Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №640/9624/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на прибуток підприємств

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №640/9624/20

Суддя: Мєзєнцев Євген Ігорович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9624/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.02.2020 №022051002.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного суду від 20.10.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі №640/9624/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2022 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.09.2019 та іншого законодавства за відповідний період.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві складено акт від 04.12.2019 №57/26-15-05-10-02/35417298, яким встановлено порушення Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан", зокрема п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 773 744 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 04.12.2019 №57/26-15-05-10-02/35417298 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 №0022051002, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за податковим зобов`язанням на суму 773 744,00 грн., за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями на суму 193 436, 00 грн., а всього на суму 967 180,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення рішення рішенням Державної податкової служби України №13571/6/99-00-08-05-01-06 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 №0022051002 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За пунктом 136.1 ст. 136 ПК України, базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах: 3 відсотки за договорами страхування від об`єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу; 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (п. 136.2 ст. 136 ПК України).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України, встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Нормами частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (852-15), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Судом встановлено, що між ТДВ «СК «Гардіан» (замовник) та ТОВ «ДП «Вектор» (виконавець) укладено договір доручення № 1-В від 03 квітня 2017 року, відповідно до умов якого повірений зобов`язується від імені довірителя особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених цим договором, на території України дії, спрямовані на укладання договорів страхування, а довіритель зобов`язується сплачувати повіреному винагороду за вчинення ним посередницьких дій у межах цього договору. Термін дії договору 1 рік з пролонгацією. На виконання умов договорів ТДВ «СК «ГАРДІАН» перераховано грошові кошти ТОВ «ДП «Вектор» за 2017 у сумі 1 044 434 грн, за 2018 рік у сумі 1 275 084 гривень.

Також, встановлено, що ТДВ «CК «Гардіан» укладено договір дослідження від 04 липня 2017 року з «ДП «Вектор», відповідно до умов якого TOB «ДП «Вектор» надає маркетингові послуги, пов`язані з основною діяльністю ТДВ «CK «Гардіан». На виконання умов договору ТДВ «CK «Гардіан» перераховано грошові TOB «ДП «Вектор» за 2017 у сумі 215 000 гривень.

Крім того, між ТДВ «CK «Гардіан» (довіритель) та TOB «Мікро-Тік» (повірений) укладено договір доручення № ІКП-1М від 1 березня 2018 року.

Відповідно до умов договору повірений зобов`язується від імені довірителя особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених цим договором, на території України дії, спрямовані на укладання договорів страхування, а довіритель зобов`язується сплачувати повіреному винагороду за вчинення ним посередницьких дій у межах цього договору. Термін дії 1 рік з пролонгацією.

Також, ТДВ «CK «Гардіан» (замовник) укладено договір про надання послуг № 1-М від 1 березня 2018 року з TOB «Мікро-Тік», за умовами якого TOB «Мікро-Тік» (виконавець) приймає на себе зобов`язання надавати послуги, пов`язані із сприянням замовнику у здійсненні його статутної діяльності, пов`язаної зі страхуванням. Замовник зобов`язується прийняти послуги, надані виконавцем, та оплатити їх. Термін дії договору 1 рік з пролонгацією. На виконання умов договорів, ТДВ «CK «Гардіан» перераховано грошові кошти «Мікро-Тік» за 2018 рік у сумі 1 764 058 гривень».

На підтвердження реальності вчинення господарських відносин між позивачем та контрагентами на підставі зазначених вище договорів Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" надано суду копії вказаних договорів, копії актів виконаних робіт, карток рахунків, платіжних доручень.

Під час судового розгляду справи позивачем було зазначено, що за умовами укладених договорів контрагенти позивача фактично займались пошуком клієнтів для укладання договорів страхування з ТДВ "СК "ГАРДІАН".

Так, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем надано суду копії укладених за участю ТОВ "ДП "Вектор" та ТОВ "Мікро Тік" договорів страхування та платіжних доручень, що підтверджують оплату таких договорів.

На переконання контролюючого органу, укладені між позивачем та контрагентами договори не мали на меті реального здійснення господарських операцій, оскільки у контрагентів позивача взагалі відсутні матеріальні ресурси для виконання умов договорів, окрім того, наявні кримінальні провадження, в яких фігурують ТОВ "ДП "Вектор" та ТОВ "Мікро-Тік".

Оцінивши доводи відповідача щодо господарських взаємовідносин ТДВ "СК "ГАРДІАН" з ТОВ "ДП "Вектор" та ТОВ "Мікро-Тік", з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.10.2022, суд зазначає наступне.

Так, з метою проведення зустрічної звірки з ТОВ «ДП «Вектор», ТОВ «Мікро-Тік» та вручення запиту працівниками ГУ ДПС у м. Києві було здійснено виїзд за податковими адресами зазначених підприємств та встановлено, що посадові особи платників податків або його представники за адресами не знаходяться, про що складено акти від 11.12.2019 №44/26-15-05-10-02/41136098 та від 11.12.2019 №46/26-15-05-10-02/41527976 перевірки місцезнаходжень ТОВ «ДП «Вектор» і ТОВ «Мікро-Тік» та передано до оперативного управління для подальшого проведення оперативно-розшукових заходів.

Перевіркою встановлено, що згідно з даними АІС «Податковий блок» ТОВ «ДП «Вектор», ТОВ «Мікро-ТІК» з моменту державної реєстрації в рамках періоду, що перевіряється, не здійснювали зовнішньоекономічну діяльність (імпорт/експорт).

Перевіркою встановлено відсутність податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, фінансових звітів, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкової декларації з плати за землю, повідомлення форми №20-ОПП, звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), повідомлень про прийняття працівників на роботу, свідчить про відсутність у ТОВ «ДП «Вектор», ТОВ «Мікро-ТІК» трудових ресурсів, майна, земельних ділянок, основних засобів.

Перевіркою зроблено висновки, що у зазначений період не працювало жодного найманого працівника, крім директора.

Відповідно до частини першої статті 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Директор ТОВ «ДП «Вектор» ОСОБА_1 є пов`язаною особою на підприємствах: ТОВ «ІМПЕКСАГРОПРОМ», ТОВ «АГРОЕКОПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «ДП «ВЕКТОР».

Директор ТОВ «Мікро-ТІК» Крепак Л.М. є пов`язаною особою на підприємствах: ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ЕНЕРГОАВТОМАТИКА», ТОВ «МІКРО-ТІК».

Згідно з обліковою карткою суб`єкта фіктивного підприємництва внесена ОУ ГУ ДФС у м. Києві інформація щодо фіктивності підприємства ТОВ «ДП «Вектор». Ознака фіктивності - зареєстровано (передано) у органах держреєстрації ф.о. з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність. Дата встановлення ознаки - 12.07.2019. В рамках кримінального провадження за №42018100000000850 від 13.09.2018 допитано гр. ОСОБА_1 , який дав покази щодо непричетності до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ «ДП «Вектор» фігурує у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000850 від 13.09.2018, за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України (згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2019 по справі №757/3588/19-к), витяг: «...У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до акту документальної планової виїзної перевірки № 857/26-15-14-06-02 від 25.06.2018 службові особи ТОВ «Страхове товариство «Домінанта» (директор ОСОБА_3) у 2015-2018 роках ухилились від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах на загальну суму 295 млн грн.

Фактично діяльність даної групи осіб направлена на надання податкової вигоди підприємствам реального сектору економіки та незаконного конвертування безготівкових коштів у готівку, які діють скоординовано із чітким розподіленням ролей. В структуру даної групи входить понад 220 СГД, які зареєстровані у м. Києві на підставних осіб, зокрема: ТОВ «ДП «Вектор»...».

У кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000405 від 09.07.2015 за фактами фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а також учинення невстановленими особами ряду фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів в особливо великих розмірах, з використанням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності за ч. 1, 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1. 3 ст. 209 КК України (згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2018 по справі №757/5002/18-к), витяг: « ...У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА 2 створив організоване злочинне угрупування, до складу якого входять: ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА 5. ОСОБА 6, ОСОБА7, ОСОБА 8, ОСОБА 9, ОСОБА10, ОСОБА 11, ОСОБА12, ОСОБА 13 та інші невставлені особи, які діючи за попередньою змовою з представниками та посадовими особами реально діючих суб`єктів підприємницької діяльності, у тому числі державної форми власності, службовими особами банківських установ, а також іншими невстановленими на теперішній час особами, організували та здійснюють на території Київської, Полтавської та Дніпропетровської областей та м. Києва злочинну діяльність по незаконному переведенню безготівкових грошових коштів у готівку, з метою виведення коштів підприємств реального сектору економіки в тіньовий обіг, минаючи систему оподаткування, а також привласнення та розкрадання коштів державних підприємств та їх подальшої легалізації (відмивання) в особливо великих розмірах.

У подальшому, розкрадання цих коштів здійснювалось шляхом страхування цими ж підконтрольними ОСОБА_2 страховими компаніями фіктивних кредитних договорів та договорів купівлі-продажу «сміттєвих» цінних паперів, інших підконтрольних указаним особам фіктивних підприємств та підставних фізичних осіб.

За аналогічною схемою цими ж страховими компаніями здійснювалось страхування ризиків по укладеним договорам купівлі-продажу «сміттєвих» цінних паперів, укладених між підприємствами з ознаками фіктивності, які створені з метою прикриття незаконної діяльності. Після умисної несплати коштів за цінні папери страхові компанії здійснювали повне відшкодуванням таких ризиків в адресу продавців цінних паперів, які в подальшому виводили ці кошти готівкою в банківських установах.

У послідуючому переведенні у готівку кошти, за відрахуванням відповідних відсотків за надання протиправних послуг, вищевказаними організаторами та учасниками злочинів видаються представникам підприємств реального сектору економіки, в тому числі державних підприємств, тобто так званим замовникам протиправних послуг.

Для функціонування указаної протиправної діяльності установлено, що на даний час указаною групою осіб використовуються наступні суб`єкти підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «ДП «Вектор»...».

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ «Мікро-Тік» фігурує у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100000000171 від 22.02.2019 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України (згідно з вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 15.11.2019 по справі №760/6235/19), витяг: «...у ході досудового розслідування встановлено, що на початку серпня 2017 року у денний час доби, ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Києві, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи пропозицію зареєструвати на своє ім`я підприємство ТОВ «Мікро Тік» за грошову винагороду у розмірі 500,00 грн, розуміючи, що не буде мати ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, а фактично з використанням реквізитів діяльністю займатимуться іншими особами. Усвідомлюючи протиправний характер дій запропонованих їй невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА 1 погодилась на таку пропозицію.

В цей же час ОСОБА 1 надала невстановленій досудовим розслідуванням особі копії власного паспорту серії НОМЕР 1 та копію облікової картки платника податків НОМЕР 2, яка на підставі цих документів виготовила протокол загальних зборів учасників ТОВ «Мікро Тік» від 16.08.2017, статут ТОВ «Мікро Тік». 15.08.2017 в даний час, ОСОБА 1 попередньо отримала відомості від невстановленої досудовим розслідуванням особи про подальші дії, прибула за адресою..., де отримала документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, а саме: протокол загальних зборів учасників ТОВ «Мікро Тік» від 16.08.2017, на підставі якого створено товариство та відповідно до якого ОСОБА 1 включено до складу учасників товариства, є його власником, має намір займатись діяльністю страхових агентів і брокерів, та неправдиві відомості щодо місця розташування ТОВ «Мікро Тік» за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15; статут ТОВ «Мікро Тік» від 16.08.2017, згідно з яким сформовано статутний капітал у розмірі 1 000 000,00грн. є власником товариства, затверджено діяльність товариства на підставі статуту, в тому числі має намір займатися діяльністю страхових агентів і брокерів, та неправдиві відомості щодо місця розташування ТОВ «Мікро Тік» за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15. Усвідомлюючи, що статутну діяльність ТОВ «Мікро Тік» будуть здійснювати інші особи, 15.08.2017 у денний час, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, знаходячись за адресою.... звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ..., де підписала від свого імені довіреність та уповноважила гр. ОСОБА 2 бути її представником у всіх органах, установах та організаціях м. Києва з питань державної реєстрації підприємства ТОВ «Мікро Тік», яку приватний нотаріус... зареєструвала в реєстрі за №195 від 15.08.2017.

Після підписання всіх вищевказаних документів ОСОБА 1 отримала від невстановленої особи грошову винагороду у розмірі 500,00 грн. за внесення завідомо неправдивих відомостей до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.

На підставі вищевказаних установчих документів, засвідчених ОСОБА 1 як засновником та директором ТОВ «Мікро Тік», невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи видану ОСОБА 1 довіреність, 15.08.2017 внесла відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо створення ТОВ «Мікро Тік» та призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «Мікро Тік» та 17.08.2017 здійснила на її ім`я державну реєстрацію ТОВ «Мікро Тік» у державного реєстратора в м. Києві, якому присвоєно №10701020000070100.

Отже, ОСОБА 1, виконавши всі перелічені дії, запропоновані їй невстановленою особою, будучи зацікавленою в отриманні грошової винагороди та фактично підписавши протокол №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Мікро Тік», Статут ТОВ «Мікро Тік» та довіреність на її представництво в органах державної реєстрації з питань реєстрації ТОВ «Мікро Тік», досягнула своєї злочинної мети у вигляді вчинення підроблення документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205-1 КК України».

Відповідно до частин шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Перевіркою встановлено здійснення посадовими особами ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» фінансових операцій з отримання послуг від ТОВ «Мікро Тік», ТОВ «ДП «Вектор» на загальну суму 4 298 577,00 грн. та документування зазначених операцій і відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 826/16865/14, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12 (К/9901/12890/18), від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11 (К/9901/541/18), а також у постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 21-3788а15 (№ 826/15034/14), від 14.03.2017 у справі № 21-1513а16.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 280/546/19 також акцентовано увагу на тому, що первинні документи, виписані на операції з придбання послуг та товару у фіктивних підприємств, є неприйнятними за об`єктивним критерієм, оскільки ці товариства реальною господарською діяльністю не займалися, а були створені для проведення безтоварних операцій в цілях незаконної податкової мінімізації. Статус фіктивного підприємства цих товариств несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції з їх задіянням не можуть бути визнані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами контролюючого органу щодо неможливості ведення вказаними Товариствами легальної підприємницької діяльності і підписання первинних документів.

Так, у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 826/10838/15 викладено правову позицію, згідно якої податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази свідчать про те, що господарські операції з постачання товару саме згаданими контрагентами позивача фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв`язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Крім того, слід зазначити, що взаємовідносини інших підприємств з контрагентом ТОВ «ДП Вектор» були предметом перевірки у адміністративній справі №640/1014/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИНВЕСТ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026, у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що господарські операції з постачання товару контрагентом ТОВ «ДП Вектор» фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Як було встановлено вище та вбачається з матеріалів справи, по контрагенту позивача ТОВ «Мікро-Тік» наявний вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 15.11.2019 по справі №760/6235/19.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що первинні документи, підписані від імені директорів ТОВ «Мікро-Тік» та ТОВ «ДП «Вектор» особами, які заперечують свою фактичну участь в управлінні вказаними підприємствами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

В свою чергу, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.01.2018 у справі №2а-1870/5800/12 зазначено, що обвинувачення особи, що підписує первинні документи від імені підприємства контрагента, у вчиненні злочинів, пов`язаних з фіктивністю підприємства, навіть за умови застосування до такої особи амністії (звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав) виключає належність таких документів встановленим вимогам законодавства та унеможливлює прийняття їх до податкового обліку.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У той же час, за встановлення в судовому рішенні, прийнятому у межах кримінального провадження, обставин фіктивності суб`єкта підприємницької діяльності, заперечення керівником такого суб`єкта свого відношення до його господарської діяльності та заперечення свого підпису у документах, підписаних від його імені, такі документи не можуть бути оцінені як доказ правомірності формування витрат та податкового кредиту на їх підставі.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця (замовника послуг) права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.02.2020 №022051002.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Н.П.Бужак

суддя В.В.Файдюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua