Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №694/2956/25 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2956/25

Провадження № 3/694/325/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.10.2026 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж Ольга Юліанівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23 вересня 2025 року серії ЕПР 1 № 462560, 23.09.2025 о 10.57 год на перехресті вулиць Чорновола та Дружби у м. Звенигородка, Звенигородського району Черкаської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Logan н.з. НОМЕР_1 по вул. Чорновола, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Дружби не надав перевагу в русі автомобілю Mercedes-Benz н.з. НОМЕР_2 , який рухався головною дорогою, та скоїв з ним зіткнення. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.11 ПДР, відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що 23.09.2025, рухаючись по другорядній дорозі та виїжджаючи на головну, не надав перевазі у русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, оскільки, за його розрахунком, мав завершити свій маневр, тоді як автомобіль Mercedes-Benz вискочив зненацька, рухався зі швидкістю, що перевищувала встановлені обмеження, наближався до його автомобіля надто швидко, щоб зреагувати, тому відбулося ДТП.

Захисник Бабенко Р.В. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT LOGAN, зупинився на нерегульованому перехресті, виїжджаючи з другорядної дороги та плануючи повернути правіше. Діючи як добросовісний та розсудливий водій, він оцінив дорожню обстановку, переконався у відсутності транспортних засобів на головній дорозі в межах видимості та розпочав маневр. Однак, в цей момент на перехресті раптово, ніби з нізвідки, з`явився автомобіль MERCEDES-BENZ під керуванням ОСОБА_2 . Його поява була неочікуваною саме через те, що він рухався з недопустимо високою швидкістю, яка об`єктивно унеможливлювала адекватне реагування. ОСОБА_2 створив небезпеку, яку ОСОБА_1 не міг і не повинен був передбачити. Зіткнення стало неминучим наслідком не маневру ОСОБА_1 , а грубого ігнорування ОСОБА_2 швидкісних обмежень, встановлених у населеному пункті. Заявив клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що водій автомобіля Mercedes-Benz рухався на шаленій швидкості по проїжджій частині, потім вона почула удар і сталося зіткнення з автомобілем Renault Logan н.з. НОМЕР_1 .

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, перебуваючи біля перехрестя вулиць Дружби та Чорновола, вона побачила, як автомобіль Mercedes-Benz рухався на шаленій швидкості і навіть тоді коли сталося зіткнення із автомобілем Renault Logan н.з. НОМЕР_1 , він не міг зупинитись, адже швидкість була дуже великою.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.05.2026 за клопотанням ОСОБА_1 призначена судова автотехнічна експертиза.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством ( ПДР України ).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 462560 від 23.09.2026, ОСОБА_1 інкриміновано порушення п.16.11 ПДР України, відповідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Відповідно до висновку експертизи від 27.08.2026 №СЕ-19/124-26/7005-ІТ, яка призначена постановою суду від 22.05.2026, в п.4 зазначено, що в діях водія автомобіля Renault Logan (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху та вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортньої пригоди.

Окрім того до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано рапорт Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області від 23.09.2025; схему наслідків ДТП від 23.09.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; фотокопії особистих документів; фотокопії з місця вчинення ДТП; результати тестування на приладі «Драгер» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 23.09.2025. Результат 0,00 % проміле у обох водіїв.

Виходячи з оцінки наявних у справі доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 462560 від 23.09.2025, рапортом Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області від 23.09.2025; схемою наслідків ДТП від 23.09.2025; письмовими пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; фотокопіями особистих документів; фотокопіями з місця вчинення ДТП; результатами тестування на приладі «Драгер» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 23.09.2025, висновком експерта від 27.08.2026 № СЕ-19/124-26/7005-ІТ.

Дослідивши всі обставини справи, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупністю зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Разом з цим, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинено 23.09.2025. Стягнення за даним правопорушенням може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, тобто не пізніше 23.12.2025.

Таким чином, притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності можливо було до 23.12.2025.

Враховуючи, що на момент розгляду справи з дня вчинення правопорушення минуло більше трьох місяців, суд вважає необхідним провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрити у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись статтями 33, 40-1, ст. 124, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Суддя Ольга Юліанівна Смовж