Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №420/26926/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26926/25

Перша інстанція: суддя Хурса О. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року, прийняту у порядку судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

07.08.2025 р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019р. відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО98682 від 01.07.2025р. за нормами, чинними на 05.03.2019р., з урахуванням проведених виплат;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р. відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО98682 від 01.07.2025р. за нормами, чинними на 05.03.2019р., з урахуванням проведених виплат.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07.11.2025р. позов задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019р. відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО98682 від 01.07.2025р.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р. відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО98682 від 01.07.2025р. з урахуванням проведених виплат.

Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025р. не оскаржене сторонами і набрало законної сили 09.12.2025р.

Одеський окружний адміністративний суд 10.12.2025р. видав у справі №420/26926/25 виконавчі листи.

02.02.2026р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яке не виконане на момент звернення з заявою.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.02.2026р. задовольнив заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у місячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025р. у справі № 420/26926/25.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 03.03.2026р. подало звіт про виконання рішення суду №420/26926/25, згідно з яким ОСОБА_1 14.02.2026р. проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019р., сума заборгованості пенсії за період з 01.04.2019р. по 28.02.2026р. склала 415 763,99 грн. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений на виконання судового рішення, складає 14 908,33 грн. Після затвердження та доведення Плану доходів та видатків в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області на 2026р. будуть проведені виплати за рішеннями суду

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.03.2026р. прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі 420/26926/25.

18.03.2026р. через підсистему «Електронний суд» позивач надав до суду першої інстанції заяву, в якій просив відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі №420/26926/25, а також накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України половину якого стягнути на користь заявника, іншу половину – до Державного бюджету України та встановити новий десятиденний строк для подання нового звіту про виконання судового рішення.

Водночас позивач не оскаржив ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р.

20.08.2026р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Заява обґрунтована тим, що у липні та серпні 2026 р. позивачу виплачена пенсія у розмірі 9 984,05 грн замість належних 14 908,33 грн, що підтверджується довідкою про доходи пенсіонера. З наведених причин невиплата пенсії у липні та серпні 2026р. у перерахованому розмірі підтверджує невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025р. у справі №420/26926/25.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.09.2026р. відмовив у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить:

ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2026р. у справі №420/26926/25 скасувати повністю;

постановити нову ухвалу, якою заяву представника позивача від 25.08.2026р. про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025р. у справі №420/26926/25 задовольнити;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025р. у справі №420/26926/25 у 10-денний строк з дня отримання відповідної ухвали суду, який обов`язково має включати докази виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі не менше 14 908,33 грн;

у разі невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025р. у справі № 420/26926/25 або неподання звіту про його виконання у встановлений судом строк - накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину суми штрафу стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину - на користь ОСОБА_1 .

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 19.10.2026р.

Оцінка суду першої інстанції

Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, дійшов таких висновків.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.03.2026р. прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі 420/26926/25.

З огляду на це у цій справі відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області – уже надав звіт про виконання рішення суду, та ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. прийнято звіт відповідача про виконання про виконання рішення суду у справі 420/26926/25, відтак судовий контроль за виконанням рішення припинено.

При цьому приписами статей 382 та 382-1 КАС України не передбачено обов`язку суду зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, повторно подати звіт про виконання судового рішення після постановлення ухвали про прийняття звіту про виконання рішення суду та припинення судового контролю.

Верховний Суд в ухвалі від 25.11.2021р. у справі №855/111/20 вказав, що Кодекс адміністративного судочинства України не визначає можливості встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення після того, як судом вже прийнято відповідний звіт від суб`єкта владних повноважень. Тому повторне звернення із заявою про встановлення судового контролю після прийняття звіту про виконання постанови Верховного Суду від 12.11.2020р. у цій справі №855/111/20 є безпідставним.

Отже, оскільки ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, припинено судовий контроль за виконанням рішення суду, тому повторне звернення із заявою про встановлення судового контролю після прийняття від відповідача звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі №420/26926/25 є безпідставним.

Підстави для зобов`язання відповідача подавати звіт щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025р. у справі № 420/26926/25 відсутні, а заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до статті 382 КАС України не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказані такі аргументи.

Невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи – заява від 25.08.2026р. не є повторним зверненням з приводу вже дослідженого питання, а стосується нового факту, який об`єктивно не міг бути предметом розгляду при постановленні ухвали від 04.03.2026р.

Неправильне тлумачення статей 382, 382-1 КАС України – прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень не є безумовною та остаточною підставою, що назавжди виключає можливість перевірки подальшого невиконання того самого рішення суду.

Неправильне застосування правового висновку Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 25.11.2021р. у справі №855/111/20 – обставини цієї справи є відмінними.

Правова позиція Верховного Суду у постанові від 15.09.2026р. у справі №580/490/26 підтверджує триваючий, стадійний характер судового контролю та помилковість висновку суду першої інстанції про його «припинення».

Незастосування спеціальної імперативної норми частини першої статті 382 КАС України, яка підлягала застосуванню.

Позиція відповідача на заявлену апеляційну скаргу

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, належно повідомлене про апеляційний розгляд цієї справи, у встановлений судом апеляційної інстанції строк відзив на апеляційну скаргу не надало.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Згідно з частиною третьою статті 382 КАС України якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 382 КАС України перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з абзацом третім частини п`ятої статті 382 КАС України заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.11.2021р. у справі №855/111/20 дійшов правового висновку, за яким «Кодекс адміністративного судочинства України не визначає можливості встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення після того, як судом вже прийнято відповідний звіт від суб`єкта владних повноважень».

Згідно з обставинами цієї справи 02.02.2026р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яке не виконане на момент звернення з заявою.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.02.2026р. задовольнив заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.03.2026р. прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі 420/26926/25.

Позивач не оскаржив ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р.

З огляду на це суд у складі колегії суддів погоджується з тим, що правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.11.2021р. у справі №855/111/20 підлягає урахуванню у цій справі.

Щодо посилань на правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 15.09.2026р. у справі №580/490/26, суд у складі колегії суддів зазначає таке.

Як зазначено у постанові від 15.09.2026р. у справі №580/490/26, спір у цій справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивачки, виконанням судового рішення та стосується визначення належного способу судового захисту у спорах, пов`язаних із виконанням судових рішень.

За результатами розгляду спору у цій справі Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків:

« 58. З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

59. Водночас колегія суддів вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України».

Суд у складі колегії суддів зазначає, що наведені правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду знаходяться у смисловому зв`язку із правовим висновком, викладеним у пункті 55 постанови від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25 за яким:

«… якщо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 відбулося виключно під час виконання судового рішення у справі №580/2568/25, а позивачка пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів».

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне і підставне урахувати наведені правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 340/7985/25, у їх системному зв`язку при перегляді цієї справи за апеляційною скаргою позивача.

Отже, суд у складі колегії суддів за наслідками розгляду апеляційної скарги підстав для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення не встановив.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини другої статті 329 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329, 383 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2026р. у справі № 420/26926/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій