Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №635/864/24 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/864/24

Провадження по справі № 2/635/1039/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань Гончарова К.Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - голова Височанської селищної ради Мороз Олександр Васильович,

представник відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Височанської селищної ради Мороза Олександра Васильовича про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю посадової особи органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Височанської селищної ради Мороза О.В., яким просить стягнути з голови Височанської селищної ради Мороза О.В. на його користь 1000000 гривень моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідача, при розгляді його заяви від 24 листопада 2023 року №938/03-16, надісланої на розгляд депутату Височанської селищної ради Сотнікову В.В.

Позов мотивовано тим, що 24 листопада 2023 року в порядку реалізації права гарантованого ст. 40 Конституції України, на підставі положень Закону України «Про звернення громадян» та керуючись ч.1, ч.2 ст. ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» позивач звернувся до депутата Височанської селищної ради Сотнікова В.В. із заявою, яка стосується діяльності Височанської селищної ради із питань землеустрою. Заява позивача була зареєстрована у Височанській селищній раді 24 листопада 2023 року за №938/03-1. Відповіді на заяву від 24 листопада 2023 року №938/03-1 від депутата ОСОБА_3 позивач не отримав. Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» не визначає персональну відповідальність депутата місцевої ради щодо порядку відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди порушенням депутатом місцевої ради ОСОБА_3 прав позивача, що гарантовані йому ст.40 Конституції України, тому він не може подати позов до депутата місцевої ради про відшкодування завданої моральної шкоди невиконанням останнім ст. 12 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад». У ст.24 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що посадові особи за порушення законодавства про звернення громадян, винні в порушенні цього закону, несуть відповідальність, передбачену законом. За порушення прав позивача на розгляд звернення він має право на відшкодування моральної шкоди, яка завдана неправомірною бездіяльністю посадової особи (ч.2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян»). Стаття 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що селищний голова забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернення громадян. Не наданням позивачу відповіді депутатом Сотніковим В.В. було порушено його права, гарантовані ст. 40 Конституції України, яке здійснено завдяки бездіяльності Височанського селищного голови ОСОБА_4 стосовно не забезпечення ним додержання законодавства про звернення громадян депутатами ради. У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.002548 у п.32, п. 33, п.38 суд зробив висновок, що ненадання жодної відповіді на заяву у відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» і не реагування на звернення громадянина є порушенням права заявника на обов`язковий розгляд та отримання відповіді про наслідки розгляду звернення. На підставі вказаних норм закону, селищний голова несе персональну відповідальність за стан діловодства у Височанській селищній раді. І згідно Інструкції заява позивача повинна була зареєстрована, по її руху заведено контрольно - реєстраційна картка (так як номер звернення свідчить, що в раду на розгляд у 2023 році поступило більш 600 звернень), і після чого заява має бути передана на розгляд до депутата Сотнікова В.В. Останній після розгляду заяви позивача повинен був передати матеріали розгляду заяви із документами і відповіддю щодо розгляду заяви до Височанської селищної ради, яка повинна надіслати йому відповідь ОСОБА_3 , а всі матеріали сформувати у відповідну справу та покласти на збереження. Забезпечення цієї процедури оформлення документів по прийняттю реєстрації і розгляду заяви повинен був здійснити ОСОБА_4 як селищний голова шляхом залучення до діловодства конкретних посадових осіб, з їх навчанням стосовно змісту нормативної бази, яка регламентує діловодство в раді. Крім того ОСОБА_4 і контролює стан діловодства в раді і її виконкому. На звернення позивача до секретаря ради Мельник Т. в усній розмові за телефоном, остання повідомила, що його заява електронною поштою була направлена на розгляд до депутата ОСОБА_3 , який вже повинен була її розглянути і надіслати відповідь позивачу по її розгляду. Якщо інформація, що надана ОСОБА_5 відповідає дійсності, то це свідчить про те, що у селищній раді Інструкція взагалі не виконується, а весь процес розгляду заяви здійснено на особистий розгляд осіб, які причетні до цього. Судячи по тому, що депутат ОСОБА_3 не надав жодної відповіді на звернення, така робота ні радою, ні виконкомом не ведеться, що є безумовним невиконанням ОСОБА_4 своїх обов`язків по забезпеченню здійснення у селищній раді дотримання норм Конституції та законів України та незабезпечення ОСОБА_4 виконання законодавства про звернення громадян навіть у раді та ії виконкому - в установах, які очолює ОСОБА_4 . Отже, ненадання відповіді на заяву є виключно наслідком бездіяльності Височанського селищного голови ОСОБА_4 , який за три роки на посаді не створив у раді умови по виконанню Інструкції, яка регламентує належне оформлення розгляду звернення громадянина, та будь яких умов для депутатів, щоб вони мали можливість виконувати свої депутатські обов`язки, покладені на них ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», стосовно розгляду заяв їх виборців, що стосуються їх депутатської діяльності. Височанський селищний голова Мороз О.В. як головна посадова особа місцевого самоврядування в громаді, повинен був не тільки сприяти виконанню норми ст. 1 Конституції України, а й забезпечувати виконання цієї норми на підставі вимог ч.2 ст. 19 Конституції України. Але ОСОБА_6 всю процедуру розгляду звернень громадян депутатами поклав на особистий розгляд депутата. Такі дії ОСОБА_6 суперечать ст. 1 , ч.2 ст. 19. Конституції України і сприяли порушенню прав позивача, гарантованих ст. 40 Конституції України. Крім того, ОСОБА_4 було порушено конкретні права позивача, що визначені Законом України «Про звернення громадян», які гарантують йому своєчасний, об`єктивний розгляд його заяви із здійсненням перевірки фактів, усунення наслідків порушення законодавства та отримання мотивованої відповіді по розгляду заяви. При вирішенні розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд має врахувати, що ОСОБА_4 свідомо вчинив протиправну бездіяльність стосовно не забезпечення належного розгляду звернень громадян депутатами селищної ради; ОСОБА_6 вчинив дії відносно особи пенсійного віку, яка потребує соціального захисту; ОСОБА_6 вчинив дії, спрямовані на недопущення позивача до участі в суспільному житті громади - позбавленням гарантованого права - отримати результат розгляду його заяви депутатом селищної ради; ОСОБА_4 вчинив протиправні дії відносно позивача свідомо, за допомогою своїх підлеглих. Моральну шкоду, завдану бездіяльністю Височанського селищного голови Мороза О.О., позивач оцінює в 1000000 гривень, які просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2024 року позов ОСОБА_1 залишений без руху, позивачу встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків – 10 днів з дня вручення копії ухвали.

