Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №320/45890/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/45890/23 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вищого антикорупційного суду, керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Адвокат Поліщук Д.О. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Вищого антикорупційного суду, керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5, в якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Вищого антикорупційного суду та керівника апарату Вищого антикорупційного суду щодо нерозгляду із залученням дисциплінарної комісії, з формуванням дисциплінарної справи та з пропозицією або поданням, дисциплінарної комісії згідно вимог Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039, дисциплінарної скарги про вчинення працівниками апарату Вищого антикорупційного суду - головним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення ОСОБА_3 та заступником начальника відділу документального забезпечення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку;

зобов`язати Вищий антикорупційний суд розглянути із залученням дисциплінарної комісії, з формуванням дисциплінарної справи та з пропозицією або поданням дисциплінарної комісії згідно вимог Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039, дисциплінарну скаргу про вчинення працівниками апарату Вищого антикорупційного суду - головним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення ОСОБА_3 та заступником начальника відділу документального забезпечення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку;

визнати протиправними дії керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 щодо надання відповіді, викладеної у листі від 24.10.2023 за номером 03.12-23/11/2023, на дисциплінарну скаргу про вчинення працівниками апарату Вищого антикорупційного суду - головним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення ОСОБА_3 та заступником начальника відділу документального забезпечення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку без розгляду із залученням дисциплінарної комісії, без формування дисциплінарної справи та без пропозиції або подання дисциплінарної комісії, тобто не у спосіб, як це передбачено вимогами Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначмв про те, що 04.10.2023 адвокатом позивачів Поліщуком Д.О. на ім`я керівника апарату Вищого антикорупційного суду подано скаргу на дії працівників апарату Вищого антикорупційного суду, в якій просив притягнути до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення та заступника начальника документального забезпечення. У відповіді на вказану скаргу, керівником апарату Вищого антикорупційного суду надано відповідь про відсутність в діях працівників апарату суду підстав для порушення дисциплінарного провадження. Звернувшись до Вищого антикорупційного суду із запитом щодо отримання інформації про документ, яким була оформлено рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, представником позивачів отримано відповідь, що ухвалення рішення у формі окремого документа в разі відсутності підстав для порушення дисциплінарного провадження в разі відсутності підстав для порушення дисциплінарного провадження Законом України «Про державну службу» та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, не передбачено.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

16.01.2026, під № 1716 до суду від Вищого антикорупційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.10.2023 адвокатом позивачів Поліщуком Д.О. на ім`я керівника апарату Вищого антикорупційного суду подано скаргу на дії працівників апарату Вищого антикорупційного суду, в якій просив притягнути до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення ОСОБА_3 та заступника начальника документального забезпечення ОСОБА_4 (а.с. 18-34).

18.10.2023 адвокатом позивачів Поліщуком Д.О. подано на ім`я керівника апарату Вищого антикорупційного суду адвокатський запит щодо надання інформації про стан розгляду поданої 04.10.2023 скарги про вчинення дисциплінарного проступку працівниками апарату суду (а.с. 35-37).

Листом Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 вих. № 03.12-23/11/2023 за підписом керівника апарату суду ОСОБА_5 представника позивачів повідомлено, що в діях працівників апарату суду підстав для порушення дисциплінарного провадження немає (а.с. 38).

21.11.2023 адвокатом позивачів Поліщуком Д.О. подано на ім`я керівника апарату Вищого антикорупційного суду адвокатський запит щодо надання інформації стосовно документу, яким було оформлено рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження (а.с. 39-41).

Листом Вищого антикорупційного суду від 28.10.2023 вих. № 03.11-04/367/2023 за підписом керівника апарату суду ОСОБА_5 представника позивачів повідомлено, що ухвалення рішення у формі окремого документа в разі відсутності підстав для порушення дисциплінарного провадження Законом України «Про державну службу» та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, не передбачено (а.с.42).

Вважаючи бездіяльність та дії відповідачів протиправними, позивачі звернулися до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що порушенні у скарзі питання належать до процесуальної діяльності Вищого антикорупційного суду, а ніяк до посадових обов`язків відповідних працівників суду, які на думку позивачів допустили дисциплінарний проступок, що вказує на те, що відповідачі у спірних правовідносинах діяли в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк:

- суд помилково вважав його звернення спробою оскаржити результати автоматизованого розподілу кримінальної справи, проте метою звернення було притягнення працівників апарату до дисциплінарної відповідальності за ймовірне ручне втручання в систему АСДС;

- керівник апарату не мав права самостійно розглядати скаргу, проте зобов`язаний був видати наказ про порушення дисциплінарного провадження;

- апелянт наголошує на тому, що оскаржував саме управлінські функції, а не результат автоматизованого розподілу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства (стаття 3 Закону України від 07 червня 2018 року №2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд» із змінами, внесеними згідно із Законами від 31 жовтня 2019 року №263-IX, від 14 липня 2020 року №781-IX, (далі - Закон №2447-VIII)).

У ч. 1 ст. 16 Закону № 2447-VIII, закріплено, що організаційне забезпечення роботи Вищого антикорупційного суду здійснюється апаратом Вищого антикорупційного суду відповідно до Закону № 1402-VIII, приписами частин першої та третьої статті 155 якого внормовано, що організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.

При здійсненні автоматизованого розподілу справ, скарг, заяв, клопотань та інших передбачених законом процесуальних документів Вищий антикорупційний суд керується КПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), яким здійснюється правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, та Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затвердженими рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2019 року № 4 (із змінами), якими визначається порядок функціонування автоматизованої системи, правила застосування вказаного Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів і законів України.

Відповідно до положень ч. ч. 2-4 ст. 35 КПК України, матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов`язковому порядку вносяться: дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх суть, прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який здійснював судове провадження, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом. Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їх функціональними обов`язками.

Приписами ст. 80 КПК України, закріплено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Слід наголосити на тому, що порушення порядку автоматизованого розподілу справ та інших процесуальних документів може вказувати на їхній розгляд незаконним складом суду, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону, може бути однією із підстав для оскарження рішення суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції, якщо таке рішення підлягає оскарженню та/або заявлення відводу такому складу суду.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що не погоджуючись із діями працівників апарату Вищого антикорупційного суду щодо забезпечення автоматизованого розподілу в рамках кримінального провадження № 52016000000000380, а також порядку та способу інформування про цеґ. було подано відповідну скаргу до керівника апарату суду.

Листом Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 вих. № 03.12-23/11/2023 за підписом керівника апарату суду ОСОБА_5 представника позивачів повідомлено, що в діях працівників апарату суду підстав для порушення дисциплінарного провадження немає (а.с. 38).

Так, правовідносини щодо дисциплінарної та матеріальної відповідальності державних службовців, зокрема регулюються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889).

Згідно положень пунктів 9 та 10 частини другої статті 17 Закону № 889, керівник державної служби: розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»; приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».

Відповідно до положень частини першої статті 64 Закону № 889, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Організаційне забезпечення роботи Вищого антикорупційного суду здійснюється апаратом Вищого антикорупційного суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина перша статті 16 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі, крім випадків переведення державних службовців відповідно до законодавства про державну службу (частини перша та п`ята статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частиною першою статті 65 Закону № 889, встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно приписів частини першої статті 68 Закону № 889, дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Частиною першою статті 69 Закону № 889, визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Колегія суддів, з урахуванням наведених вище норм та досліджених обставин, підтримує висновок суду першої інстанції про те, що звертаючись зі скаргою на дії працівників апарату суду, представник позивачів фактично не погоджувався із автоматизованим розподілом матеріалів у кримінальному провадженні № 52016000000000380, оскарження якого має здійснюватися у спосіб, передбачений відповідним процесуальним законодавством (КПК України), у свою чергу, порушенні у скарзі питання належать до процесуальної діяльності Вищого антикорупційного суду, проте не до посадових обов`язків відповідних працівників суду, які на думку позивачів допустили дисциплінарний проступок.

Сторонами не спростовано обставин того, що на момент виникнення спірних правовідносин в адміністративній справі, позивачі були учасниками кримінального провадження № 5201600000000380, тому, на переконання колегії суддів, оскарження результатів автоматизованого розподілу матеріалів кримінального провадження має здійснюватися лише в процесуальному порядку, зокрема, шляхом подання заяви про відвід судді.

Виходячи з порушених у скарзі питань, колегія суддів вважає, що здійснення відповідальними особами заходів, пов`язаних з автоматизованим розподілом справ, у тому числі виконання керівником апарату суду своїх функціональних обов`язків, пов`язаних з автоматизованим визначенням судді, не породжує виникнення владно-управлінських (адміністративних) відносин між особою, яка є учасником судового процесу (кримінального провадження) та відповідними посадовими особами суду.

Колегія суддів вважає, що позивачами обрано спосіб захисту, який не передбачений законодавством, шляхом подання скарги про вчинення працівниками суду дисциплінарного проступку, проте, як слушно зауважив суд першої інстанції, порушені в цій скарзі питання належать до процесуальної діяльності суду, а не до посадових обов`язків відповідних працівників суду. Слід також звернути увагу й на те, що на процесуальну природу спірних правовідносин вказує також апелянт, зазначаючи в апеляційній скарзі про вплив дій посадових осіб апарату суду під час проведення автоматизованого розподілу на реалізацію процесуальних прав позивачів.

З урахуванням положень Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, Положення про апарат Вищого антикорупційного суду, затвердженого рішенням зборів суддів ВАКС від 01 серпня 2019 року № 1, колегія суддів висновує, що законодавством не передбачено безальтернативної необхідності в проведенні дисциплінарного провадження, на чому наполягає апелянт, у разі відсутності факту вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях працівників апарату суду або ознак, які б свідчили про протилежне. Не встановлює законодавство України й обов`язку суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі порушувати дисциплінарне провадження за скаргою на дії або бездіяльність державного службовця, обставини, викладені в якій, не відповідають дійсності або не підтвердилися, чи викладені у поза процесуальний спосіб.

Вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження/не порушення належить до повноважень суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі та пов`язано законодавством із фактом учинення державним службовцем дисциплінарного проступку й обставинами його вчинення в кожному конкретному випадку. Натомість, правовідносини стосовно проведення автоматизованого розподілу в кримінальному провадженні, окреслені в скарзі позивачів, перебували поза межами посадових обов`язків працівників апарату, що виключало підстави для порушення дисциплінарного провадження. Тому, у зв`язку з відсутністю в діях працівників апарату ознак дисциплінарного проступку, правових підстав для порушення дисциплінарного провадження не було. До того ж, відповідач листом від 24 жовтня 2023 року № 03.12-23/11/2023 надав скаржнику відповідь на скаргу.

У контексті доводів апелянта про належного суб`єкта призначення, колегія суддів зауважує, що саме керівник апарату суду є суб`єктом призначення для працівників апарату, наділений повноваженнями накладати стягнення та розглядати скарги на їхні дії, тому твердження апелянта про те, що ці функції мав виконувати голова суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, суд першої інстанції по суті спору дійшов цілком обґрунтованого та правильного висновку про те, що відповідачі діяли в межах повноважень і в спосіб, визначений законодавством України, не втручаючись в процесуальну діяльність суду, натомість доводи апеляційної скарги зводяться до суб`єктивного трактування норм законодавства.

Тож, позовні вимоги не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочка

В.В. Кузьменко