Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №953/5126/26
Суддя: Глоба М. М.
02 листопада 2026 року
Справа № 953/5126/26
Провадження № 2/646/4069/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.11.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання – Борщ Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі – ТОВ «Бізпозика») через представника звернулось до Київського районного суду м. Харкова через портал «Електронний суд» із вказаною вище позовною заявою, в обґрунтування якої зазначило, що 23.08.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» Договір № 552190-КС-002.
23.08.2025 року на адресу ОСОБА_1 ТОВ «Бізпозика» було направлено пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 552190-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначеною офертою.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 грн. 00 коп., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування вказаним кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надавши на банківську картку ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4000 грн. 00 коп.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 13560 грн. 00 коп., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 4000 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах в сумі 6760 грн. 00 коп., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 2000 грн. 00 коп., суми прострочених платежів за комісією 800 грн. 00 коп., яку ТОВ «Бізпозика» просило стягнути, разом із витратами зі сплати судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Основ`янського районного суду міста Харкова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 року, справа розподілена судді Глобі М.М.
Ухвалою суду від 20.05.2026 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У червні 2026 року ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України, надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого він з позовними вимогами не згоден частково з таких підстав. Позивач вимагає стягнення грошових коштів у розмірі 13560 грн. 00 коп., хоча реально він отримав на руки лише 4000 грн. 00 коп. Різниця виникла за рахунок одразу нарахованих відсотків, та інших незаконних нарахувань.
На даний момент в Україні продовжується військовий стан. Значна частина пені та штрафів була нарахована саме в період військового стану.
Він є вимушено-переміщеною особою, яка змушена була виїхати з Куп`янського району Xaрківської області, де наразі тривають активні бойові дії. Переїзд суттєво погіршив його матеріальне становище. На його утриманні перебуває малолітня дитина 2-х років, у зв`язку з чим він має значні додаткові витрати.
Hapaxoвані штрафні санкції є явно завищеними порівняно з реально отриманими 4000 грн. 00 коп.
Просив зменшити розмір неустойки (пені та штрафів) до розумних та співмірних меж. Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих за період дії військового стану.
18.06.2026 року ТОВ «Бізнес Позика» надало до суду додаткові пояснення по справі, відповідно до яких звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує щодо: укладення кредитного договору; отримання кредитних коштів за кредитним договором; порушення умов кредитного договору (графіку платежів), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором.
Посилання позичальника на важкий майновий стан або введений воєнний стан в Україні не є підставою для зменшення суми процентів за користування кредитом, які позичальник зобов`язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору та норм ЦК України.
Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його часті.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, суд розглядає справу у відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 23.08.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» Договір № 552190-КС-002.
ТОВ «Бізнес позика» 23.08.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 552190-КС-002 про надання кредиту.
23.08.2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 552190-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Як вбачається з анкети клієнта ОСОБА_1 , сума бажаного кредиту - 4000 грн. 00 коп., дата отримання кредиту – 23.08.2025 року, зазначено адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату і місце народження, документ, що посвідчує особу, електронну адресу, фінансовий номер телефону та номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів.
Сторони уклали договір № 552190-КС-002 про надання кредиту (кредитний договір) на наступних умовах.
Відповідно до п. 2.1. Кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн. 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика».
Відповідно до п. 2.2. Тип Кредиту: кредит.
Відповідно до п. 2.3. Строк, на який надається Кредит: 24 тижні.
Відповідно до п. 2.4. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 2.5. Комісія за видачу Кредиту: 800 грн. 00 коп.
Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 2.7. Загальний розмір наданого кредиту: 4000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 2.8. Строк дії Договору: до 07.02.2026 року.
Відповідно до п. 4.2.1 у разі, якщо погашення кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2 та додатку № 1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 10.2 договору.
В п. 4.2.2 сторони визначили обов`язковий графік платежів за договором, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись.
Відповідно до п. 4.2.3 скасування умови про нарахування процентів за заниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених у цьому договорі не є зміною істотних умов цього договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 07.04.2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором № 552190-КС-002 про надання кредиту, яка складає 13560 грн. 00 коп., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 4000 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах в сумі 6760 грн. 00 коп., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 2000 грн. 00 коп., суми прострочених платежів за комісією 800 грн. 00 коп.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, та не заперечувалось відповідачем у відзиві на позов, борг за тілом кредиту становить 4000 грн. 00 коп.
З матеріалів справи встановлено, що кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, який позичальником не повернутий, а тому існують правові підстави для стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів, яку просить позивач, а саме в розмірі 4000 грн. 00 коп.
Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 9829 грн. 04 коп., з яких по процентах - 5029 грн. 04 коп., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшуються.
Отже, загальна сума до сплати становила б 9829 грн. 04 коп., з яких по процентам 5029 грн. 04 коп. лише у випадку належного виконання позичальником зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Однак як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач жодного платежу на погашення кредиту за договором № 552190-КС-002 не було здійснено, чим порушено зобов`язання, встановлені договором, що в свою чергу призвело до подорожчання кредиту і збільшення загального розміру нарахованих процентів за період користування кредитом, оскільки проценти нараховуються щоденно на фактичний залишок по тілу кредиту.
З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою в розмірі 1 % нараховані позивачем на залишок заборгованості по тілу кредиту чітко в межах дії договору, а саме з 23.08.2025 року по 07.02.2026 року включно.
Проценти за користування кредитом після 07.02.2026 року не нараховувались і як видно, що вже з 08.02.2026 року їх розмір залишився незмінним - 6760 грн. 00 коп.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що розрахунок заборгованості наданий позивачем по кредитному договору № 552190-КС-002 повністю відповідає умовам Договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам ст. ст. 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України, оскільки позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані на залишок по тілу кредиту у межах строку дії договору, який був встановлений умовами Договору № 552190-КС-002 про надання кредиту і закінчувався 07.02.2026 року.
Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по сплаті кредиту, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, є вимога позивача про стягнення з відповідача прострочених платежів по процентах у розмірі 6760 грн. 00 коп., обов`язковість сплати яких позичальником передбачена положеннями договору та нормами цивільного законодавства.
Суд враховує, що їх нарахування здійснено у відповідності до умов договору (щодо розміру та строку нарахування), а тому їх розмір є обґрунтованим та підлягають стягненню з відповідача.
Що стосується комісії у розмірі 800 грн. 00 коп. та підстав її нарахування, то слід врахувати, що 10.06.2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у ЗУ «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче кредитування».
Положення ч. ч. 1, 2, 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності ЗУ «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в тому числі і в судовому порядку).
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 800 грн. 00 коп., а також подальше зарахування на її оплату коштів сплачених відповідачем за наданим кредитом, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Що стосується стягнення судом заборгованості нарахованої по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 2000 грн. 00 коп., то суд враховує наступне.
Відповідно до п. 7.5. договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.
Тобто умовами договору передбачена відсоткова ставка за порушення грошового зобов`язання.
Проте, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, законних підстав для стягнення з відповідача зазначених процентів у розмірі 2000 грн. 00 коп., не вбачається.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 552190-КС-002 у розмірі 4000 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 6760 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами, 800 грн. 00 коп. - суми прострочених платежів за комісією, тобто у загальному розмірі 11560 грн. 00 коп.
Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., позовні вимоги задоволені частково (85,25 %), а відтак з урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати за подачу позову в сумі 2269 грн. 69 коп. (85,25 % від 2662 грн. 40 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 10, 12, 13, 76-89, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 552190-КС-002 про надання кредиту від 23.08.2025 року в сумі 11560 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка складається із 4000 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 6760 грн. 00 коп. суми прострочених платежів по процентах, 800 грн. 00 коп. суми прострочених платежів за комісією.
В іншій частині позовної заяви – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 69 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ: 41084239, адреса для листування: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.
Представник позивача: Кіріченко Валерія Владиславівна, адреса для листування: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua