Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №240/1142/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1142/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

02 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, суддя у відставці, звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 54% суддівської винагороди відповідно до довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 21.01.2022. Відповідач відмовив у перерахунку, посилаючись на страховий стаж позивача тривалістю 30 років 7 місяців 23 дні, з яких стаж роботи на посаді судді становить 14 років 7 місяців 2 дні, та визначення довічного грошового утримання в розмірі 50% суддівської винагороди.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон № 1402-VIII.

Відповідно до положень статті 4 Закону № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Згідно із положеннями статті 135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

У Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013р. (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

У даній справі спірним є питання щодо визначення стажу роботи позивача на посаді судді при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Слід врахувати, що відповідно до пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Як встановлено, позивача було призначено суддею Овруцького районного суду Житомирської області відповідно до Указу Президента України №476/2005 від 16.03.2005 та з 30.03.2005 зараховано до штату суду.

Отже, на час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10.07.1995 № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (далі - Указ №584/95).

Згідно ч.4 ст.43 Закону №2862-ХII до стажу роботи, що давав право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, також підлягав зарахуванню і час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Також пунктом 1 Указу №584/95 передбачалось, що до стажу роботи, що давав судді право на відставку та одержання ним щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до підпункту 3-1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.11.2021 у справі №9901/15/21 вказала: "…при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж роботи судді в галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №9901/302/19).

Також частина друга статті 137 Закону №1402-VІІІ визначає, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, означає, що до стажу роботи на посаді судді і прирівняних до нього стажів роботи (абзац четвертий пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ) додається (може додаватися) ще один вид (чи види) роботи (професійної діяльності), який раніше не охоплювався поняттям стажу роботи на посаді судді. Під цим стажем у вимірі чинного законодавчого визначення поняття "стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді", треба розуміти за якісними властивостями вид (види) певної роботи (професійної діяльності) в галузі права, який відрізняється від суддівської і прирівняної до неї роботи та має часові (кількісні) межі (строк роботи) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2020 року у справі №9901/537/19).

Відповідно до ст.7 Закону №2862-ХII (в редакції, що діяла на час призначення позивача суддею) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Проаналізувавши наведені норми, що при обрахуванні позивачу стажу роботи на посаді судді слід було застосувати законодавство, яке було чинним на момент призначення особи на посаду судді, а тому до стажу в обов`язковому порядку підлягає зарахуванню час роботи на посадах слідчого, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, період проходження строкової військової служби та стаж (досвід роботи) професійної діяльності у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення (в даному випадку на посаді консультанта суду).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №9901/382/18, Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №127/20301/17, від 20.03.2018 у справі №520/5814/17, від 16.07.2021 у справі №200/9113/20-а.

Крім того суд звертає увагу відповідача, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Зазначена правова позиція неодноразово застосовувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 09.11.2018 у справі №243/4794/17, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17 та від 30.01.2020 у справі №592/3694/17.

Як видно із копії виданої Овруцьким районним судом Житомирської області довідки №01-40/37/2019 від 11.11.2019 про розрахунок стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання ним щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, цей стаж позивача був обчислений у кількості 22 років 9 місяців та 11 днів.

Зокрема, до нього, окрім роботи на посаді судді у період з 30.03.2005 по 07.11.2019 (що становить 14 років 07 місяців та 08 днів), також були зараховані період проходження позивачем строкової військової служби (з 17.10.1986 по 08.01.1989), навчання на денному відділенні Національної академії внутрішніх справ (з 01.08.1994 по 27.07.1998), час роботи на посаді слідчого у Слідчому відділенні Овруцького РВ УМВС (з 27.07.1998 по 17.07.1999), на посаді консультанта місцевого Овруцького районного суду (з 01.04.2002 по 29.03.2005).

При цьому, що даний розрахунок стажу роботи позивача, який надавав право на відставку був перевірений Вищою радою правосуддя при прийнятті рішення від 22.10.2019 №2781/0/15-19 про його звільнення з посади судді у відставку.

За таких обставин, слід дійти висновку про протиправність дій Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру стажу позивача на посаді судді з 22 років 9 місяців та 11 днів до 14 років 07 місяців та 08 днів та відповідно зменшення відсоткового розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 54% до 50% .

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України. (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Розділ IV Порядку № 3-1 встановлює перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).

Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).

На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Додатком 2 до Порядку № 3-1 затверджена форма Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Як зазначалось, 28.10.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки, виданої ТУ ДСА України в Житомирській області №194/22 від 21.01.2022 року, виходячи із розрахунку 54% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Отже, про протиправність відмови відповідача у перерахунку довічного грошового утримання позивача. Належним способом захисту є зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 01.11.2024 перерахунок і виплату довічного грошового утримання в розмірі 54% суддівської винагороди відповідно до довідки від 21.01.2022 з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСушко О.О.

СуддіЗалімський І. Г. Мацький Є.М.