Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №752/11939/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11939/26

Провадження № 2/752/11064/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 листопада 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № LM605448657 в розмірі 25764,40 грн, укладеним відповідно до вимог Закону України « Про електронну комерцію».

Посилається в позові на те, що 04 квітня 2025 року між ТОВ « Оптимальні кредити» та відповідачем був укладений кредитний договір № LM605448657.

27 серпня 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» (було укладено Договір факторингу ОКТП/50 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ» ЄАПБ» був укладений договір факторингу №29/1225-01, за умовами якого до ТОВ`ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі.

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідача на 25764,40 грн, з яких:

-7199,40 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-14533,30 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою;

-432,00 грн. заборгованість по комісії;

-3599,70 грн - неустойка.

В порушення умов укладеного договору відповідач кредит не погасив та проценти за користування коштами не сплатив.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 08 травня 2026 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження.

Позовну заяву з додатками відповідачу було направлено позивачем відповідно до вимог ст.177 ЦПК України.

Конверт з документами, які направлялися відповідачу повернулися до суду без вручення адресату.

Відповідно до статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частиною 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 78 -82 постанови від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права).

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норми статей 128 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Виходячи з цього, суд вважає відповідача обізнаним про наявність спору в провадженні суду та його предмет.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до статті178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 04 квітня 2025 року відповідачем в порядку, визначеному Законом України « Про електронну комерцію», було укладено кредитний договір № LM605448657.

Відповідно до розділу 2 договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 7200, 00 грн строком на 24 днів.

27 серпня 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» (було укладено Договір факторингу ОКТП/50 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ» ЄАПБ» був укладений договір факторингу №29/1225-01, за умовами якого до ТОВ`ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі.

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідача на 25764,40 грн, з яких:

-7199,40 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-14533,30 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою;

-432,00 грн. заборгованість по комісії;

-3599,70 грн - неустойка.

Звертаючись до суду позивач зазначив, що після укладення кредитного договору та договорів факторингу відповідач будь-яких дій, направлених на виконання умов договору не вчиняв, заборгованість не погасив.

Відповідач, не подавши до суду відзив, вимог позивача не спростував, доказів виконання грошових зобов`язань за умовами договору не надав.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається, що укладений з відповідачем договори відповідають вимогам закону, умови договорів з боку кредитодавців виконані, грошові кошти відповідачу надані.

В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом пінкту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`зання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки;

З урахуванням цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору, отримання позивачем права вимоги за укладеними з відповідачем договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаченим ним судовий збір при зверненні до суду.

Керуючись статтями 3, 6, 15, 16, 512, 514, 525-526, 536, 549, 610, 611, 626- 629, частиною 1 статті 634, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України « Про електронну комерцію», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 25764,40 грн. заборгованості за кредитним договором та 2662,40 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: К.В.Машкевич