Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №712/3777/26
Суддя: Грибан Інна Олександрівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 712/3777/26 Суддя (судді) першої інстанції: Пироженко С.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Оксененко О.М.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 6829738 від 14.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом Renault Master із причепом без права керування таким складом транспортних засобів. Вважав постанову протиправною, оскільки дозволена максимальна маса автомобіля становить 3300 кг, а причепа - 750 кг, тому відповідно до пункту 2.13 Правил дорожнього руху наявність у нього посвідчення водія з відкритою категорією «В» надавала право керувати зазначеним складом транспортних засобів. У зв`язку з цим стверджував про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції обмежив його процесуальні права, встановивши недостатній строк для подання відзиву та не забезпечивши належного ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, вказує, що після ухвалення судового рішення оскаржувану постанову було скасовано уповноваженим органом, у зв`язку з чим вважає наявними підстави для закриття провадження у справі.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи , що згідно постанови, серії ЕНА №6829738 від 14.03.2026 року ОСОБА_1 14.03.2026 року о 09 год. 10 хв. керував транспортним засобом Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Цією ж постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Вважаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.1 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Частиною 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до категорії В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.
Відповідно ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 цього кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а також ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом норм ч. 1, ч. 2 ст. 7, ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КпАП України посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, заподіяння майнової шкоди, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_1 (маса 3300 кг) належить ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 причіп державний номерний знак НОМЕР_5 (маса 750 кг) належить ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_6 категорії В1, В, С1, С, D1, DС1Е,СЕ, тобто право на керування составами транспортного засобу з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 700 кг.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, та не обґрунтовують необхідності скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
О.М. Оксененко
(повний текст постанови складено 29 жовтня 2026 р.)
Оригінал: reyestr.court.gov.ua