Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №726/3739/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3739/26

Провадження №3/726/635/26

Категорія 146

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (неповнолітній), українця за національністю, громадянина України, що не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

На адресу Садгірського районного суду м. Чернівці 21.10.2026 надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 796590 від 14.10.2026 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КУпАП (справа № 726/3739/26, провадження № 3/726/635/26) та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 796597 від 14.10.2026 щодо нього ж за ст. 122-4 КУпАП (справа № 726/3740/26, провадження № 3/726/636/26).

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення щодо особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Оскільки вказані матеріали справ надійшли в один день та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог п.6 Розділу 3 «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» затвердженої наказом ДСА України №814 від 20.08.2019 року (зі змінами) вважаю за можливе об`єднати вказані судові справи (матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення) в одну, присвоївши їй єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою, тобто справи № 726/3739/26.

Суддя встановив, що 18.09.2026 о 03:38 в місті Чернівцях по вулиці Підлісній, 2 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час здійснення стоянки автомобіля не вжив всіх заходів, щоб не допустити його самовільний рух, в результаті чого відбувся наїзд автомобіля на дерево, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та іншого майна з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.15.12 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Після чого самовільно залишив місце події до якої був причетний, чим своїми діями порушив вимоги п.2.10 «а» Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Неповнолітній ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, за адресою проживання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховую і те, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, серед таких відсутні статті 124 та 122-4 КУпАП.

Оскільки у цій категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та недопущення затягування розгляду справи і можливого уникнення відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.

Згідно з ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

Доведенню підлягають обставини керування особою транспортним засобом, порушення ПДР, вчинення ДТП, та наявність пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 1.3 та п. 1.4 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно із п. 15.15 Правил дорожнього руху, водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.

Тобто, з метою виключення мимовільного руху транспортного засобу, перш ніж залишити його салон, водій зобов`язаний забезпечити його нерухомість за допомогою стоянкової гальмової системи.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Згідно з п. 2.11 ПДР У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином учасник ДТП повинен виконати вимоги п. 2.10 ПДР, тобто залишатись на місці події до складення працівниками поліції адміністративних матеріалів, або ж, на вимогу п. 2.11 ПДР скласти повідомлення страховику про ДТП у паперовій чи електронній формі, що звільняє водія від обов`язку інформування поліції та дає змогу залишити місце дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення у справі про адміністративне правопорушення, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 221 КУпАП передбачено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Таким чином, вказана справа підлягає розгляду суддею, враховуючи, що на час вчинення правопорушення ОСОБА_1 виповнилося 16 років.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та відповідно правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди), повністю підтверджується зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 796590 від 14.10.2026 та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 796597 від 14.10.2026, які складені відповідно до вимог КУпАП, містять виклад суті і обставин вчинених правопорушень та відповідну кваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також долученими до них доказами.

Згідно із даними схеми місця ДТП від 17.09.2026 зафіксовано дорожню обстановку, місце зіткнення, розташування транспортного засобу потерпілого, його напрямок руху та пошкодження локалізовані у передній частині.

У своїх письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_2 вказує про те, що 18.09.2026, приблизно о 04 год по вул. Підлісній залишив припаркованим своє авто BMW. Після цього малознайомий хлопець взяв ключі від його транспортного засобу та допустив його самовільний рух в результаті чого відбулося зіткнення із деревом. Вказує про те, що йому завдані матеріальні збитки у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу.

До матеріалів справи долучена письмова заява ОСОБА_2 у якій просить притягнути винного ОСОБА_1 до відповідальності за те, що вчинив ДТП із його авто та покинув місце пригоди та рапорт поліцейського щодо встановлених обставин пригоди.

Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та зобов`язаний надати оцінку, діям особи, що притягується до відповідальності, встановити, чи допустила остання інкриміновані порушення ПДР України, внаслідок чого трапилося ДТП.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вважаю, що ДТП мало місце саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 15.12 ПДР, а також останній у порушення вимог п. п.2.10 «а» ПДР самовільно залишив авто та місце пригоди, не дочекавшись працівників поліції.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто порушенні ним, як учасником дорожнього руху, Правил дорожнього руху, а саме п. 15.12 ПДР, що спричинило пошкодження майна (транспортного засобу потерпілого) - доведена повністю. Також доведена вина останнього і у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди.

Вказаних висновків доходжу дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При визначенні адміністративного стягнення, згідно із ст. 33 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи, що неповнолітній вчинив два адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення йому потрібно визначити із застосуванням ст. 36 КУпАП.

У ст.12 КУпАП передбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно з ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст.24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 не досяг повноліття, на день вчинення правопорушення йому виповнилося 16 років, а тому беручи до уваги вищевказані обставини та враховуючи вимоги ст.ст.13, 24-1 КУпАП, відповідно до яких за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 та ст. 122-4 КУпАП, до неповнолітнього можуть бути застосовані зазначені в ст.24-1 КУпАП заходи впливу, а також з урахуванням характеру вчинених правопорушень, що діями неповнолітнього не спричинено тяжких наслідків суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, з врахуванням особи правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне застосувати щодо ОСОБА_1 захід впливу у вигляді попередження.

Такий захід впливу, у цьому випадку може бути необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним подібних правопорушень в майбутньому.

Згідно з ч.1 ст.284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) може винести постанову про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП.

Оскільки щодо неповнолітнього застосовується захід впливу, передбачений ст.24-1 КУпАП, який не є адміністративним стягненням, судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення не підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 36, 124, 122-4, 245, 251, 280, 284, 289, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 796590 від 14.10.2026 за ст. 124 КУпАП (справа № 726/3739/26, провадження № 3/726/635/26) та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 796597 від 14.10.2026 щодо нього ж за ст. 122-4 КУпАП (справа № 726/3740/26, провадження № 3/726/636/26) - об`єднати в одне провадження та присвоїти єдиний унікальний номер 726/3739/26 номер провадження 3/726/635/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст. 122-4 КУпАП, та, на підставі ст. 36 КУпАП, остаточно застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід впливу у виді попередження, відповідно до ст. 24-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

СуддяС. А. Асташев