Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №405/4806/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/447/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Бистров С. А.

Справа № 405/4806/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Кабанова В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянула у порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Данилюк Н.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Кропивницького від 21.08.2026, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнано винною у тому, що 24.06.2026 о 13:50 год. в м. Кропивницькому по вул. Преображенська, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen E-GOLF д.н.з. НОМЕР_2 перед початком руху не переконалась в тому, що це буде безпечним і вона своїми діями не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, та розпочавши рух здійснила зіткнення з автомобілем Маzda СХ-5 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку прямо, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Працівником поліції стосовно ОСОБА_1 24.06.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №701741 за порушення п.п.2.3.б, 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Данилюк Н.В. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову Подільського районного суду міста Кропивницького від 21.08.2026 року скасувати, винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 невинною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Кропивницького від 21.08.2026 року. ОСОБА_1 не отримувала оскаржувану постанову, що підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова була отримана тільки 26.08.2026.

Захисник вважає, що розгляд даної справи відбувся з істотним порушенням процесуальних норм, а саме - суд безпідставно не призначив по справі судову автотехнічну (інженерно-транспортну) експертизу. Представником ОСОБА_1 після допиту свідків, працівника поліції, потерпілого, особи, яка притягується до відповідальності, зокрема невизнання вини в ДТП, для повного та всебічного розгляду справи було подано клопотання про призначення по справі судову автотехнічну (інженерно-транспортну) експертизу.

Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п.10.4 ПДР чітко зазначено «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку».

Перед поворотом праворуч водій повинен завчасно подати попереджувальний сигнал покажчиком повороту та зайняти крайню праву положення на проїзній частині (пункт 10.4 ПДР). Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Захисник не погоджується з викладенням пояснень потерпілого в судовому засіданні ОСОБА_2 , якому було роз`яснено права потерпілого, передбачені ст.269 КУпАП, пояснив, що 24.06.2026 приблизно о 13:50 год. здійснював рух на своєму автомобілі Маzda СХ-5 д.н.з. НОМЕР_3 в напрямку центру міста по вул. Преображенській, побачив виїжджаючий маршрутний транспортний засіб з зупинки громадського транспорту, не розганяючись, оскільки по переду був пішохідний перехід, вирішив пропустити маршрутний транспортний засіб та рухаючись за ним, здійснював рух прямо з метою в подальшому здійснити рух на право. Проїжджаючи поряд з автомобілем Volkswagen E-GOLF д.н.з. НОМЕР_2 , відчув зіткнення та проїхавши два-три метри, зупинився. В подальшому, вийшовши з автомобіля побачив пошкодження свого транспортного засобу з правої сторони, запропонував скласти водію Volkswagen E-GOLF д.н ВА0301ZA євро протокол, після відмови, викликав поліцію. Це спростовується відеозаписом, який наданий представником ОСОБА_1 та звукозаписом судового засідання, де ОСОБА_2 вказав, що здійснював поворот праворуч на стоянку та не пам`ятає чи вмикав сигнал повороту.

Натомість на відеозапису чітко видно різку зміну напрямку руху автомобіля Маzda СХ-5 д.н НОМЕР_3 без завчасно поданого попереджувального сигналу покажчиком повороту, що і спричинило ДТП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , представника в її інтересах захисника- Данилюк Н.В. які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі;

потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст.245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд першої інстанції на підставі перевірки та оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення виконав вимоги ст.280 КУпАП, з`ясував всі обставини, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції перевірив доводи викладені в оскаржуваній постанові.

При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 в своїх поясненнях зазначила, що 24.06.2026 о 13:50 годині висаджуючи пасажира на вул. Преображенській за пішохідним переходом та зібралась починати рух ввімкнувши покажчик лівого повороту, переконавшись, що маршрутне таксі, яке рухалось позаду проїхало та збиралась почати рух, але в цей момент із-за маршрутного таксі різко виїхав автомобіль Mazda СХ-5 днз НОМЕР_3 та підрізав її автомобіль. Автомобіль Mazda СХ-5 днз НОМЕР_3 рухався швидко та без увімкненого покажчика повороту, що було зафіксовано на відеореєстратор передньої та задньої камери. Вказала, що виконала всі необхідні дії для уникнення дорожньо-транспортної пригоди своїм автомобілем Volkswagen E-GOLF д.н.з. НОМЕР_2 .

Потерпілий ОСОБА_2 , зазначив, що рухався по вул. Преображенській в напрямку центру міста на автомобілі Mazda СХ-5 днз НОМЕР_3 . Поскільки попереду нього їхало маршрутне таксі пропустив його , та проїхавши пішохідний перехід вирішив здійснити маневр праворуч на паркувальний майданчик, однак відчув удар у праву частину свого автомобіля. Зазначив, що праворуч перебувало авто Volkswagen E-GOLF д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала жінка, та автомобіль був припаркований за пішохідним переходом, порушуючи правила дорожнього руху. Паралельно з авто Volkswagen E-GOLF був припаркований інший автомобіль. Зазначив, що дорожнє покриття є достатньо широким, та він рухався в умовній середній полосі, оскільки відсутня дорожня розмітка. На думку ОСОБА_2 , водій автомобіля Volkswagen E-GOLF не впевнившись в русі його автомобіля, різко почала рух ліворуч, чим спричинила пошкодження його автомобіля, продерла праву передню та праву задню дверцята, пошкодила правий задній бризговик та пошкодила праве заднє колесо, а саме диск. Не може впевнено зазначити, чи був у цей час увімкнений покажчик повороту праворуч.

