Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №420/6062/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №420/6062/26

Суддя: Вербицька Н.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6062/26

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «СЕРГІЇВКА 2020» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

04.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» фермерського господарства «СЕРГІЇВКА 2020» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18.12.2025 року № 13519257/43452777 та № 13519258/43452777 про відмову в реєстрації податкових накладних № 45 від 04.12.2025 року та № 46 від 06.12.2025 року відповідно;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 45 від 04.12.2025 року та № 46 від 06.12.2025 року датою їх подання.

В обґрунтування позову зазначено, що у процесі проведення позивачем господарської діяльності складено та направлено до контролюючого органу на реєстрацію вказані податкові накладні. Однак, реєстрація зупинена з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ГУ ДПС в Одеській області у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову та зазначає, що реєстрація податкової накладної не була здійснена, так як господарська операція відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості, а на розгляд комісії позивачем були надані документи, які складені з порушенням вимог законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що податковим законодавством України не встановлено обов`язку контролюючого органу конкретизувати перелік документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, оскільки кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, відповідними законодавчими приписами.

Апелянт звертає увагу, що документи, які подані на розгляд комісії складені із порушенням чинного законодавства України.

Позивач та другий відповідач відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надали, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджені наступні обставини.

17.11.2025 р. між ФГ "СЕРГІЇВКА 2020" (за договором: постачальник) та ТОВ "АТІУМ" (за договором: покупець) укладено договір поставки № 1111/1, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження врожаю 2025 року на умовах, зазначених у цьому договорі (п.1.1 договору).

Пунктом п.1.2 договору передбачено, що строк поставки, вид культури, характеристика, кількість, ціна вартість та місце загрузки товару встановлюється сторонами в специфікації до даного договору.

За приписами п.2.1 договору постачальник здійснює поставку товару автомобільним транспортом на умовах ЕХW 9 місце поставки зазначається у специфікації), завантажений на транспортний засіб покупця згідно з "Інкотермс-2020". У разі розбіжностей умов цього договору з "Інкотермс-2020", пріоритет має текст цього договору.

Відповідно до п.5.1 договору ціна за одиницю товару встановлюється за домовленістю сторін відповідно до змін у кон`юктурі ринку товару на момент фактичного виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки товару (партії товару) покупцеві у строки, зазначені у специфікаціях до цього договору.

Оплата здійснюється на умовах: 86% оплата вартості товару по факту розвантаження та 14% вартості партії товару після отримання товару та реєстрації податкової накладної в ЄРПН, якщо інші умови оплати не погоджені сторонами (п.5.5 договору) (а.с. 20-23).

Згідно специфікації від 17.11.2025 р. № 3 сторони погодили поставку пшениці українського походження, врожаю 2025 року, 4 або 4 класу у кількості 74800 кг за ціною 9,09 грн. з ПДВ на суму 679932 грн. з ПДВ (а.с. 24).

На виконання умов договору позивачем поставлено ТОВ "АТІУМ" пшеницю на загальну суму 329603,39 грн., з яких ПДВ 40477,61 грн., згідно видаткової накладної від 04.12.2025 р. № 31, на загальну суму 350328,59 грн., з яких ПДВ 43022,83 грн. згідно видаткової накладної від 06.12.2025 р. № 32 (а.с. 25).

За фактом поставки товару ФГ "СЕРГІЇВКА 2020" складено податкові накладні від 04.12.2025 р. № 45, від 06.12.2025 р. № 46, які подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 38, 40).

Факт оплати поставленого товару підтверджується квитанціями вхідних платежів від від 18.12.2025 року на суму 221 60 грн (а.с. 55 зворот); 19.12.2025 року на суму 350 328, 59 грн (а.с. 55); від 19.12.2025 року на суму 59 963,39 грн (а.с. 56).

Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2025 р. № 9386128814, № 9386131146 вказані податкові накладні прийнято, однак їх реєстрацію зупинено в ЄРПН. Підставою для зупинення реєстрації ПН став п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, оскільки постачання товару перевищує величину залишку. У квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН (39, 41).

15.12.2025 року ФГ «СЕРГІЇВКА 2020» на виконання вимог податкового органу направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, про підтвердження реальності здійснення операцій з підтверджуючими документами у кількості 16 додатків відповідно (а.с. , 29, 30, 75 зворот).

18.12.2025 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду наданих ФН «СЕРГІЇВКА 2020» пояснень та документів, що підтверджують господарську операцію, прийнято рішення № 13519257/43452777 про відмову у реєстрації ПН №45 від 04.12.2025 року та № 13519258/43452777 про відмову у реєстрації ПН №46 від 06.12.2025 року у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства (а.с. 42-45).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подана позивачем первинна документація на даній стадії податкового контролю відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом, а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних.

Також суд вказав, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі-Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, фактичною підставою для такого зупинення став п.1 критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості визначені додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до п.1 критеріїв ризиковості здійснення операцій, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної є те, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН контролюючий орган запропонував надати платнику податку пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкової накладної, а саме: договори та додатки до них, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складській документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН, та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі.

Вищенаведене свідчить, що такий перелік документів є загальним та не невичерпним.

Судова колегія враховує наявність Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, згідно з п.4 якого у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначений перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який (перелік) може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Водночас колегія суддів зазначає, що наведений перелік документів є загальним, а застосований законодавцем вираз «може включати» безумовно свідчить про необхідність індивідуального застосування відповідної норми, виходячи з конкретних господарських операцій та об`єму наданих документів.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано податковим органом, що позивач з метою реєстрації податкових накладних надав копії договору поставки № 1111/1 від 11.11.2025 року, специфікації № 3 дод договору поставки № 1111/1 від 11.11.2025 року, накладних № 31 від 04.12.2025 року, № 32 від 06.12.2025 року, рахунків фактури № 23 від 04.12.2025 року, № 24 від 06.12.2025 року, товарно-транспортних накладних № 43 від 04.12.2025 року, № 44 від 06.12.2025 року, звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року, звіту про площі та волові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2025 році, звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2025 року, акту зібрання врожаю озимої пшениці ФГ «СЕРГІЇВКА 2020», акту виконаних робіт № 19 зі збирання врожаю пшениці озимою, розпорядження засновника від 25.06.2025 року, акту приймання-передачі зерна озимої пшениці на складі ФГ «СЕРГІЇВКА 2020», повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що надані позивачем до контролюючого органу документи повністю відображають зміст господарської операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, під час розгляду даної справи у судах з боку контролюючого органу не спростовано подання відповідних документів, не доведено їх невідповідність вимогам законодавства чи їх дефектність.

Наведене свідчить про необґрунтованість рішення про відмову у реєстрації ПН/ПР та поверховість дослідження наданих документів при їх прийнятті.

Судова колегія враховує усталену правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки, оскільки питання реальності господарської операції може бути предметом дослідження лише під час здійснення податкового контролю у формах, визначених ПК України.

Отже, комісія регіонального рівня має право оцінювати достатність документів, поданих платником податків, однак така оцінка здійснюється виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та не передбачає встановлення фактичної реальності здійснення господарської діяльності платника податків.

Необхідність дослідження таких обставин у сукупності з іншими даними може виникати під час перевірки фактичного здійснення господарської операції. Проте процедура, передбачена пунктом 201.16 статті 201 ПК України, не призначена для встановлення реальності господарської операції у тому обсязі, який властивий документальній податковій перевірці.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відсутність у рахунках-фактурах коду ЄДРПОУ та юридичної адреси покупця жодним чином не свідчить про складання таких документів з порушенням законодавства з тих підстав, що вказана інформація відображена у договорі поставки, а рахунок-фактура є документом на підставі якого покупець здійснює перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або продавця за поставлений товар.

Також вірними є висновки суду першої інстанції про те, що посилання контролюючого органу про ненадання документів щодо якості пшениці, інвентаризаційних описів складських приміщень, складських квитанцій, маршрутних листів, платіжних інструкцій або банківських виписок є безпідставним з огляду на те, що такі документи відповідачем не витребовувалися.

Стосовно твердження податкового органу щодо відмінностей у відомостях про товар, колегія суддів вказує, що за договором поставки позивач взяв на себе зобов`язання поставити пшеницю 3 або 4 класу і в податкових накладних та рахунках-фактурах відображено, що фактично поставлений товар є пшениця українського походження врожаю 2025 року 4 класу. Відтак, жодної розбіжності у даному випадку не було в наявності, а доводи податкового органу у даному випадку є безпідставними.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 05 березня 2026 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua