Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на прибуток підприємств
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №640/3271/19
Суддя: Ганечко Олена Миколаївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/3271/19 Суддя (судді) першої інстанції: Микитюк Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Сорочка Є.О.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0764371212 від 05.12.2018, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, згідно з яким, застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати грошових зобов`язань у розмірі 504 254,28 грн, в повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що притягнення до відповідальності, визначеної пунктом 126.1 статті 126 ПК України, можливе лише при порушенні строків, визначених ПК України, тоді як строки сплати податкових зобов`язань позивача визначені судовим рішенням. На переконання позивача, враховуючи вищевказані обставини податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за № 2825-IX від 13.12.2022, скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/3271/19.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05.12.2018 № 0764371212.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 та від 23.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питання дотримання ТОВ "М.С.Л." вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток, підсумки якої оформлені актом 30.10.2018 за № 8300/26-15-12-12-12-30109292 (а.с.23-25).
Згідно з висновками акта перевірки, ТОВ "М.С.Л." порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 ПК України, що пов`язано із несвоєчасною сплатою позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, а саме грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податку в податкових деклараціях від 24.10.2017, в загальному розмірі 2521271,40 грн.
За змістом акта перевірки таке грошове зобов`язання по строку сплати 20.11.2017, а фактично сплачено (погашено) платником 04.06.2018, 05.06.2018, 10.08.2018, 13.08.2018, 14.08.2018, 16.08.2018, 31.08.2018, 03.09.2018, 05.09.2018, 06.09.2018, 07.09.2018, 11.09.2018, 12.09.2018, 13.09.2018, 17.09.2018, 19.09.2018, 20.09.2018, 21.09.2018, 25.09.2018, 26.09.2018, 27.09.2018, 28.09.2018, 01.10.2018, 04.10.2018, 08.10.2018, 11.10.2018, 17.10.2018, 18.10.2018, 19.10.2018.
На підставі цього акта камеральної перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийняло 05.12.2018 оспорюване податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за №0764371212, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничних строків сплати сум грошового зобов`язання з податку на дохід, який сплачує суб`єкт, що здійснюють діяльність з випуску та проведення державних лотерей (код платежу 11024700) у розмірі 2521271,40 грн на термін від 197 до 345 календарних днів нарахувало Товариству штраф в сумі 504254,28 грн. (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання) (а.с.21-22).
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач був об`єктивно позбавлений можливості своєчасно виконати свої обов`язки зі сплати податку на прибуток підприємств протягом строку застосування до ТОВ "М.С.Л." санкцій РНБО починаючи з 22.09.2015 по 17.05.2018 (строк дії форм-мажорних обставин).
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк податковий обов`язок є безумовним і першочерговим, а відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, покладено саме на платника податків, за що було законно притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормами пункту 49.18 статті 49 ПК України, встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
За змістом пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3).
При цьому, в розумінні норм підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошовим зобов`язанням платника податків є не лише сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання, а й сума штрафної (фінансової) санкції, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до приписів пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що у акті від 30.10.2018 за № 8300/26-15-12-12-12-30109292 зафіксовано порушення ТОВ "М.С.Л." вимог пункту 57.3 статті 57 ПК України шляхом несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань самостійно визначених в поданих деклараціях від 24.10.2017, в загальному розмірі 2521271,40 грн, за перші три квартали 2017 року (граничний строк сплати - до 19.11.2017).
Так, податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. А саме за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.
Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами матеріали, вбачається, що протягом строку сплати податку (граничний строк сплати - 19.11.2017), до ТОВ "М.С.Л." рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 02 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яке введене в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року №549/2015, та рішенням РНБО від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яке введене в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017, до ТОВ МСЛ застосовані персональні санкції, зокрема, блокування/зупинення фінансових операцій, блокування коштів у банківських установах - з 22.09.2015.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону України "Про санкції", з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
У частині 1 статті 4 вказаного Закону, наведені види санкцій, які можуть бути застосовані. До вказаного переліку, серед іншого, відноситься блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном (пункт 1).
Керуючись Законами України "Про санкції" та "Про Національний банк України" Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 1 жовтня 2015 року № 654 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Підпунктом 7 пункту 1 Постанови № 654, постановлено банкам України, серед іншого, заблокувати кошти/зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційних списках, у такому порядку, зокрема:
- банк зобов`язаний відмовити у виконанні розрахункового документа клієнту, зазначеному в санкційних списках, що є ініціатором переказу та до якого застосовані санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій" та/або "зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань" (абзац п`ятий);
- банк повертає клієнту розрахунковий документ без виконання і проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на Закон України "Про санкції", укази Президента України від 15 червня 2016 року № 254/2016, від 15 травня 2017 року № 133/2017, від 17 березня 2018 року № 71/2018, від 14 травня 2018 року № 126/2018, від 21 червня 2018 року № 176/2018 до 29 березня 2019 року, а з 30 березня 2019 року із зазначенням указу Президента України, яким уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки та оборони України, прийняте відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про санкції"), що засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, який виконує функції контролера (абзац десятий).
У подальшому, рішенням РНБО від 2 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яке введене в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року №126/2018 до ТОВ "М.С.Л. " зняті персональні санкції.
Таким чином, з 22.09.2015 по 17.05.2018 до ТОВ "М.С.Л.", застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), що унеможливило належне та своєчасне виконання податкового обов`язку.
Вказане також підтверджено, сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за № 3100-21-0625, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку, а саме: перерахувати (сплатити) податок на прибуток підприємств за перші три квартали 2017 року до бюджету (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 31.12.2015р., Офісу великих платників податків ДФС з 01.01.2016р. по 31.12.2017, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві - з 01.01.2018) Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у термін до 19 листопада 2017 року, відповідно до "... рішення Ради національної безпеки від 02.09.2015, рішення Ради національної безпеки від 16.09.2016, рішення Ради національної безпеки від 28.04.2017, Постанови правління Національного банку України від 01.01.2015 №654, та ін….", як унеможливили його виконання в зазначений термін (а.с.115-116).
Слід звернути увагу на те, що позивач звертався 30.09.2015 до Державної фіскальної служби України з листами щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань роз`яснення механізмів сплати податків та зборів платниками податків, до яких застосовано санкції, на яке остання надала відповідь листом за №23615/6/99-99-19-02-02-15, та повідомила, що застосування санкцій на підставі рішень РНБО не звільняє платника податку від обов`язку сплати податкових зобов`язань (а.с.41-44).
Також, ТОВ "М.С.Л." зверталось до ПАТ "Альфа-банк" з проханням здійснити перерахунок коштів відповідно до платіжних доручень на загальну суму 11402792,10 грн, проте банк не виконав валютні операції, в тому числі щодо сплати податків та зборів.
Одже, позивач був об`єктивно позбавлений можливості своєчасно виконати свої обов`язки зі сплати податку на прибуток підприємств, у тому числі щодо сплати податку на дохід, який сплачують суб`єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення державних лотерей, за перші три квартали 2017 року до бюджету у термін до 19.11.2017 протягом строку застосування до ТОВ "М.С.Л." санкцій РНБО починаючи з 22.09.2015 по 17.05.2018 (строк дії форм-мажорних обставин), з огляду на що, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що застосування до ТОВ "М.С.Л." штрафних санкцій за порушення строку сплати податків протягом строку застосування до позивача санкцій РНБО, є безпідставним.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що за обставин, які склались в цій справі, контролюючий орган протиправно застосував до позивача штрафні (фінансові) згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0764371212 від 05.12.2018.
Позовні вимоги підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Є.О. Сорочко
В.В. Кузьменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua