Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №320/9791/26
Суддя: Мєзєнцев Євген Ігорович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/9791/26 Суддя (судді) першої інстанції: Вісьтак М.Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олени Юденко старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій по виконавчому провадженню,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олени Юденко старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії по виконавчому провадженню, у якому просив суд (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):
- визнати протиправними діями відповідача по виконавчому провадженню (сума - 1268,24 грн.) щодо стягнення з мене: а) штрафу, б) виконавчого збору та в) мінімальних витрат по вик. провадженню
- позбавити займаної посади у системі виконавчого провадження відповідача, бо ним БРУТАЛЬНО ПОРУШЕНІ вимоги укр. законодавства (і не один раз, а це вже злочинна-плебейська система і до речі: і не тільки проти мені .. щоб підтвердити це - витребуйте протоколи виконавчих проваджень відповідача) вимоги укр. законодавства (уви я не маю до них доступу).
- стягнути з відповідача на мою користь за нанесену мені: матеріальну шкоду - 1.268,24 грн. та моральну шкоду - 25.000 грн. .. усього - 26.268,24 грн.
- нанесені мені шкоду відповідачем у сумі 26.268,24 грн. - прошу вас зобов`язати його перерахувати поштовим переказом на мою адресу (вона вказана на початку позову) у термін до 10 діб з моменту вступу судового рішення в законну силу. Це моє право, вас про це прохати - це ст.21 кУ, а вам моє право виконувати, бо вас це ЗОБОВ?ЯЗУЄ ст.2 ЦПКУ і я думаю ви підете на це моє конституційне прохання (ви ж поважаєте ще ВОВИ КУ, а7) + це моє прохання вище за рангом виконання любих вимог ЦПКУ. буть ласка - врахуйте цю ОБОВ?ЯЗКОВУ вимогу ст.8 КУ і мою інвалідність та мій тяжкий стан здоров?я».
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, відповідно до ч.1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків, шляхом надання уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами з конкретизацією позовних вимог (зокрема необхідно конкретизувати вимогу щодо стягнення моральної шкоди, зазначивши, у чому вона полягає та якими діями або бездіяльністю відповідача спричинена, надати докази її наявності та обґрунтувати суму заявленого відшкодування, співмірну з можливими моральними стражданнями); надання до суду у паперовому форматі копії позовної заяви з додатками для відповідача або доказу надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії позовної заяви з додатками, при цьому копії документів мають бути належним чином засвідчені.
Так, відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод чи інтересів позивача.
Тобто позовна заява повинна містити належне та конкретне обґрунтування заявлених вимог, яке дає змогу суду встановити предмет спору та оцінити правову позицію позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Недотримання цієї вимоги позбавляє суд можливості належним чином визначити предмет і підстави позову, з`ясувати межі судового розгляду та забезпечити ефективний захист прав, свобод чи інтересів позивача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 25.02.2026 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 25.02.2026. Однак, в прохальній частині позовної заяви міститься лише загальна вказівка на протиправні дії, а також не вказано вимоги зобов`язального характеру.
Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги сформульовані позивачем не відповідають вимогам процесуального закону, оскільки ОСОБА_1 не визначив належним чином, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача у виконавчому провадженні підлягають оскарженню, не конкретизував їх зміст та обставини прийняття, а також не зазначив належний спосіб судового захисту.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, у порушення зазначених вимог, позивачем не було надано доказів надсилання іншим учасникам справи (зокрема, відповідачу), копій позовної заяви та доданих до неї документів у передбачений законодавством спосіб, а також не долучено копій у паперовому вигляді для вручення відповідачу.
Отже, відсутність таких доказів є істотним процесуальним недоліком, оскільки порушує право відповідача на ознайомлення з позовом та підготовку заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, як вбачається з додатків до позовної заяви, надані позивачем документи не відповідають вимогам статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не були засвідчені належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Беручи до уваги, що позивачем не було усунуто недоліки в строки, визначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Н.П.Бужак
суддя В.В.Файдюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua