Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №131/1363/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1363/26

Провадження № 2/131/781/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого - судді Олексієнка О.Ю., розглянувши в м. Іллінці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" через систему «Електронний суд» звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00422-09/2023 від 02.09.2023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вказав що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 00422-09/2023 від 02.09.2023року відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 13500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 договору).

29.01.2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №29012024-1.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00422-09/2023 від 02.09.2023.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке набуло права вимоги за кредитним договором № 00422-09/2023 від 02.09.2023, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за даним кредитним договором в розмірі 118487,50 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 серпня 2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись із заявленими вимогами, представником відповідача, адвокатом Підодвірним Т.І., 03.09.2026 року через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якій останній просив в задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 відмовити повністю.

Зокрема представник вказав, що надані позивачем докази та обставини не підтверджують укладення договору про споживчий кредит в електронній формі, про який зазначено позивачем у позовній заяві. Позивач стверджує, що кредитний договір №00422-09/2023 від 02.09.2023 року був укладений в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора W2248. Разом з тим надана довідка про ідентифікацію сама по собі не дозволяє перевірити технічний обсяг конкретних електронних даних, до яких був приєднаний відповідний одноразовий ідентифікатор.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало суду належних та допустимих доказів надання відповідачу кредиту за Договором про споживчий кредит №00422-09/2023 від 02.09.2023 року. Доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов з договору по видачі кредитних коштів та доказів перерахунку коштів на картковий рахунок саме ОСОБА_1 позивачем не надано.

Разом з тим, зміст позовної заяви містить розбіжності з додатками доданими до позову. Документи, надані самим позивачем, одночасно містять два взаємовиключні твердження: у тексті позову - відповідач не здійснив жодного платежу; у розрахунку первісного кредитора – відображено зарахування платежів на загальну суму 7 062,50 грн. У позовній заяві ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прямо зазначає: «Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору». Проте пункт 1.4.1 поданого Позивачем кредитного договору № 00422-09/2023 містить зовсім іншу умову: процентна ставка становить 2,50 % на день.

Крім того, представник відповідача вважає, що нараховані відсотки завищені. Стандартна модель договору передбачала сплату 121 500 грн процентів за користування 13 500 грн кредиту, тобто процентів у дев`ять разів більше за суму кредиту. За таких обставин, на думку відповідача, суд повинен не лише перевірити арифметичну правильність множення 13 500 грн на 2,50 % та відповідну кількість календарних днів.

З огляду на те, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Так, судом встановлено, що 02.09.2023року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 00422-09/2023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 13500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Договір про надання фінансового кредиту № 00422-09/2023 від 02.09.2023року, графік платежів, заявка-анкета Клієнта на отримання фінансового кредиту та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2248.

Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, номер платіжного засобу, поштову адресу, номер телефону.

За умовами даного договору сторони погодили наступні умови: п.1.1. товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 13500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. п.1.2. Тип кредиту: кредит, кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 02.09.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 26.08.2024.

Згідно п.1.4.1. процентна ставка за користування кредитом становить 2,5 %, що встановлюється в межах строку кредиту.

Відповідно п.1.6. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки N 4601 - 60XX - XXXX - 5115 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Згідно п.2.2 Договору видача кредитів Клієнту-фізичній особі (надалі-Клієнт) Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://starfin.com.ua(надалі-Сайт Товариства). Після підписання договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі (п.2.21.).

Згідно п.3.1. сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього договору.

Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (п.3.3).

Відповідно до копії додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту № 00422-09/2023 від 02.09.2023року - Графіку платежів, вбачається, що сторони погодили, що загальна вартість кредиту станом на 26.08.2024 становить 135000,00 грн., з яких: 13500,00 грн. - сума кредиту; 121500,00грн. - проценти за користування кредитом.

Отже, факт укладення договору між ТОВ «Стар Файнес Груп» та ОСОБА_1 підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем, які було досліджено судом.

ТОВ «Стар Файнес Груп» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на його банківський картковий рахунок N 4601 - 60XX - XXXX – 5115 коштів в сумі 13500,00 грн., що підтверджується даними повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08.06.2026.