01 лютого 2024 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2026 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 лютого 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2025 року у задоволенні клопотання позивача про відмову у допуску до участі у справі адвоката Шапошнікова І.Є. відмовлено; повернуто представнику відповідача адвокату Шапошнікову І.Є. відзив на позовну заяву; у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу на відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_2 відмовлено, підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду; викликано в судове засідання свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2026 року, постановленої без видалення суду до нарадчої кімнати, прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від допиту свідка ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник Шапошніков І.Є. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленням законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

24 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до депутата Височанської селищної ради Сотніковова В.В. з заявою, яка зареєстрована за вх. № 938/03-16, в якій він просив вжити заходів, спрямованих на відлучення землевпорядника ОСОБА_7 від вирішення питань, пов`язаних із землеустроєм, вирішити питання про проведення конкурсу на посаду землевпорядника в громаді, вирішити питання про здійснення аудиту на предмет нанесення збитків громаді в період з 08 грудня 2020 року по 01 січня 2024 року.

Позивач зазначає, що відповіді на дане звернення він не отримав.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У даній справі предметом спору є відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю посадової особи органу місцевого самоврядування.

Стаття 23 ЦК України закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб`єктивних цивільних прав і визначає, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальною нормою права, яка визначає особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, є стаття 1173 ЦК України.

У тих випадках, коли є відомою конкретна посадова або службова особа органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю якої завдано шкоди фізичній або юридичній особі, підлягає застосуванню стаття 1174 ЦК України.

Виходячи зі змісту наведених правових норм цивільного законодавства України, відшкодування шкоди здійснюється незалежно від вини посадової або службової особи, і для виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди є необхідною наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення: моральна (немайнова) шкода, протиправна дія (бездіяльність), причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) і такою шкодою.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 вказано, що, застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, «суд повинен встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

Статтею 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України суб`єктом відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або посадовою чи службовою особою цих органів, є держава, Автономна Республіка Крим або орган місцевого самоврядування.

Аналізуючи зміст спірних правовідносин у цій справі, слід дійти висновку, що відповідно до приписів статті 1174 ЦК України обов`язок з відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових або службових осіб органу місцевого самоврядування, покладається саме на відповідний орган місцевого самоврядування як юридичну особу публічного права. Іншого порядку відповідальності посадових або службових осіб органу місцевого самоврядування законом не визначено.

Аналогічного висновку щодо застосування положень статті 1174 ЦК України до подібних спірних правовідносин Верховний Суд дійшов у постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 635/1409/24.

Звертаючись до суду ОСОБА_1 посилається на те, що йому завдано моральну шкоду протиправними діями депутата Височанської селищної ради ОСОБА_3 , який порушив його права, гарантовані ст.40 Конституції України, а саме не надав йому відповіді на його заяву від 24 листопада 2023 року за №938/03-16 стосовно діяльності Височанської селищної ради із землеустрою. Він зазначає, що порушення його прав було здійснено завдяки бездіяльності голови Височанської селищної ради ОСОБА_4 , який не забезпечив організацію роботи депутатом ради відповідно до вимог ЗУ «Про звернення громадян», тому саме з нього підлягає стягненню завдана йому моральна шкода.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Згідно частини 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Враховуючи вищевказані положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд зазначає, що саме депутати складають сільську, селищну раду, внаслідок чого їх рішення або бездіяльність, у тому числі окремих депутатів, є рішеннями і бездіяльністю самої сільської, селищної ради.

Положеннями частини першої статті 48 ЦПК визначено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Відповідно до частин першої, другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Належним відповідачем у даній справі, є Височанська селищна рада як орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи зазначеного органу.

ОСОБА_1 , як позивач, під час розгляду справи не заявляв клопотань ні про заміну первісно визначеного неналежного відповідача на належного, ні про залучення Височанської селищної ради у якості співвідповідача. Відсутність таких процесуальних дій з боку позивача унеможливлює вирішення питання відповідальності належного суб`єкта та є самостійною підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити з підстав їх пред`явлення до неналежного відповідача.

Разом з тим, позивач не позбавлений права пред`явити позов про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та діями посадових осіб органу місцевого самоврядування, до належного відповідача, а саме Височанської селищної ради.

У відповідності до ч.7 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.

Підстав для постановлення окремої ухвали щодо позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_2 судом не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 51, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю посадової особи органу місцевого самоврядування, - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Березовська