Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №320/49465/24
Суддя: Ганечко Олена Миколаївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/49465/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Сорочка Є.О.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання;
зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про те, що він звернувся до відповідача із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак, відповідачем було відмовлено у наданні відстрочки, з підстав відсутності підтверджуючих документів, встановлених Додатком 5 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, позивач наголосив на тому, що ним було подано відповідачеві всі належні документи, що підтверджують наявності у нього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 та від 03.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , відповідно до військово-облікового документу - тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 18.03.2021, призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахований в запас 20.03.2006 по ст. 18. п.1 п. п. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
ОСОБА_1 з 08.06.2021 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.06.2024 позивач, шляхом надсилання кур`єрською службою Нової Пошти надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про відстрочку від мобілізації.
До даної заяви, позивачем було додано нотаріально засвідчені копії: паспорту ОСОБА_1 ; картки платника податків; паспорту ОСОБА_2 ; свідоцтва про шлюб; довідки МСЕК; довідки про наявність онкологічного захворювання; довідки про проживання.
Дану заяву відповідачем отримано 18.06.2024.
Відповідач повідомленням від 21.06.2024 № 4/223 позивачу повідомив про те, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За результатами розгляду, протоколом від 21.06.2024 № 4 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: відсутні підтверджуючі документи, встановлені Додатком 5 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Не погоджуючись з правомірністю такого рішення відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.07.2020 р. Серії 12 ААБ № 436702, не зазначено про те, що ОСОБА_2 , встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок онкологічного захворювання. Тобто, причина інвалідності не є такою, що встановлена внаслідок онкологічного захворювання, тому суд першої інстанції виснував, що відповідач заяву позивача розглянув належним чином та здійснив перевірку наявності (відсутності) підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII за доданими документами, що свідчить про правомірність рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу. При цьому, посилання у повідомлені від 21.06.2024 № 4/223 на абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», замість абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не спростовує вище встановленого.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки:
- ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядала заяву за п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (постійний догляд), проте, це суперечить дійсним обставинам справи, оскільки заявник чітко просив відстрочку на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 (наявність дружини з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкозахворювання), тому, відповідач протиправно вимагав документи для догляду, які не стосуються дійсної підстави звернення;
- позивачем було надано передбачені законом документи, які підтверджують право на отримання відстрочки, у свою чергу, надання інших, не передбачено чинним законодавством; Конструкція норми Додатка 5 Порядку № 560 через сполучник «та» передбачає надання довідки МСЕК разом з документом про захворювання, а не обов`язкову наявність запису про онкологію в самому бланку МСЕК. Достатньо, щоб в особи з інвалідністю було наявне онкологічне захворювання;
- рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим та законним, проте оскаржуване рішення цим критеріям не відповідає, що є самостійною підставою для його скасування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно змісту п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення (в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою), крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Згідно з нормами п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку № 560 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону № 3543-XII.
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
За нормами п. 59 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з причин недоведення наявності у дружини позивача, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, захворювання пов`язаного з онкологією (мають дружину з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання).
Додатком 5 до Порядку № 560 «Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, відповідно військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, подають до заяви: свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.
Як правильно виснував суд першої інстанції, аналіз приписів абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Додатку 5 до Порядку № 560 свідчить про те, що пакет необхідних документів для отримання відстрочки повинен містити свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка) встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
Судом першої інстанції з матеріалів справи було встановлено, що позивачем до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було додано нотаріально засвідчені копії: паспорту; картки платника податків; паспорту дружини; свідоцтва про шлюб; довідки МСЕК; довідки про наявність онкологічного захворювання; довідки про проживання.
Згідно з Довідкою від 27.07.2020 р. Серії 12 ААБ № 436702 до акта огляду медико- соціальною експертною комісією ОСОБА_2 з 01.07.2020 р. і довічно встановлено III групу інвалідності.
Також, наявне в матеріалах справи консультативне заключення Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний онкологічний центр» від 07.06.2024.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району» від 05.08.2024 № 104, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, висновуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходив з того, що у Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.07.2020 р. Серії 12 ААБ № 436702, не зазначено про те, що дружині позивача встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок онкологічного захворювання, тобто причина інвалідності не є такою, що встановлена внаслідок онкологічного захворювання.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що здійснений з порушенням норм матеріального права, позаяк, експертною комісією фіксується причина інвалідності: 1) загальне захворювання; 2) інвалідність з дитинства; 3) нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); 4) професійне захворювання; 5) травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання: «…».
Тож, чинним законодавством не передбачено зазначення у Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією розкритої причини інвалідності, натомість, зазначається на підставі дослідження стану здоров`я та наявних медичних документів, зокрема, загальне захворювання.
Встановлено чітко затверджений Кабінетом Міністрів України перелік причин інвалідності, які комісія має право зазначити у довідці, при цьому, конкретний клінічний діагноз за міжнародною класифікацією хвороб визначається та відображається у внутрішньому акті огляду МСЕК, який залишається в архіві комісії, та у медичній картці/документації.
Згідно з вичерпним Переліком документів (Додаток 5 Порядку № 560), для отримання відстрочки за п. 12 ч. 1 ст. 23 військовозобов`язаний подає: свідоцтво про шлюб, один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (зокрема, довідку МСЕК), та документ, що підтверджує наявність у дружини захворювання. Використання законодавцем сполучника «та» прямо вказує на те, що факт наявності онкологічного захворювання може підтверджуватися окремим (іншим) документом медичного характеру. Позивач надав такий документ - Консультативне заключення онкоцентру від 07.05.2024 р.. Висновок суду першої інстанції про те, що онкологічна причина обов`язково має бути прописана у графі «причина інвалідності» самої довідки МСЕК, є неправильним тлумаченням норм права, адже законом вимагається наявність двох умов в сукупності: статусу особи з інвалідністю III групи та наявності онкологічного захворювання, що було доведено позивачем, проте не проаналізовано відповідачем, що також вбачається і з наступного.
Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався за відстрочкою за п. 12 ч. 1 ст. 23 (наявність дружини з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкозахворювання), натомість, відповідач безпідставно розглянув заяву за п. 9 ч. 1 ст. 23 (постійний догляд) та вимагав документи, передбачені Додатком 5 Порядку № 560 для іншої категорії осіб (акти догляду, висновки про потребу в догляді тощо), що додатково свідчить про необґрунтованість рішення та невиконання обов`язків суб`єкта владних повноважень, згідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Висновок суду про те, що посилання у повідомлені від 21.06.2024 № 4/223 на абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», замість абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не спростовує вище встановленого, є помилковим, позаяк, розгляд заяви за іншою підставою аніж просив заявник призводить до аналізу та вимог надання іншого обсягу та виду документів, необхідних для розгляду такої заяви та прийняття позитивного для заявника рішення. При цьому, відповідачем не було доведеного, що у повідомленні наявна описка, а розгляд було здійснено на підставі та у межах заяви позивача.
Відповідач не надав доказів належного розгляду заяви позивача, при цьому, повідомлення не є рішенням наведеним у Порядку, який до всього іншого, також не містить переліку документів, які не було надано позивачем до заяви чи які документи не підтверджують певних обставин на які посилається заявник.
Суд наголошує на тому, що суб`єкт владних повноважень при розгляді заяви особи, має діяти добросовісно та як у найпослідовніший спосіб.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, у частині позовних вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та надати йому відстрочку, колегія суддів зауважує на те, що дотримуючись положень конституційного принципу «розподілу влади», який не передбачає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, суд враховує, що завдання адміністративного судочинства полягає у гарантуванні дотримання прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Оскільки саме до дискреційних повноважень відповідача належить прийняття рішення про надання відстрочки та документа, який це підтверджує, з огляду на що, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, саме шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даній постанові.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стороною відповідача не було доведено правомірність, обґрунтованість рішення, з урахуванням критеріїв за ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Нормами ч. 2 ст. 315 КАС України, визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору та не врахував невідповідність оскаржуваного рішення відповідача критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даній постанові.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Є.О. Сорочко
В.В. Кузьменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua