Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №347/2288/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №347/2288/26

Суддя: Повзло В. В.

Справа № 347/2288/26

Провадження № 33/4808/665/26

Категорія ст. 173 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , гр. України, учня 11 класу Косівського ліцею № 1,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосовано до нього захід впливу передбачений ст. 24-1 КУпАП – попередження,

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство за наступних обставин.

30 серпня 2026 року близько 19 год. в с.Смодна біля каплиці санаторію «Косів» в провулку Санаторний, неповнолітній ОСОБА_1 з метою самозахисту застосував перцевий балончик відносно іншого неповнолітнього ОСОБА_2 у зв`язку із чим останній звернувся по медичну допомогу до КНП «Косівська ЦРЛ», чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив дрібне хуліганство.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, та закрити провадження у справі щодо нього за ст. 173 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Не погоджується із оскарженою постановою судді суду першої інстанції, та вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час розгляду справи не було належним чином з?ясовано всі істотні обставини події, не надано належної оцінки доказам, які підтверджують обставини справи, та не обґрунтовано належним чином наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Звертає увагу на те, що в протоколі зазначено, що перцевий балончик було застосовано ним саме з метою самозахисту, а не з хуліганських мотивів.

У протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті, складеному інспектором СОБ Косівського РВП Олексієм Поліщуком, не зазначено про вчинення ОСОБА_1 дій, які могли б кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП.

Зі змісту вказаних протоколу та рапорту неможливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази вживання ним нецензурної лайки, образливого ставлення до ОСОБА_3 чи інших осіб, а також вчинення інших дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Крім цього, у його діях відсутня обов?язкова складова суб?єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме хуліганський мотив.

Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №738381 від 07.09.2026 року, рапорт інспектора Олексія Поліщука, пояснення лікаря КНП «Косівська ЦРЛ» та інші пояснення, надані під час розгляду зазначеної справи, не підтверджують факту вчинення дрібного хуліганства.

Наголошує, що факт застосування перцевого балончика не доводить наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На думку апелянта, висновок судді суду першої інстанції про його винуватість не може ґрунтуватися лише на припущенні, що використання перцевого балончика є дрібним хуліганством, без з?ясування всіх обставин справи.

Із самого протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що застосування балончика було пов?язане із самозахистом. У протоколі не наведено конкретних дій, які полягали б у нецензурній лайці, образливому чіплянні чи інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Матеріали справи підтверджують факт того, що ОСОБА_4 не був ініціатором конфлікту та намагався його уникнути. Протиправна поведінка ОСОБА_3 , яка передувала застосуванню балончика, підтверджується матеріалами справи та постановою суду у справі № 347/2286/26.

Таким чином підсумовує, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що його дії містили ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_5 , та потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду.

Аналізуючи зміст п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» доходжу висновку, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито.

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_5 , та потерпілого ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення структурно складається з чотирьох обов`язкових елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Для констатації наявності складу адміністративного правопорушення необхідне встановлення усіх чотирьох його елементів. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.

Вважаю, що суддею першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані не в повному обсязі.

Суддя місцевого суду визнав доведеним факт вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 вересня 2026 року серії ВАД № 738381 (а.с. 1) 30 серпня 2026 року близько 19 год. в с. Смодна біля каплиці санаторію «Косів» в провулку Санаторний, неповнолітній ОСОБА_1 з метою самозахисту застосував перцевий балончик відносно іншого неповнолітнього ОСОБА_2 у зв`язку із чим останній звернувся по медичну допомогу до КНП «Косівська ЦРЛ», чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП, одночасно встановивши наявність самозахисту та обставини, які спростовують такий факт.

При цьому, вважаю, що суд першої інстанції, визнаючи особу винною у вчиненні дрібного хуліганства допустив суперечливість у своїх висновках.

Так, суд першої інстанції погодився з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, визнавши доведеним факт застосування особою перцевого балончика з метою самозахисту.

Разом з цим, встановивши, що вказані дії були вчинені виключно з метою самозахисту у зв`язку з протиправним посяганням з боку іншої особи та необхідністю відвернення небезпеки, в мотивувальній частині рішення суд зазначив, що посилання ОСОБА_1 на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення та те, що він діяв з метою самозахисту, нічим не підтверджено.

Наявність у діях особи стану самозахисту (необхідної оборони) виключає протиправність таких дій та свідчить про відсутність суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, зокрема хуліганського мотиву (прямого умислу на порушення громадського порядку та спокою громадян).

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції не може одночасно визнавати діяння правомірним самозахистом і водночас кваліфікувати його як адміністративне правопорушення. Такі взаємовиключні висновки свідчать про недотримання судом стандарту доведення поза розумним сумнівом.

Для адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характерною ознакою суб`єктивної сторони, є прямий умисел направлений на порушення встановленого громадського порядку, а дії ОСОБА_4 , які фактично суддею суду першої інстанції аналізувались у справі свідчать про перебування ОСОБА_4 у стані самозахисту (необхідної оборони), що підтверджується характером дій.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції, під час розгляду справи не було надано належну оцінкам дії ОСОБА_4 , в частині саме направленості умислу на порушення громадського порядку, зокрема матеріали справи не містять жодного доказу про те, що з боку останнього відбулось протиправне посягання на такий порядок.

Фабула обвинувачення є суперечливою, неконкретною, та такою, що не відповідає диспозиції ст. 173 КУпАП, тому вважаю, що при складенні протоколу порушено вимоги ст. 256 КУпАП.

Також вважаю, що під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено право особи на захист та принципи змагальності сторін, оскільки судом не всебічного досліджено всіх обставин конфлікту, не надано належної правової оцінки доказам, які підтверджували відсутність умислу на хуліганство, а всі сумніви щодо доведеності вини не були витлумачені на користь особи, яка притягається до відповідальності, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України.

Відповідно до Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате, підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua