.

При заданому механізмові події дії водія транспортного засобу «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 , не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП".

У висновку експерта №240н (а.с. 52-53) вказано, що причиною смерті ОСОБА_2 є закрита травма грудної клітки з двобічними переломами ребер, неповним розривом з`єднання між 5-м та 6-м грудними хребцями, без розриву спинного мозку, забоєм легень, яка ускладнилась правобічним гемотораксом, що призвело до гострого малокрів`я. Вказані тілесні ушкодження заподіяні тупими твердими предметами, можливо виступаючими частинами салону автотранспорту при його зіткненні з вантажним транспортним автомобілем типу "пікап".

У лікарському свідоцтві про смерть від 16.03.2024 №270н (а.с. 51) зазначено, що причиною смерті ОСОБА_2 є: гостра крововтрата, травматичний гемоторакс, закрита травма грудної клітки; травмований внаслідок дорожнього нещасного випадку.

У витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 02 липня 2024 року № 5256 вказано: "Закрита травма грудної клітки. Травматичний гемоторакс”, капітана ОСОБА_2 , 1966 року народження, яка стала15.03.2024 причиною смерті, що підтверджується актом проведення спеціального розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 від 28.03.2023 свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 22.03.2024 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та лікарським свідоцтва про смерть від 16.03.2024 №270н; - травма, яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби."

Із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із (загибеллю) смертю капітана ОСОБА_2 , позивач 25.11.2025 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27 лютого 2026 року №18-в, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: Відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975.

У витягу вказано: 3. Дружині ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби капітана ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 );

відповідно до постанови про закриття кримінального провадженні Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Новомосковського районного відділу поліції від 29.04.2024 №12024041470000069 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем рухаючись по автодорозі виїхав на зустрічну смугу в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди водій ОСОБА_2 від отриманих травм помер на місці пригоди. В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10 2001 № 1306, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо- транспортної пригоди.

Статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Стаття 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають адміністративну відповідальність учасників дорожнього руху, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно зі статтею 16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист, військовослужбовців та членів їх сімей” призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), військовослужбовця, є наслідком вчинення адміністративного правопорушення."

Вважаючи таку рішення протиправним, а свої права - порушеними, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Приписами статті 41 Закону №2232-XII визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога) - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Тобто, вказаний вище Закон пов`язує право на отримання одноразової допомоги з настанням певних обставин, а саме: у разі загибелі, у разі встановлення інвалідності, у разі встановлення ступеня втрати працездатності.

Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

Згідно з частиною першою статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Частиною першою статті 16-2 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

Частиною першою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Відповідно до частини 6 та 8 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас, частиною дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначене ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ.

Тобто, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 5 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть). Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 10 Порядку № 975 встановлено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (уповноважений орган) документи.

Відповідно до пункту 13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Отже, одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї загиблого військовослужбовця (перерахованим у статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ) або утриманцям у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; якщо смерть настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Частиною першою статті 16-4 Закону № 2011-XII встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Аналогічні положення закріплені у пункті 19 Порядку № 975.

Належними доказами підтверджується, що 15 березня 2024 року капітан ОСОБА_2 , рухаючись в складі колони зі сторони н.п. Магдалинівка в напрямку м.Дніпро, на власному автомобілі марки "Fiat Doblo" номерний знак НОМЕР_3 , близько 07.40 год., поблизу н.п. Дубравка Дніпропетровської області допустив виїзд на зустрічну смугу руку та скоїв зіткнення з автомобілем марки Nissan Kubistra номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5 , разом з яким в салоні, в якості пасажира, перебував ОСОБА_6 .

Внаслідок ДТП капітан ОСОБА_2 , від отриманих травм помер на місці.

За даним фактом Новомосковсьісим районним відділом поліції відділенням поліції №1 Дніпропетровської області, було розпочато кримінальне провадження №12024041470000069, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28б ККУ"

У постанові слідчого Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Новомосковського районного відділу поліції від 29.04.2024 про закриття кримінального провадженні №12024041470000069 зазначено, що водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем рухаючись по автодорозі виїхав на зустрічну смугу в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди водій ОСОБА_2 від отриманих травм помер на місці пригоди.

Окрім того, у постанові від 29 квітня 2024 про закриття кримінального провадження №12024041470000069 вказано: " Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-24/13497-ІТ - згідно якого: В даній дорожній обстановці водій транспортного засобу «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія транспортного засобу «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 , при заданому механізмові ДТП визначалась виконанням вимог п. 10.1 ПДР України, і в нього не було перешкод технічного, характеру, які не дозволили б йому (водію) виконати зазначені вимоги.

При заданому механізмові події дії водія транспортного засобу «Fiat Doblo» р/н НОМЕР_5 ОСОБА_2 , не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП."

Суд відмічає, що відповідно до п. 10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Отже, зі змісту постанови від 29 квітня 2024 про закриття кримінального провадження №12024041470000069 вбачається, що дії водія ««Fiat Doblo»» щодо недотримання вимог пункту 10.1 ПДР знаходилися в причинному зв`язку з ДТП, що підтверджується результатами судово- автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-24/13497-ІТ. Тобто, в порушення пункту 10.1 ПДР ОСОБА_2 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що безпосередньо призвело до ДТП та смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ..

При цьому суд зауважує, що відсутність чинної постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не є визначальним в межах спірних правовідносин, оскільки нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено права складання протоколу про адміністративні правопорушення або провадження досудового розслідування відносно померлої особи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Отже, факт притягнення чи не притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на можливість призначення позивачці спірної допомоги не впливає, оскільки визначальним в даному випадку є фактичні обставини його загибелі, а не сам факт притягнення його до відповідальності.

Посилання апелянта на те, що травма, отримана військовослужбовцем ОСОБА_2 , яка стала причиною його смерті, була пов`язана із проходженням військової служби, суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не є спірними у межах справи, що розглядається та не спростовують викладених вище висновків суду.

З урахуванням встановлених судом обставин та з урахуванням відомостей, викладених у постанові про закриття кримінального провадження, зокрема, щодо порушення військовослужбовцем ПДР, що безпосередньо призвело до ДТП та його смерті), з огляду на неможливість фіксації факту адміністративного правопорушення і встановлення вини особи у його вчиненні та, як наслідок, притягнення її до відповідальності згідно з процедурою, встановленою КУпАП, у зв`язку із її смертю, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення та виплати позивачці одноразової грошової допомоги, оскільки смерть військовослужбовця настала внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі №580/7601/24.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийГонтарук В. М.

СуддіМоніч Б.С. Біла Л.М.