Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №755/6865/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 755/6865/26 Суддя (судді) першої інстанції: Хромова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в якому просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії EHA № 6243378 від 28.11.2025.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, відповідно до ч.1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху через пропуск строку звернення до суду.

07 червня 2026 року на адресу суду першої інстанції було направлено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, за змістом якого зазначено, що 28 листопада 2025 року винесено постанову серії EHA № 6243378, строк на оскарження якої спливав 08 грудня 2025 року. 15 грудня 2025 року ОСОБА_1 самостійно, без адвоката, подав позовну заяву через систему «Електронний суд» (справа № 755/24827/25). Ухвалою від 23 грудня 2025 року позов залишено без руху. 05 січня 2026 року представник подав заяву про усунення недоліків. 14 січня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву повернуто у зв`язку з помилковою сплатою судового збору не на той рахунок. Ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 14 січня 2026 року доставлена до електронного кабінету позивача лише 28 березня 2026 року. Після отримання ухвали 28 березня 2026 року ОСОБА_1 не мав укладеного договору про надання правничої допомоги з адвокатом. Договір укладено лише 30 квітня 2026 року, ордер серії АІ № 2192286 видано 01 травня 2026 року. Позов подано 01 травня 2026 року - наступного дня після укладення договору, що свідчить про відсутність будь-якого зволікання. Крім того, у квітні 2026 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у зв`язку з діагнозом L90 - Остеоартроз колінного суглоба (активний), що підтверджується: записом прийому у сімейного лікаря Черняк В.М. від 06 квітня 2026 року, результатом рентгенографії правого колінного суглоба від 16 квітня 2026 року, результатом рентгенографії лівого колінного суглоба від 17 квітня 2026 року. Захворювання супроводжується больовим синдромом та обмеженням рухливості, що об`єктивно ускладнювало укладення договору з адвокатом та підготовку позову саме в проміжку між 28 березня 2026 року та 30 квітня 2026 року. З огляду на викладене просив поновити пропущений процесуальний строк на оскарження постанови серії EHA № 6243378 від 28 листопада 2025 року.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Суд зазначає, що наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.

Відповідно до положень частин першої - третьої 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що повернення позовної заяви у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; та з`ясування причин пропуску цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення було винесено 28.11.2025.

Водночас, первинний позов ОСОБА_1 про скасування постанови серії EHA № 6243378 подано до суду з пропуском встановленого законом процесуального строку, пропуск строку складав 6 календарних днів. Після вручення позивачеві ОСОБА_1 копії ухвали від 14 січня 2026 року по справі № 755/24827/25, що мало місце 28 березня 2026 року, повторно позов подано до суду його представником - 01 травня 2026 року, тобто через 33 календарні дні.

Наведені у клопотанні про поновлення строку причини пропуску такого строку не можна визнати поважними, оскільки необізнаність у сфері права та потреба в оформленні договірних правовідносин з адвокатом не можуть вважатися об`єктивними та непереборними перешкодами для своєчасного звернення до суду, з урахуванням підстав повернення позовної заяви по справі № 755/24827/25.

Крім того, ОСОБА_1 не заперечує, що адвокат Пронін О.А. здійснював представництво позивача у справі № 755/24827/25, тобто, позивач та адвокат перебували у договірних правовідносинах, а тому адвокат був обізнаний про обставини справи, предмет та підстави позовних вимог. Посилання на звернення до лікаря зі скаргами на біль у колінному суглобі не може слугувати безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, тим більше, з урахуванням відсутності доказів такого звернення та тривалості пропуску процесуального строку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані представником позивача обставини, якими остання обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Інших обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Враховуючи, що позивачем був пропущений встановлений законом строк звернення до суду, а також зважаючи на відсутність належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Є.О.Сорочко

суддя В.В.Файдюк