Крім того, отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується, повідомленням АТ «Універсал банк» № БТ-2026/4492 від 20.10.2026 року, наданого на виконання ухвали суду, згідно якого підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Ідея Банк» емітовано банківську карту N НОМЕР_1 - 60XX - XXXX - 5115 та на зазначений банківський рахунок зараховано кошти у сумі 13500,00 грн у період з 02.09.2023 по 07.09.2023.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання не виконав, в зв`язку із чим загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 00422-09/2023 від 02.09.2023року, згідно поданого розрахунку заборгованості станом на 29.01.2024 становить 53687,5 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 13500 грн.; заборгованість за відсотками - 40187,5 грн., заборгованість за штрафом - 0грн.

Наданий товариством розрахунок заборгованості, приймається судом як достовірний і допустимим доказ заборгованості за тілом кредиту та процентами. Щодо заборгованості по процентам за користування кредитом, суд зазначає, що нарахування відсотків проведено в межах строку дії кредитного договору та в розмірі погодженої сторонами процентної ставки.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ «Стар Файненс Груп».

Крім того, судом встановлено, що 2429.01.2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №29012024-1.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00422-09/2023 від 02.09.2023.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 46974-12/2024 від 21.12.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 53687,5 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 13500 грн.; заборгованість за відсотками - 40187,5 грн., заборгованість за штрафом - 0грн.

Позивачем проведено нарахування відсотків до закінчення встановленого строку кредитування.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна сума заборгованість відповідача становить 118487,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13500 грн.; заборгованість за відсотками 104987,5 грн.; заборгованість за штрафом - 0 грн.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення частини першої статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті третій ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частини першої, другої статті шостої ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

В матеріалах справи наявні належні та допустимі доказами на підтвердження обставин укладання між сторонами правочину. Без отримання sms-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 не був би укладений. До того ж вказані обставини не є спростованими стороною відповідача.

Вказаний висновок апеляційного суду зроблений з урахуванням правових позицій наведених Верховним Судом у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договору, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Як убачається з матеріалів справи, 02.09.2023 року між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір № 00422-09/2023 з використанням одноразового ідентифікатора W2248, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 13 500 грн строком на 360 днів.

Факт перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. Отже, позивачем надано докази як укладення кредитного договору, так і виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний шляхом використання одноразового ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Тому самі по собі заперечення відповідача щодо недостатності довідки про ідентифікацію не спростовують факту укладення договору за наявності інших доказів його підписання.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснював платежі в рахунок погашення процентів за користування кредитом, зокрема 25.09.2023 року та 24.11.2023 року. Зазначені обставини свідчать про обізнаність відповідача щодо існування кредитного зобов`язання та вчинення ним дій, спрямованих на його виконання. При цьому основна сума кредиту залишилася непогашеною.

Посилання відповідача на суперечності між позовною заявою та умовами кредитного договору щодо розміру процентної ставки суд оцінює з урахуванням самого договору та розрахунку заборгованості. Так, пунктом 1.4.1 договору передбачено процентну ставку 2,5 % на день.

Таким чином, заперечення відповідача щодо завищення процентів, обґрунтовані лише їх співвідношенням із сумою отриманого кредиту, не спростовують правильності розрахунку заборгованості та не підтверджені належними доказами, зокрема альтернативним контррозрахунком.

Отже, суд вважає розрахунок заборгованості, наданий позивачем, обґрунтованим та таким, що підтверджує заявлений розмір заборгованості.

Зважаючи на те, що відповідач взятих на себе зобов`язань по кредитному договорі, щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків, не виконав, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту в сумі 13500грн. та за відсотками в розмірі 104987,5 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Цивільно-процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов наступних висновків: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».

Розподіляючи витрати, які позивач поніс на професійну правничу допомогу по розгляду справи суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107, укладений 01.07.2025 року між ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги, Акт №1896 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 07.08.2026 року, детальний опис наданих послуг до даного акту 07.08.2026 року, відповідно до яких, витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 8000,00 грн., що підтверджують факт надання правничої допомоги, її обсяг і вартість, що є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі із іншої сторони.

З урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. відповідають критерію розумності судових витрат. При цьому відповідач аргументованих заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав.

Враховуючи викладене, результат розгляду цієї справи та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді у розмірі 8000 грн., відповідно до ст..141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним документом.

Враховуючи вказане з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 279-280, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00422-09/2023 від 02.09.2023року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) у сумі 118487,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13500 грн.; заборгованість за відсотками 104987,5 грн.; заборгованість за штрафом - 0 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) у розмірі 2662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької областіОлександр ОЛЕКСІЄНКО