З метою перевірки показів учасників дорожньо-транспортної пригоди в суді апеляційної інстанції було досліджено письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 24.06.2026 серії ЕПР1 № 701741 (а.п.1); схему місця ДТП (а.п. 2), яка підписана учасниками ДТП ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) без зауважень, на якій зображене з прив`язкою до місцевості місце зіткнення транспортних засобів, розташування останніх та зазначені механічні пошкодження, що отримали під час ДТП дані транспортні засоби; письмові поясненнями ОСОБА_1 (а.п. 3); письмові поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.п. 4); диск з відео з автореєстратора транспортного засобу Volkswagen E-GOLF д.н.з. НОМЕР_2 . Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що автомобіль Mazda СХ-5 до моменту зіткнення здійснював рух у попутному напрямку, тоді як автомобіль Volkswagen E-GOLF після зупинки розпочав рух у напрямку ліворуч, унаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

Клопотання представника захисника- Данилюк Н.В. в інтересах ОСОБА_1 про призначення авто-технічної експертизи при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не підлягає задоволенню, оскільки апеляційний суд може прийняти рішення у справі без призначення заявленої експертиз, виходячи із наявних матеріалів.

Оцінюючи діяння ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з того, що умовами настання адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого їй правопорушення повинен бути наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відповідно до п.1.10. Правил дорожньо-транспортна пригода, це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Як зазначив ОСОБА_2 місцем зіткнення було вказано ним приблизно, яке на його думку є правильним, що працівниками поліції і було зафіксовано на схемі місця дорожньо – транспортної пригоди.

Однак з даними доводами неможливо погодитись, оскільки відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015, визначено, що на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти:

- сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;

- інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту.

Як вбачається зі схеми місця дорожньо – транспортної пригоди наявної в матеріалах справи вищезазначених об`єктів не зафіксовано. На схемі відсутні відомості щодо наявних дорожніх знаків, дорожньої розмітки, ширини дорожнього полотна, напрямку дороги. Жодних слідів та предметів, що стосуються пригоди на схемі не відображено, а тому встановити дійсне місце зіткнення транспортних засобів неможливо.

Враховуючи зазначене, визначення працівниками поліції місця дорожньо – транспортної пригоди лише зі слів потерпілого ОСОБА_2 є грубим порушенням вимог вищезазначеної інструкції, оскільки жодної слідові характеристики на місці дорожньо – транспортної пригоди не зафіксовано та як наслідок неможливо визначити його фактичне місце.

Розташування на схемі автомобілів, локалізація їх пошкоджень, пояснення учасників дорожньо - транспортної пригоди, які зазначили, що місце зіткнення на схемі відображено зі слів водіїв, не відображають повної картини подій які передували ДТП.

Твердження суду першої інстанції з приводу того, що розташування транспортних засобів після дорожньо – транспортної пригоди вказують на винність саме ОСОБА_1 , оскільки транспортний засіб ОСОБА_2 перебував у русі є передчасним та хибним.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вирішальним для оцінки дій ОСОБА_1 є не сам факт подальшого маневру автомобіля Mazda СХ-5, а те, що на момент початку руху автомобіля Volkswagen E-GOLF автомобіль Mazda вже перебував у русі, а ОСОБА_1 не переконалася у безпечності початку руху, внаслідок чого допустила зіткнення.

Таке твердження є суперечливим, оскільки, відповідно до п.1.3 Правил Дорожнього Руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил, а також бути взаємно ввічливими та за п.1.5, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення потерпілого щодо того, що він прийняв рішення про здійснення з`їзду праворуч перебуваючи паралельно з автомобілем ОСОБА_1 . Чи вмикав він покажчики повороту завчасно, він не пам`ятає. Таким чином не встановлено дотримання вимог ПДР при здійсненні маневру праворуч.

З оглянутих матеріалів справи, а саме схеми місця дорожньо – транспортної пригоди та відеозапису, неможливо встановити ким саме було порушено правила дорожнього руху, що призвели до ДТП. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відеофіксації з місця дорожньо-транспортної пригоди. За словами учасників ДТП на місці були присутні свідки, однак вони не були опитані та їх покази не були долучені до матеріалів адміністративного провадження.

Згідно П. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пункт 10.1 ПДР України передбачає, що перед початком руху, перешикуванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Оскільки вказані докази, як кожен окремо так і у своїй сукупності не підтверджують обставин викладених у протоколі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , про порушення останньою вимог п.п. 2.3.б, 10.1 ПДР України, тому твердження суду першої інстанції про визнання винною ОСОБА_1 є безпідставним та таким, що не узгоджується із матеріалам справи.

Інші допустимі докази стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи суперечливий характер інформації, яка міститься в матеріалах справи, з метою дотримання принципів та основних засад національного законодавства, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість визначення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведено згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 1070512) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відсутні належні, допустимі та достатні докази, які свідчать про те, що саме ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП; встановити події, що сприяли ДТП неможливо, схема ДТП є не інформативною, не містить належних відомостей за аналізом яких неможливо визначити ким саме з учасників дорожнього руху було порушено ПДР. На теперішній час не можливо встановити ким саме було допущено порушення ПДР, а наявних доказів недостатньо. За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі в наведеній частині - закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності складу правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, щодо притягнення до адміністративної відповідальності, що з огляду на положення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, виключає адміністративну відповідальність особи за вказаною правовою кваліфікацією.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Данилюк Н.В. в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду міста Кропивницького від 21.08.2026, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП – скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду В.В. Кабанова