Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №752/16043/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №752/16043/26

Суддя: Котельва О. О.

Справа № 752/16043/26

Провадження №: 3/752/4876/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Котельва О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679117, 29.05.2026 о 22 год. 13 хв., в м. Київ, по вул. Антоновича (Горького) 68-70, водій ОСОБА_1 керував ТЗ AUDI S5 днз НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, бліде обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (в медичному закладі) водій відмовився. Відмова фіксувалася на бодікамеру, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Клочковою А.О. подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Полянчук В.Б. клопотання підтримав, посилаючись, зокрема, на те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не відмовлявся, неодноразово заявляв про готовність його пройти, що зафіксовано на відеозаписі, однак працівники поліції не забезпечили проведення такого огляду, а своїми роз`ясненнями, які не відповідають закону, схиляли його до відмови від огляду.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, зокрема переглянувши у судовому засіданні долучені до справи відеозаписи, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським або з його результатами - у закладах охорони здоров`я. Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Аналогічні положення містять п. 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, відповідно до яких водій, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, направляється поліцейським для проведення огляду до закладу охорони здоров`я, а поліцейський забезпечує проведення такого огляду не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Тобто, у разі наявності ознак наркотичного сп`яніння огляд водія проводиться виключно в закладі охорони здоров`я, куди його направляє і доставляє поліцейський, а склад адміністративного правопорушення у формі відмови від проходження огляду утворює лише чітко висловлена водієм відмова від проходження такого огляду.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679117, 29.05.2026 о 22 год. 13 хв., м. Київ, вул. Антоновича (Горького) 68-70, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ AUDI S5 днз НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, бліде обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (в медичному закладі) водій відмовився. Відмова фіксувалася на бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «КМКЛ № 10» від 29.05.2026 (22 год. 15 хв.), у якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп`яніння: бліде обличчя, тремтіння пальців рук. Огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я проведено не було.

Також в матеріалах справи містяться відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, 29.05.2026 щодо ОСОБА_1 .

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Після оформлення постанови за порушення правил користування покажчиками повороту працівник поліції, посилаючись на тремтіння рук, запитав водія, коли той востаннє вживав наркотичні засоби, на що ОСОБА_1 відповів, що «дуже давно, в дитинстві, мінімум 8 років тому». На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння (відеозапис починаючи з 12 хв. 20 с.) ОСОБА_1 відповів згодою, повторно погодився пройти огляд, заявив «давайте поїдемо перевіримо, я нічого не вживаю» (відеозапис починаючи з 13 хв. 40 с.). Надалі працівник поліції роз`яснив, що у разі відмови передбачено штраф у розмірі 17 000 грн і позбавлення права керування на один рік, та зазначив, що водій «може протягом двох годин з`їздити самі» (відеозапис з 15 хв. 00 с.). На чергову пропозицію пройти огляд (відеозапис з 19 хв. 00 с.) ОСОБА_1 знову відповів згодою, однак працівник поліції повідомив, що «фіксує відмову». На запитання поліцейського «ви відмовляєтесь?» ОСОБА_1 відповів: «так, ви ж не хочете брати дівчину з нами», після чого одразу зазначив, що проїде й пройде огляд, а згодом сказав: «тоді давайте їдемо» (відеозапис з 21 хв. 50 с.). У відповідь працівник поліції роз`яснив, що ОСОБА_1 може пройти огляд самостійно та надати довідку про те, що він тверезий. На наступну пропозицію (відеозапис з 23 хв. 20 с.) ОСОБА_1 заявив: «я не відмовляюсь». Після роз`яснення прав (відеозапис з 31 хв. 30 с.) ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що готовий їхати з працівниками поліції для проходження огляду і від огляду не відмовлявся, на що працівники поліції повідомили, що протокол за відмову вже складено, і запропонували йому пройти огляд самостійно.

За приписами ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Близькі за змістом положення викладено в ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно з ч. 1 ст. 8 цього Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як вбачається з наданих суду відеозаписів, ОСОБА_1 неодноразово і недвозначно висловлював згоду пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, в тому числі після того, як працівник поліції повідомив про фіксацію відмови. Єдина відповідь ОСОБА_1 «так» на запитання про відмову була обумовлена обставинами щодо пасажира, супроводжувалась негайною заявою про готовність пройти огляд і не може розцінюватись як чітко висловлена відмова від проходження огляду. Незважаючи на це, працівники поліції не доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, зазначеного в направленні, та не забезпечили проведення огляду протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, як того вимагають ч. 4 ст. 266 КУпАП та п. 7 Порядку.

Крім того, роз`яснення працівника поліції про те, що водій може пройти огляд самостійно та надати довідку, не відповідають вимогам ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та п. 6 Порядку, відповідно до яких огляд у закладі охорони здоров`я проводиться за направленням поліцейського, а роз`яснення про наслідки відмови у поєднанні з фіксацією «відмови» всупереч висловленій водієм згоді по своїй суті спрямовані на спонукання ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду, що узгоджується з доводами захисника.

Відповідно до ст. 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Україна, давши згоду на обов`язковість міжнародного договору, зобов`язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція і практика ЄСПЛ відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» для України є джерелами права і обов`язковими до застосування.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI).

ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

Отже, дії працівників поліції не відповідали вимогам ст. 245 КУпАП, за якими завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а клопотання захисника про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Котельва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua