Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №640/19140/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №640/19140/19

Суддя: Ганечко Олена Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/19140/19 Суддя (судді) першої інстанції: С.В. Воловик

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, у якій просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0201911206 від 11.03.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті камеральної перевірки про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, є безпідставними, оскільки податкова накладна № 251 від 30.11.2018 направлялась для реєстрації 20.12.2018 на заміну податкової накладної № 250 від 15.12.2018, одразу після виявлення помилки у останній та подання розрахунку-коригування. Втім, у реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2018 було відмовлено з підстав недостатності коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Враховуючи об`єктивну неможливість поповнення згаданого рахунку в системі адміністрування ПДВ, податкова накладна № 251 від 30.11.2018 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 23.01.2019. На переконання позивача, з огляду на те, що станом на 20.12.2018 на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість було достатньо коштів для реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2018, а також враховуючи подання «від`ємного» розрахунку коригування, відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації згаданої податкової накладної, що своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів її реєстрації. Інститут зауважив на тому, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 по справі № 640/9875/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020, визнано протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо не реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2018, відповідача зобов`язано зареєструвати цю податкову накладну датою її подання 20.12.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, на підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863), проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ згідно з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України № 399 від 16.09.2024.

Ухвалою суду від 21.03.2025, справа № 640/19140/19 прийнята до провадження, розгляд справи вирішено продовжувати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, учасникам справи запропоновано подати додаткові пояснення щодо предмету спору, відповідача замінено на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (44116011).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0201911206 від 11.03.2019 в частині застосування штрафу в розмірі 30 відсотків, що складає 279100,67 грн.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0201911206 від 11.03.2019 в частині застосування штрафу в розмірі 10 відсотків, що складає 28919, 87 грн відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 та від 31.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України, посадовою особою Головного управління ДПС у місті Києві 12.02.2019 проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ІНСТИТУТОМ МБГ податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень грудень 2018 року.

За результатами перевірки, 12.02.2019 складено акт № 1469/26-15-12-06/165417101, згідно з яким, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв`язку з недотриманням граничних строків реєстрації податкових накладних № 223 від 30.10.2018, № 273 від 31.12.2018, № 199 від 30.09.2018, № 251 від 30.11.2018 та, як наслідок, про наявність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки, 11.03.2019 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0201911206, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків, що складає 28919,87 грн та у розмірі 30 відсотків, що складає 279100, 67 грн, а всього 308024,54 грн.

Не погоджуючись з указаним податковим повідомленням-рішенням, ІНСТИТУТ МБГ оскаржив його в адміністративному порядку, проте, рішенням ДФС України № 23293/6/99-99-11-06-01-25 від 21.05.2019, у задоволенні скарги було відмовлено, оскаржуване рішення залишено без змін.

Наведене зумовило на звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з невідповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в розмірі 30 відсотків, критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України та, як наслідок, про наявність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування в цій частині.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано того, що податкові накладні, які є предметом камеральної перевірки, були зареєстровані з порушенням термінів реєстрації податкових накладних, що є підставою для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу. Також, апелянт зазначає про те, що повторне подання податкової накладної № 251 від 30.11.2018 позивачем було здійснено лише 23.01.2019.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до норм пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 201.2. статті 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тож, з наведеного слідує, що підставою для застосування штрафу, передбаченого пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, є встановлення факту порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних, визначеного статтею 201 Податкового кодексу України.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що підставою для застосування штрафу в розмірі 30%, ГУ ДПС у м. Києві визначило встановлення камеральною перевіркою факту реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2018 з порушенням встановленого граничного терміну її реєстрації на 39 календарних днів, а саме 23.01.2019 о 12:37.

Разом з цим, слід врахувати, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 по справі № 640/9875/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020, дії ГУ ДПС у м. Києві щодо не реєстрації податкової накладної № 251 від 30.11.2018 було визнано протиправними, відповідача зобов`язано зареєструвати цю податкову накладну датою її подання 20.12.2018.

Наведене, дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в розмірі 30%, що складає 279100, 67 грн, критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, нормам ПК України, та, як наслідок, про наявність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що наведеним вище судовим рішенням відповідача було зобов`язано зареєструвати податкову накладну № 251 датою її первинного подання 20.12.2018. Своєчасне направлення накладної на реєстрацію (20.12.2018) відбулося у межах законодавчо встановленого строку. Оскільки суд зобов`язав контролюючий орган зареєструвати накладну саме цією датою, у розумінні податкового законодавства, така накладна вважається зареєстрованою вчасно, тому пропуску строку з боку платника податків не відбулося, що виключає саму можливість застосування штрафу за ст. 120-1 ПК України. У свою чергу, подальші дії платника податків щодо повторного направлення чи виправлення технічних перешкод, є лише наслідком спроб мінімізувати негативні наслідки, спричинені первинним, як вже вило встановлено судом, протиправним рішенням/діями ГУ ДПС у м. Києві контролюючого органу.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. У частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції не переглядається, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України.

Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua