Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №400/12386/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12386/26

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Димерлія О.О., Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

29.09.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 23.02.2023р. по 31.03.2023р. включно відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. № 1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 23.02.2023р. по 31.03.2023р. включно у сумі 2 033,49 грн, визначену виходячи з місяця підвищення доходу – березень 2018р., у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вирахуванням документально підтверджених сум індексації, фактично нарахованих та виплачених позивачу за цей самий період, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2023р. по 23.06.2023р. включно відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2023р. по 23.06.2023р. включно у сумі 4 857,93 грн, визначену виходячи з місяця підвищення доходу – березень 2018р., у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вирахуванням документально підтверджених сум індексації, фактично нарахованих та виплачених позивачу за цей самий період, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на суми, донараховані за період з 23.02.2023р. по 31.03.2023р. включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, обчислену відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. № 2050-III та пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159, на суми індексації, донараховані за період з 23.02.2023р. по 31.03.2023р. включно, за весь час затримки їх виплати по день фактичного розрахунку включно;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на суми, донараховані за період з 01.04.2023р. по 23.06.2023р. включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, обчислену відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-III та пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159, на суми індексації, донараховані за період з 01.04.2023р. по 23.06.2023р. включно, за весь час затримки їх виплати по день фактичного розрахунку включно;

у разі задоволення позову встановити судовий контроль за виконанням судового рішення — зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 подати до суду звіти про виконання судового рішення у цій справі у строк, що не перевищує одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, поклавши обов`язок з подання таких звітів особисто на командира військової частини НОМЕР_1 та командира військової частини НОМЕР_2 відповідно (частина перша та частина п`ята статті 382, частина четверта статті 382-1 КАС України).

Позовна заява подана в інтересах позивача і підписана адвокатом Галайчук Ганною Сергіївною, яка на підтвердження повноважень надала ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у всіх судах України будь-якої ланки та спеціалізації адвокатом Галайчук Ганною Сергіївною серії ВН №1774777 від 03.09.2026р., виданий адвокатським бюро Галайчук Ганни Сергіївни.

В ордері зазначено, що договором про надання правничої допомоги від 03.09.2026р. №CL-3596609157 повноваження адвоката не обмежуються.

Ордер серії ВН №1774777 від 03.09.2026р. не містить власноручного (фізичного) підпису адвоката Галайчук Ганни Сергіївни.

Позовна заява ОСОБА_1 подана 29.09.2026р. через підсистему «Електронний суд», ордер серії ВН №1774777 від 03.09.2026р. є додатком до позовної заяви.

Миколаївський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву та додані до неї документи ухвалою від 06.10.2026р.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, в інтересах якого діє адвокат Галайчук Г.С., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу №400/12386/26 за позовом ОСОБА_1 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 19.10.2026р.

Матеріали справи №400/12386/26 надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду 26.10.2026р.

Оцінка суду першої інстанції

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви дійшов таких висновків.

Підпунктом 12.10 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі – Положення №41) визначено, що одним із обов`язкових реквізитів ордеру є підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Позовна заява підписана адвокатом Галайчук Г.С.

Поданий нею ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41.

У постанові від 27.05.2024р. у справі №260/7314/23 Верховний Суд сформував правовий висновок, що накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Поданий адвокатом Галайчук Г.С. ордер серії ВН №1774777 сформований в особистому кабінеті адвоката.

Водночас в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера затвердженої типової форми, а графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

Однак цей ордер не містить обов`язкового реквізиту, передбаченого підпунктом 12.10 Положення № 41, а саме: підпис адвоката.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представницею позивача документ не може бути визнаний належною підставою для підтвердження повноважень адвоката на вчинення відповідних процесуальних дій та дотримання вимог процесуального закону.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2024 у справі №260/7314/23 і від 09.04.2026 у справі № 500/6188/24.

Доводи апеляційної скарги

Позивач на обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав такі аргументи.

Ордер ВН №1774777 від 03.09.2026р. поданий не як самостійний документ, а як додаток до позовної заяви, надісланої до суду через підсистему «Електронний суд» з накладенням кваліфікованого електронного підпису адвоката. Тобто електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер, — а це саме та обставина, з якою підпункт 12.15 про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 пов`язує визнання ордера підписаним.

Правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2024 у справі №260/7314/23 і від 09.04.2026 у справі № 500/6188/24 не релевантні обставинам цієї справи.

Натомість згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 17.12.2025р. у справі №755/13628/25. накладення адвокатом окремого власноручного (фізичного) підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, посвідченого електронним підписом, не вимагається, практика Верховного Суду, на яку послалися суди попередніх інстанцій, сформована до внесення змін рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36.

Позиція відповідачів на заявлену апеляційну скаргу

Військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 належно повідомлені про апеляційний розгляд цієї справи у встановлений судом апеляційної інстанції строк відзив на апеляційну скаргу не надали.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, відповідно до частини першої статті 55 КАС України може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 КАС України.

Представником у суді може бути відповідно до частини першої статті 57 КАС України адвокат або законний представник.

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України від 02.06.2011 № 3460-VI «Про безоплатну правничу допомогу». Ці положення стосовно належного підтвердження повноважень адвоката як представника є чіткими, зрозумілими й передбачуваними.

Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів встановлені в Положенні про ордер на надання правничої допомоги, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (із змінами і доповненнями).

Згідно з пунктом 11 Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Ордер відповідно до підпунктів 12.3. та 12.4. Положення серед іншого містить посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа, а також назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI. Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо). Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, відповідно до частини першої статті 55 КАС України може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 КАС України.

Позовна заява ОСОБА_1 підписана адвокатом Галайчук Г.С., яка на підтвердження повноважень надала ордер на надання правничої допомоги Антинескулу П.О. у всіх судах України будь-якої ланки та спеціалізації адвокатом Галайчук Г.С. серії ВН №1774777 від 03.09.2026р., виданий адвокатським бюро Галайчук Ганни Сергіївни. В ордері зазначено, що договором про надання правничої допомоги від 03.09.2026р. №CL-3596609157 повноваження адвоката не обмежуються.

Ордер серії ВН №1774777 від 03.09.2026р. не містить власноручного (фізичного) підпису адвоката Галайчук Г.С.

Водночас суду складі колегії суддів зазначає, що до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. №41 рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024р. №36 внесені зміни.

Так, зокрема, абзац перший пункту 10 Положення викладено у такій редакції: «Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).».

Також пункт 12 Положення доповнено новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.».

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 17.12.2025р. у справі №755/13628/25, який суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати у цій справі, «… повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, як і апеляційний суд, не врахували, що подання адвокатом … позовної заяви здійснено через підсистему «Електронний суд» 19 липня 2025 року, тобто після внесення змін до Положення №41 та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року №162 рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36, тому накладення адвокатом окремого власноручного (фізичного) підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом, ордер підписаний (засвідчений) електронним підписом, не вимагалося».

Оскільки згідно з приписами КАС України представник особи зобов`язаний підтвердити суду повноваження вчиняти від імені такої особи певні процесуальні дії, зокрема підписувати позовну заяву, а до позовної заяви Антинескула П.О., поданої 29 вересня 2026р. через підсистему «Електронний суд», адвокат Галайчук Г.С. додала належний доказ на підтвердження повноважень підписувати позовну заяву (ордер серії ВН №1774777 від 03 вересня 2026р., виданий адвокатським бюро Галайчук Г.С.) у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду як такої, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Суд у складі колегії суддів вважає, що на момент вирішення судом першої інстанції питання про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , наявні матеріали справи надавали суду першої інстанції можливість ідентифікувати особу, яка позовну заяву та перевірити її повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 .

Суд у складі колегії суддів погоджується з твердженнями, викладеними в апеляційній скарзі, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.05.2024р. у справі №260/7314/23 і від 09.04.2026р. у справі №500/6188/24, не релевантні обставинам цієї справи.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Здійснивши у межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325,328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.10.2026р. у справі №400/12386/26 - скасувати.

Справу №400/12386/26 за позовом ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С.Терлецький

Суддя: О.О.Димерлій

Суддя: Г.В.Лебедєва