Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №320/31594/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/31594/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЕЛС ХАУС" про стягнення податкового боргу у розмірі 109648,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто на користь Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби з Товариства з обмеженою відповідальністю "УЕЛС ХАУС" податковий борг у розмірі 109648 (сто дев`ять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 11 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Наказом голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 року № 22 к/гс «Про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною Єгоровій Н.М. », судді Єгоровій Н.М. надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, з 12 травня по 17 липня 2026 року.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ та заяв про прийняття додаткових судових рішень, які перебувають у провадженні судді Єгорової Н.М.

Справа після повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 згідно протоколу передана на розгляд складу суду Ганечко Олена Миколаївна - головуючий суддя; Сорочко Євген Олександрович; Чаку Євген Васильович.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 та від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

27.02.2025, під № 4445 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «УЕЛС ХАУС» (ЄДРПОУ: 37974598) перебуває на обліку в органах ДПС.

Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України «Податковий блок», на момент звернення до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «УЕЛС ХАУС» (ЄДРПОУ: 37974598) має заборгованість перед бюджетом у сумі 109648,11 гривень з податку на додану вартість.

Заборгованість виникла на підставі: податкового повідомлення-рішення (форма «Н») від 02.03.2023 № 161900413 на загальну суму 109308,11 грн; податкового повідомлення-рішення (форми «ПС») від 15.11.2023 № 715460414 на загальну суму 340,00 грн.

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом відповідно до ст. ст. 42, 59 ПК України, було направлено відповідачу податкову вимогу від 17.04.2023 № 0008575-1302-2615, яка вручена відповідачу.

Отже, контролюючим органом було здійснено всі необхідні заходи, спрямовані для погашення податкової заборгованості, однак вищевказані дії не призвели до повного погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що, зважаючи на те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення податкового боргу суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, сума податкового зобов`язання є узгодженою, наявні підстави для стягнення податкового боргу.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано того, що:

- надані податковим органом копії конвертів та рекомендованих повідомлень не дають можливості ідентифікувати, що всередині були саме податкові повідомлення-рішення та податкова вимога;

- конверт повернувся за закінченням строку зберігання. Проте, на ньому відсутні будь-які позначки пошти про причини невручення, а в матеріалах справи немає обов`язкової довідки форми № 20. Сама по собі відмітка «за закінченням терміну зберігання», не є доказом відмови адресата від отримання листа.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно змісту підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Узгодження платником податків податкових зобов`язань свідчить про виникнення в нього обов`язку сплатити такі зобов`язання у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов`язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Податковим кодексом України.

Несплачені у встановлений законом строк податкові зобов`язання є податковим боргом платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Н») від 02.03.2023 № 161900413 на загальну суму 109308,11 грн; податкового повідомлення-рішення (форми «ПС») від 15.11.2023 № 715460414 на загальну суму 340,00 грн.

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом відповідно до ст. ст. 42, 59 ПК України, було направлено відповідачу податкову вимогу від 17.04.2023 № 0008575-1302-2615, яка вручена відповідачу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Стосовно доводів апелянта щодо порушення направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, слід звернути увагу на те, що податкове повідомлення-рішення від 02.03.2023 № 161900413 на загальну суму 109308,11 гривень, направлялось рекомендованим повідомлення про вручення та отримано особою за довіреністю 09.03.2023, про що свідчить запис та штамп на формі № 119; податкове повідомлення-рішення вiд 15.11.2023 № 715460414 на загальну суму 340,00 гривень, направлялось рекомендованим повідомлення про вручення та повернулось за закінченням терміну зберігання, тому в силу норм ПК України, вважається врученим; податкова вимога від 17.04.2023 № 0008575-1302-2615 направлялась рекомендованим повідомлення про вручення та отримана особою за довіреністю 21.04.2023 про що свідчить запис та штамп на формі № 119. Так, в графі форми № 119 «найменування відправника» зазначається вміст конвертів, що відправлялися. Відповідальність за вміст конвертів покладена на АТ «УКРПОШТА», адже перед тим, як проставляти штамп, працівник АТ «УКРПОШТА» перевіряє вміст відправлення. Також, слід зважити й на те, що зазначені документи надіслані ТОВ «УЕЛС ХАУС» за юридичною адресою: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 87-А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів зауважує, що норми ПК України не зобов`язують податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів щодо вручення податкової вимоги. При цьому, відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, якщо пошта не може вручити документ через відсутність посадових осіб за місцезнаходженням або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання пошти за своєю офіційною юридичною адресою, і неотримання листів є ризиком самого підприємства.

У контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів також звертає увагу і на те, що позивач до позовної заяви надав трекінг-номер № 0103333590186 цінного листа з описом вкладення, який підтверджує направлення копії позову з додатками на юридичну адресу підприємства 25.06.2024. Крім того, ухвала про відкриття провадження була успішно доставлена в електронний кабінет в системі «Електронний суд». Та обставина, що відповідач не скористалося своїм правом подати відзив на позовну заяву, не вказує на порушення судом норм процесуального права, що дозволяло суду вирішити справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Колегія суддів бере до уваги й те, що, ні станом на прийняття рішення у справі в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду, відповідач не скористався своїм правом оскаржити рішення контролюючого органу, на підставі яких і виник податковий борг, що заявлений до стягнення в даній справі.

Зважаючи на те, що доказів погашення податкового боргу відповідач суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, сума податкового зобов`язання є узгодженою, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку