Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №560/970/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/970/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

02 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення позивачу виплати пенсії із застосуванням обмеження.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересняа 2026 року заяву задоволено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням від 03.09.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2024 №ХС53987, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню безвідносно до наявності чи відсутності спеціальних постанов Кабінету Міністрів України або затверджених порядків. Конституційний принцип обов`язковості судового рішення не може бути поставлений у залежність від дискреції органу виконавчої влади щодо прийняття чи неприйняття підзаконних нормативних актів.

Аргументи пенсійного органу про те, що виплата сум пенсії буде здійснена лише за окремими напрямами в межах бюджету ПФУ у розрізі джерел, суд відхиляє як такі, що суперечать усталеній практиці Верховного Суду. Так, Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі № 560/523/19) неодноразово формулював правовий висновок, згідно з яким відсутність бюджетних коштів чи затвердженого механізму їх виділення не виправдовує бездіяльність суб`єкта владних повноважень і не може бути підставою для невиконання судового рішення.

Пенсійний орган, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладена функція соціального забезпечення громадян, не має права самовільно змінювати чи відтерміновувати порядок виконання судового рішення, підміняючи резолютивну частину рішення суду власними листами та внутрішніми інструкціями.

Відповідно до статті 8 Конституції України Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Стаття 129-1 Конституції України, яка закріплює обов`язковість судового рішення, є самостійною і достатньою правовою підставою для його виконання.

Конституційний обов`язок державного органу виконати рішення суду не може бути заблокований чи відкладений до моменту прийняття Кабінетом Міністрів України нових відомчих інструкцій чи порядків.

Пенсійний орган не надав суду доказів належного виконання рішення суду, а саме перерахунку пенсії позивача без застосування Порядку №821, який визнаний нечинним.

За таких обставин, дії відповідача щодо здійснення позивачу виплати пенсії за вислугу років, перерахованої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.09.2025, із застосуванням обмеження у її виплаті, є протиправними.

Такі дії свідчать не про відсутність механізму виконання, а про штучне створення перешкод посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для реалізації законних прав позивача, підтверджених судовим рішенням.

Частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

ГоловуючийБоровицький О. А.

СуддіВатаманюк Р.В. Курко О. П.