Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №725/8751/26
Суддя: Танасійчук Н. М.
Справа № 725/8751/26
Провадження № 2/727/4233/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд міста Чернівців у складі:
головуючого судді - Танасійчук Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Маковійчук В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики № 2754785 від 29 червня 2019 року в розмірі 28 387,80 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21 387,80 грн - заборгованість за процентами, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 БАНК», первісний кредитор, позикодавець) та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір позики № 2754785, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 7 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів. Позикодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на платіжну картку відповідача, натомість відповідач позику не повернув та проценти в повному обсязі не сплатив.
14 січня 2020 року на підставі Договору факторингу № 03042017 від 03 квітня 2017 року та Реєстру прав вимог № 89 право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Згідно з розрахунком заборгованості станом на 14 січня 2020 року (дата відступлення права вимоги) заборгованість відповідача становить 28 387,80 грн, з яких 7 000,00 грн - основний борг та 21 387,80 грн - нараховані та несплачені проценти.
Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, позиції щодо заявлених позовних вимог до суду не висловив.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Чернівців від 25 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Ураховуючи, що судову кореспонденцію було направлено відповідачу за єдиною відомою суду адресою його зареєстрованого місця проживання, яка зазначена ним і в договорі позики, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та мав реальну можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема подати відзив на позовну заяву.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника.
Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Таких клопотань до суду не надходило.
Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
29 червня 2019 року між ТОВ «1 БАНК» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено в електронній формі Договір позики № 2754785 (далі - Договір). Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором vkkG42xXII, а з боку позикодавця - електронним підписом одноразовим ідентифікатором xQ5nv4N6U2. Згідно з довідкою ТОВ «1 БАНК» про ідентифікацію одноразовий ідентифікатор для підписання Договору було направлено позичальнику 29 червня 2019 року о 22 год. 25 хв. на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку зазначено в реквізитах позичальника в Договорі. У Договорі також зазначено паспортні дані позичальника, його РНОКПП, адресу реєстрації та номер платіжної картки НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 1 Договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Пунктом 2 Договору визначено основні параметри позики: сума позики - 7 000,00 грн; строк позики (строк Договору) - 30 днів; базова процентна ставка - 1,60 % на день (фіксована); дата надання позики - 29 червня 2019 року; дата повернення позики (останній день) - 29 липня 2019 року; розмір процентів акційних - 1,04 % на день; розмір процентів на прострочену позику - 2,70 % на день; вартість позики за весь строк, на який видано позику, - 2 184,00 грн (31,20 %); загальна вартість позики та процентів - 9 184,00 грн.
Згідно з пунктом 3 Договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики та у випадку дострокового її повернення підлягають відповідному перерахунку. Пунктом 4.2 Договору передбачено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті позикодавця (далі - Правила). Відповідно до пункту 6 Договору він діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за ним.
Згідно з відповіддю ТОВ «Платіжна установа «Фінекспрес» вих. від 02 червня 2026 року на запит ТОВ «1 БАНК» № 02/06/26-41 від 02 червня 2026 року 29 червня 2019 року завершено платіжну операцію з переказу 7 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 (номер платежу 6369744374885004421654947) на виконання договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між ТОВ «Платіжна установа «Фінекспрес» та ТОВ «1 БАНК». Номер картки, на яку перераховано кошти, збігається з реквізитами платіжної картки, зазначеними позичальником у Договорі.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 БАНК», 23 липня 2019 року позичальник сплатив 1 820,00 грн, які зараховано в погашення процентів. Позикодавцем нараховано: проценти за ставкою 1,04 % на день (72,80 грн щоденно) з 29 червня 2019 року по 29 липня 2019 року; проценти за базовою ставкою 1,60 % на день (112,00 грн щоденно) з 30 липня 2019 року по 21 серпня 2019 року, а всього 4 832,80 грн процентів, залишок яких після часткової оплати становить 3 012,80 грн; а також «відсотки за понадстрокове користування» в сумі 18 375,00 грн, нараховані 26 серпня 2019 року (1 932,00 грн) та за ставкою 2,70 % на день (189,00 грн щоденно) з 27 серпня 2019 року по 21 листопада 2019 року. Загальна заборгованість станом на 14 січня 2020 року визначена в сумі 28 387,80 грн (7 000,00 грн + 3 012,80 грн + 18 375,00 грн).
03 квітня 2017 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (фактор, новий кредитор) та ТОВ «1 БАНК» (клієнт, первісний кредитор) укладено Договір факторингу № 03042017, за умовами якого первісний кредитор зобов`язався відступити новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор - прийняти їх та сплатити первісному кредитору суму фінансування; право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог. Додатковою угодою № 1 від 28 грудня 2017 року пункт 8.2 Договору факторингу викладено в новій редакції, якою передбачено його автоматичне продовження на кожен наступний календарний рік за відсутності письмового повідомлення будь-якої зі сторін про намір його розірвання.
14 січня 2020 року сторонами Договору факторингу підписано Реєстр прав вимог № 89, у пункті 2578 якого зазначено боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за кредитним договором № 2754785 від 29 червня 2019 року із загальною сумою заборгованості 28 387,80 грн, з яких 7 000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4 188,80 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 17 199,00 грн - заборгованість за підвищеними відсотками за прострочення. Платіжною інструкцією № 91 від 15 січня 2020 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало ТОВ «1 БАНК» 1 094 978,50 грн на виконання Договору факторингу.
ТОВ «ФК «Профіт Капітал» є фінансовою установою (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 647 від 20 жовтня 2015 року).
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом примусового виконання обов`язку в натурі.
Згідно з частиною першою статті 205, частиною першою статті 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. За приписами частин третьої, шостої, дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; відповідь особи, якій адресована пропозиція, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно зі статтею 12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Верховний Суд у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-7211св20) та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти, без здійснення входу на сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, без ідентифікації та підписання договору одноразовим ідентифікатором кредитний договір між сторонами не був би укладений.
Судом встановлено, що Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на його адресу електронної пошти, а кошти позики перераховано на платіжну картку, реквізити якої позичальник зазначив у Договорі. Отже, Договір укладено в електронній формі з дотриманням вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; він не оспорений, недійсним не визнаний і з урахуванням презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Факт укладення Договору підтверджується також частковим виконанням його позичальником - сплатою 23 липня 2019 року 1 820,00 грн процентів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України). Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Фактором може бути банк або інша фінансова установа (частина третя статті 1079 ЦК України).
Судом встановлено, що право грошової вимоги до відповідача за Договором перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» 14 січня 2020 року на підставі Договору факторингу № 03042017 від 03 квітня 2017 року, дію якого продовжено відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 28 грудня 2017 року, та Реєстру прав вимог № 89, а фактор виконав свій обов`язок щодо фінансування. Отже, позивач є належним кредитором у зобов`язанні, яке виникло з Договору, в обсязі прав, що існували у первісного кредитора на момент переходу права вимоги. Згідно з частиною другою статті 516 ЦК України неповідомлення боржника про заміну кредитора не впливає на дійсність відступлення права вимоги, а лише створює ризик для нового кредитора.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до статей 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк; порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Відповідач отримав позику в сумі 7 000,00 грн, однак у встановлений Договором строк - до 29 липня 2019 року - її не повернув. Доказів повернення тіла позики суду не надано. Тому вимога про стягнення 7 000,00 грн заборгованості за тілом позики є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України. Регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно.
Строк позики за Договором становить 30 днів, а останнім днем повернення позики визначено 29 липня 2019 року. Будь-яких змін до Договору щодо продовження строку позики, які б були погоджені сторонами у формі, в якій укладено Договір (стаття 654 ЦК України), позивачем не надано. Отже, право позикодавця на нарахування процентів за користування позикою на підставі статті 1048 ЦК України припинилося після 29 липня 2019 року.
Посилання на те, що проценти за базовою ставкою 1,60 % з 30 липня 2019 року по 21 серпня 2019 року нараховано в межах так званого «пільгового періоду погашення заборгованості», передбаченого пунктами 8.6-8.9 Правил, суд відхиляє. Строк позики та дата її повернення є істотними умовами, прямо визначеними в Договорі, а Правила не містять підпису позичальника і не можуть змінювати погоджений сторонами в Договорі строк позики. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зазначила, що документ, який не містить підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, у частині встановлення додаткових обов`язків позичальника. Крім того, пунктом 6 Договору визначено, що він діє протягом строку позики, а умова про дію Договору «до повного виконання зобов`язань» не змінює строку, на який надано позику.
Так само не підлягають стягненню як проценти за користування позикою «відсотки за понадстрокове користування», нараховані з 26 серпня 2019 року по 21 листопада 2019 року за ставкою 2,70 % на день у сумі 18 375,00 грн, оскільки вони нараховані після спливу строку позики, за період, коли позичальник уже прострочив виконання зобов`язання, і за своєю правовою природою не є платою за правомірне користування позикою. Позивач заявив вимогу про стягнення процентів на підставі статті 1048 ЦК України, вимог про стягнення сум відповідно до частини другої статті 625 ЦК України не заявляв і відповідного розрахунку не надавав, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).
Визначаючи розмір процентів, нарахованих у межах строку позики, суд враховує таке. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) сформулював висновок, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит, як тлумачення умов договору, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору під час вирішення спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення. У тій справі Верховний Суд, установивши, що сторони в додатку до договору погодили загальну суму процентів за весь строк кредитування, а в самому договорі передбачили підвищені ставки на випадок неповернення кредиту в строк, дійшов висновку про двозначність таких умов і застосував тлумачення на користь споживача, обмеживши проценти погодженою сумою.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 2 Договору сторони погодили, що вартість позики за весь строк, на який її видано, становить 2 184,00 грн, а загальна вартість позики та процентів - 9 184,00 грн. Ця сума відповідає нарахуванню процентів за ставкою 1,04 % на день протягом 30 днів строку позики (7 000,00 грн ? 1,04 % ? 30 днів). Водночас пунктом 3 Договору передбачено нарахування процентів із включенням дат отримання та повернення позики, на підставі чого позикодавець нарахував проценти за 31 день у сумі 2 256,80 грн, а пунктами 8.4, 8.9 Правил - втрату позичальником права на акційну ставку в разі порушення умов Договору. За таких обставин умови Договору щодо розміру процентів за строк позики є двозначними, тому суд тлумачить їх на користь споживача та виходить із погодженої сторонами в Договорі вартості позики за весь строк - 2 184,00 грн.
Ураховуючи, що 23 липня 2019 року позичальник сплатив 1 820,00 грн, які відповідно до статті 534 ЦК України та розрахунку заборгованості зараховано в погашення процентів, заборгованість за процентами в межах строку позики становить 364,00 грн (2 184,00 грн - 1 820,00 грн). Позовні вимоги про стягнення процентів у решті - 21 023,80 грн - задоволенню не підлягають.
Суд також зазначає, що встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX максимальний розмір денної процентної ставки (частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування») до спірних правовідносин не застосовується, оскільки, як виснувала Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, ці правила поширюються на договори, укладені з 24 грудня 2023 року, а на договори, укладені раніше, - лише у разі продовження після цієї дати строку кредитування. Договір укладено 29 червня 2019 року, і доказів продовження строку позики після 24 грудня 2023 року немає.
Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Відповідач заяви про застосування позовної давності не подавав, тому суд не вирішує це питання.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості за Договором у розмірі 7 364,00 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом позики та 364,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку позики. За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за частиною першою цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено на суму 7 364,00 грн із заявлених 28 387,80 грн, тобто на 25,94 %.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 15190 від 09 липня 2026 року. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 690,65 грн судового збору.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на оплату послуг адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, сплаченої або яка підлягає сплаті. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Правовий курс», Додаткову угоду № 1/1 від 01 липня 2024 року, якою встановлено фіксовану винагороду в розмірі 7 000,00 грн за проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовку проєкту однієї позовної заяви, акт № 75 прийому-передачі реєстру боржників від 26 червня 2026 року, акт № 75 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 15 липня 2026 року, в якому щодо позичальника ОСОБА_1 зазначено вартість наданої правничої допомоги 7 000,00 грн, платіжну інструкцію № 2234 від 16 липня 2026 року про сплату Адвокатському об`єднанню «Правовий курс» 203 000,00 грн за актом № 75, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Ушакевич М.П. серії КВ № 6416 від 23 травня 2019 року та наказ про її прийняття на роботу до об`єднання.
Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав. Отже, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу документально підтверджено, а тому вони підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 815,85 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором позики № 2754785 від 29 червня 2019 року в розмірі 7 364 грн 00 коп., з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом позики, 364,00 грн - заборгованість за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судовий збір у розмірі 690 грн 65 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 815 грн 85 коп.
Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М. Танасійчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua