Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №420/729/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/729/26

Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:

28.08.2026 року;

Суддя І інстанції: Білостоцький О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Градовського Ю.М.

– Казанчук Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

12.01.2026 ОСОБА_1 звертався до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеженням пенсії максимальним розміром шляхом застосування з 01.01.2026 року коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" при перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2026 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області встановити права та свободи у визнанні, реалізації та користуванні правами і свободами на своєчасне належне пенсійне забезпечення шляхом здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2026 року без застосування коефіцієнтів встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", здійснити виплату різниці між нарахованим та виплаченим розміром пенсії

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року, адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року обмежуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025 року №1778.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії без застосування до пенсії коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовив.

07.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій просив:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати виписки про рух коштів за період з моменту набрання сили рішенням по дату, що визначить суд, зі всіх своїх рахунків, в тому числі: в Ощадбанку (код платника 20987385, рахунок платника НОМЕР_1 ); в Ощадбанку (код платника 20987385, рахунок платника НОМЕР_2 );

задля усунення причин та умов, що сприяють систематичному порушенню посадовими особами ГУПФУ законодавства, в тому числі порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого КК України, а саме – невиконання рішення суду (порушення передбачено КК України статті 382) по справі №420/729/26 у відповідності до частини 6 статті 383 КАС України вжити заходів відповідно до частини 9 статті 249 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/729/26.

Суд першої інстанції виходив з того, що під час звернення заявою в порядку статті 383 КАС України позивач не зазначив обов`язкових відомостей, а саме інформацію про пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження. Таким чином, з огляду на те, що подана заява містить істотні недоліки, керуючись положеннями частини 5 статті 383 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення заяви заявникові без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про розгляд заяви про порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на момент звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України позивачеві не був виданий виконавчий лист та, відповідно, виконавчий документ не був пред`явлений на примусове виконання до державної виконавчої служби. Поряд з тим, з огляду на факт порушення прав позивача, останній мав звернутись із заявою протягом десятиденного терміну, як це передбачено статтею 383 КАС України.

Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення щодо обов`язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно частини 2 статті 383 КАС України, у такій заяві зазначаються, зокрема, інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання (пункт 7); інформація про хід виконавчого провадження (пункт 8).

Частиною 5 статті 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у поданій заяві позивачем не вказано інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.

Зазначене свідчить про невідповідність поданої заяви установленим вимогам та, як наслідок, наявність правових підстав для повернення заяви заявникові згідно вимог частини 5 статті 383 КАС України.

Доводи апелянта про те, що на момент звернення із заявою позивачеві не був виданий виконавчий лист та, відповідно, виконавчий документ не був пред`явлений на примусове виконання до державної виконавчої служби, однак позивач, з огляду на факт порушення прав, мав звернутись із заявою протягом десятиденного терміну, як це передбачено статтею 383 КАС України, правильність висновків суду не спростовують.

Адже, процедура судового контролю в порядку статті 383 КАС України нерозривно пов`язана із примусовим провадженням щодо виконання вимог виконавчого документа, виданого у судовій справі.

Отже, обставини, які б спростовували підстави для повернення заяви заявникові згідно частини 5 статті 383 КАС України, не встановлені.

Оскільки висновки суду відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Ю.М. Градовський

Г.П. Казанчук