Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №694/2877/26
Суддя: Смовж О. Ю.
Справа № 694/2877/26
Провадження № 3/694/676/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.10.2026 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №762955 від 04 вересня 2026 року, 04 вересня 2026 року о 15.52 год. в м.Звенигородка на перехресті вулиць Благовісна та Григорія Сковороди водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем AUDI Q7 н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Григорія Сковороди у м.Звенигородка по головній дорозі, на перехресті вул. Благовісна та Григорія Сковороди, після виїзду автомобіля Renault Duster (RDS-02РП) н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який не надав перевагу в русі, та коли автомобіль Renault Duster (RDS-02РП) н.з. НОМЕР_2 став для нього об`єктивно видимою небезпекою, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 12.3. ПДР не вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки ТЗ або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що рухався по головній дорозі зі швидкістю 45 км/год, під`їжджав до перехрестя вулиць Григорія Сковороди та Благовісна, побачив поліцейський автомобіль Renault Duster, без увімкнених світлових покажчиків, без включеної сигналізації, без проблискових маячків, який не надав йому переваги на перехресті та рухався, не дотримуючись швидкісного режиму. Намагаючись уникнути зіткнення, ОСОБА_1 вжив заходів для повної зупинки транспортного засобу, але зіткнення не вдалося уникнути, так як водій Renault Duster не дотримувався швидкісного режиму.
Водій поліцейського автомобіля ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Відносно останнього також складався протокол за ст. 124 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення,заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).
Відповідно до ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає внаслідок порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №762955 від 04 вересня 2026 року водієм автомобіля AUDI Q7 н.з. НОМЕР_1 порушено вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР).
До протоколу долучено схему місця ДТП від 04 вересня 2026 року, з зафіксованим розташуванням транспортних засобів, з якої вбачається, що автомобіля AUDI Q7 н.з. НОМЕР_1 перед виїздом на перехрестя, здійснював рух по головній автодорозі.
Відповідно до п. 12.3. ПДР, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
У випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного у спричиненні протиправного наслідку. При цьому виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, аналізуючи причинний зв`язок між діяннями кожного з водіїв та наслідками, що настали, дії водія ОСОБА_1 відносно вимог п. 12.3 ПДР, суд зазначає, що керуючи транспортним засобом по головній автодорозі, останній, виходячи з вимог п. 1.4. ПДР, не зобов`язаний був враховувати можливість грубого порушення ПДР іншим водієм; він не передбачав, не зобов`язаний був і не мав можливості передбачити, що автомобіль, яким керував ОСОБА_2 , не надасть перевагу у русі, не зупиниться перед виїздом на головну дорогу на вимогу розташованих знаків, і не пропустить його автомобіль.
Відповідно до п.1.4 ПДР водій ОСОБА_1 вправі був розраховувати, що водій ОСОБА_2 перед виїздом на головну зупиниться і надасть йому можливість проїхати перехрестя. Тому в причинному зв`язку із суспільно небезпечними наслідками, що настали, перебувають лише дії водія ОСОБА_2 , оскільки його порушення є першопричиною ДТП.
Зазначені обставини підтверджуються також відеозаписом правопорушення, наданим в судовому засіданні ОСОБА_1 та повністю оглянутим судом. З відеозапису вбачається, що рухаючись по другорядній дорозі, поліцейський автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , не зупинився перед перехрестям, щоб надати дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , який рухався головною дорогою, хоча на це вказувала дорожня обстановка. При цьому поліцейський автомобіль рухався без увімкнених проблискових маячків, аварійних покажчиків, без сигналізації, що могло б вказувати на ознаки переслідування іншого автомобіля у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Після зіткнення автомобілів, обидва водія зупинилися поза перехрестям.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не зобов`язаний був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм, не передбачав і не мав можливості передбачити, що перед переїздом його по головній дорозі автомобіль Renault Duster не надасть йому перевагу у русі, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суд вважає безпідставним.
Іншого суду не доведено.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, відносно якої відкрито адміністративне провадження, захисником, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.Ю.Смовж
Оригінал: reyestr.court.gov.ua