Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №634/95/26
Суддя: Кружиліна О. А.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 634/95/26 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/1166/26 Єрьоміна О.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 11 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
в с т а н о в и в :
Постановою судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 11.03.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова судді винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що з наявних в матеріалах справи доказів, неможливо встановити факт його керування транспортним засобом. При цьому звертає увагу, що поліцейські під`їхали до автомобіля, який був припаркований.
Оскільки не було зафіксовано факту керування транспортним засобом були відсутні підстави для проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його відмова від проходження такого огляду є правомірною.
Разом з цим, на його думку, долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки він не відображає керування ним транспортним засобом та порушень Правил дорожнього руху України.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено серійного номер нагрудної камери, на яку здійснювалася відеозйомка.
На думку ОСОБА_1 , суддя вказаним обставинам належної оцінки не надав, дійшов передчасного висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Лавров В.В. в призначене судове засідання не прибули, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавали, про причини неявки апеляційний суд не повідомили.
Виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності учасників провадження.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 26.01.2026 о 00:07 у селищі Сахновщина по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими у зв`язку з порушенням комендантської години. Під час спілкування поліцейські виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від пропозиції пройти огляд на стан відповідного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився.
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575458 від 26.01.2026 за невиконання водієм ОСОБА_2 вимог пункту 2.5 ПДР України.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність доказів керування ним транспортним засобом, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З відеозаписів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що поліцейські їхали за автомобілем темного кольору, який зупинився на узбіччі та вимкнув фари після вимоги поліцейських, поданої за допомогою проблискових маячків. При під`їзді поліцейських до вказаного транспортного засобу, з водійського місця вийшов чоловік, який в подальшому був ідентифікований як водій ОСОБА_1 та надав відповідні документи та факту керування не заперечував.
Апеляційний суд зазначає, що заперечення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 відбулося на тлі суперечки із поліцейськими з приводу виконання ними своїх службових обов`язків, а саме складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Разом з цим, доводи апеляційної скарги захисника про те, що відеозапис є неналежним доказом у справі, апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575458 від 26.01.2026.
З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 11.03.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 33, 130, 243, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 11 березня 2026 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua