Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №727/9838/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа №727/9838/26

Провадження №3/727/1458/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м.Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівців Бойко М.Є., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У відповідності із протоколом серії ЕПР1 №708636 від 02.07.2026 року ОСОБА_1 02.07.2026 року, о 10:38 год., по вул. Степана Бандери,4, в м. Чернівці керував транспортним засобом "Фольцваген Б6", д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродною блідістю, порушенням мови, поведінкою, яка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку - у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

17.09.2026 року ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання, в якому просить суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.

Працівники поліції без передбачених законом підстав зупинили керований ним автомобіль Volkswagen Passat, спочатку посилаючись на відсутність чинного полісу ОСЦПВ, а після пред`явлення ним такого полісу - на нібито порушення правил користування покажчиками повороту під час об`їзду тролейбуса та зміни напрямку руху. При цьому, жодне із зазначених порушень не було підтверджене належними доказами, а постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у подальшому було скасовано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 серпня 2026 року у справі № 727/9980/26.

Зазначив, що працівники поліції впродовж тривалого часу спілкувалися з ним, не надаючи належних доказів правомірності зупинки транспортного засобу та висунутих йому звинувачень. Вказав, що поведінка поліцейських, їхні телефонні розмови, обговорення його віку та можливого перебування в розшуку територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також висловлювання з вимогою домогтися його виходу з автомобіля свідчили про упереджене ставлення до нього та переслідування іншої мети, не пов`язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху, а саме - подальшого затримання та доставлення його до ТЦК та СП.

Вказав, що працівники поліції не встановили належним чином у нього ознак саме наркотичного сп`яніння, зокрема, озвучені поліцейським ознаки: неприродна блідість обличчя, порушення мови та поведінка, що не відповідала обстановці фактично були відсутні та не підтверджуються відеозаписами. Натомість, спілкувався він чітко, поводився врівноважено, орієнтувався в обстановці, а зміни забарвлення обличчя могли бути зумовлені спекотною погодою та перебуванням у зачиненому автомобілі. При цьому поліцейські не перевіряли в нього реакцію зіниць на світло, координацію рухів та інші ознаки, які могли б свідчити про наркотичне сп`яніння.

Також він неодноразово запитував працівників поліції про підстави встановлення у нього ознак саме наркотичного сп`яніння, однак належних пояснень не отримав.

Крім того ОСОБА_2 зазначив, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, а навпаки повідомляв про намір самостійно його пройти. Водночас направлення на огляд, за його твердженням, було складене пізніше зазначеного в ньому часу, а з його змістом він ознайомилений вже після складання адміністративного протоколу. На підтвердження таких обставин посилається на відеозаписи з нагрудних камер поліцейських № 476979 та № 476579, з яких, на його думку, вбачається відсутність чітко висловленої відмови від проходження медичного огляду.

Також ОСОБА_2 вказав, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, не містять належних відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалася фіксація, а один із них, за його припущенням, був зроблений на особистий мобільний телефон працівника поліції, не містить звукового супроводу та не зазначений у протоколі як доказ. У зв`язку з цим він вважає такий відеозапис неналежним і недопустимим доказом, а отримані внаслідок відповідних дій поліцейських докази - такими, що не можуть бути використані для підтвердження його вини.

Крім того, ОСОБА_1 вказав на відсутність в матеріалах справи доказів того, що саме він керував автомобілем Volkswagen Passat 02 липня 2026 року на вул. Степана Бандери у м. Чернівцях, оскільки наявні відеозаписи, за його твердженням, розпочинаються з моменту, коли працівник поліції підходить до вже припаркованого транспортного засобу, та не дають змоги встановити особу водія.

На спростування факту перебування у стані наркотичного сп`яніння заявник посилався також на те, що після оформлення адміністративних матеріалів він самостійно прибув до ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер», де 02 липня 2026 року о 13 год. 30 хв. пройшов медичний огляд, за результатами якого ознак наркотичного сп`яніння у нього виявлено не було. Також ОСОБА_1 зазначив, що його релігійні переконання та належність до Церкви Адвентистів Сьомого Дня виключають вживання наркотичних і психотропних речовин, на підтвердження чого долучив характеристику релігійної громади, а також довідки про проходження психіатричних оглядів у 2023 та 2025 роках.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважає, що працівниками поліції не доведено факту керування ним транспортним засобом, наявності ознак наркотичного сп`яніння та його відмови від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, є її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. Присутність особи згідно статті 268 Кодексу України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, не є обов`язковою. За таких обставин, враховуючи положення ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та, відповідно до вимог ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведеною, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п.2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 4 Розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735, вбачається, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735, вбачається, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У ході судового розгляду судом встановлено, що протокол серії серії ЕПР1 №708636 від 02.07.2026 року відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, тобто є належним доказом, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.

Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, від його підпису відмовився.

Також, у цьому протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 63 Конституції України, та ст.268 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Як слідує з матеріалів справи, одним з доказів, яким обґрунтовано винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є відеозапис з нагрудних бодікамер працівників поліції.

З перегляду останнього вбачається, що працівники поліції, підходять до зупиненого транспортного засобу, в салоні якого на водійському місці знаходиться ОСОБА_1 та повідомляють останньому причину зупинки - відсутність страхового полісу та не увімкнення покажчика повороту при зміні руху. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 відмовлявся пред`явити посвідчення водія та заперечував не увімкнення ним покажчика повороту при зміні руху, жодних заперечень щодо керування ним транспортним засобом останній не висловлював. У ході спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродню блідість, поведінку, що не відповідала обстановці, порушення мови, на підставі чого запропонували йому пройти огляд на визначення такого стану сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я, у лікаря нарколога (11:44:47), проте на відеозаписі зафіксовано, що на таку пропозицію ОСОБА_1 жодних фактичних дій не вчиняє, що не можна розцінити інакше, як його відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння. При цьому, адвокат Лєкаря Р.Ю. вказує, що останній відмовляється проходити огляд та зазначає, щоб працівники поліції складали протокол про адміністративне правопорушення.

Вказані відеозаписи є повними, на них відображено всі обставини, що мають значення для розгляду справи, отже, вони є належними доказами .

На відеозаписі, наявному в матеріалах справи, також зафіксовано, що ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у виді складання протоколу за ст.130 ч.1 КУпАП.

Факт відмови правопорушника від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, при обставинах, зазначених в протоколі, підтверджується також направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до ЧОНД.

При цьому суд зауважує, що працівники поліції, як уповноважені законом особи, спілкуючись безпосередньо з водієм, можуть виявити перелічені вище зовнішні ознаки сп`яніння, що є підставою для проходження огляду водієм на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Таким чином, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом, а працівник поліції, як уповноважена законом особа, спілкуючись безпосередньо з водієм може виявити перелічені вище зовнішні ознаки сп`яніння, що є підставою для направлення водія для проходження медичного огляду.

Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння містить склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, і ця норма не передбачає поважних причин відмови від проходження такого огляду чи з`ясування цих причин, які б були підставою для звільнення особи від відповідальності.

Незгода особи із діями працівників поліції чи непогодження із встановленими ознаками сп`яніння може бути підставою для звернення із скаргою на дії працівників у передбаченому законом порядку, однак не скасовує обов`язку водія пройти огляд на стан сп`яніння та не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності.

Посилання ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05.08.2026 року, яким скасовано постанову відносно нього за ч.2 ст. 122 КУпАП не спростовує факту керування ним 02.07.2026 року транспортним засобом «Фольцваген Б6», д.н.з. НОМЕР_1 , а лише вказує на відсутність в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУПАП

Доводи правопорушника про те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення він пройшов огляд самостійно у медичному закладі, під час якого у нього не було виявлено стану наркотичного сп`яніння не можуть бути прийняті до уваги, оскільки протокол відносно ОСОБА_1 складений не за керування останнім транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за його відмову від проходження медичного огляду з метою встановлення такого стану, що є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на його належність до Церкви Адвентистів Сьомого Дня, релігійні переконання та неприйняття вживання наркотичних і психотропних речовин суд вважає такими, що не мають істотного значення для вирішення цієї справи. Сам по собі факт належності особи до певної релігійної громади та дотримання її релігійних переконань не є доказом того, що особа не перебувала у стані наркотичного сп`яніння або не відмовлялася від проходження медичного огляду у конкретний час та за конкретних обставин. Зазначені обставини не звільняють водія від передбаченого п. 2.5 ПДР України обов`язку пройти огляд на вимогу поліцейського.

Інші аргументи правопорушника також не спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення повністю доводиться належними доказами.

Виходячи з зазначеного, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, за відсутності обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір, ставка якого, відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.33,40-1,130,283 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівецька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський рай суд м. Чернівці.

Роз`яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя М.Є. Бойко