Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №953/9496/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 953/9496/26

Провадження № 2/645/4731/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судових засідань Васько К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 62559-10/2025 у розмірі 15 323 грн. 60 коп, кредитним договором № 67250-11/2025 у розмірі 10 087,74 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2025 року між ТОВ «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №62559-10/2025. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору товариство надає фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Крім того, 29.11.2025 року між ТОВ «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №67250-11/2025. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору товариство надає фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

28.04.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28042026, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28042026 від 28.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №62559-10/2025 від 25.10.2025 року в сумі 15 323,60 грн., з яких: - 4 975,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 2 686,80 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 7 661,80 грн. – сума заборгованості за штрафом; - 0,00 грн. – сума комісії за видачу кредиту.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28042026 від 28.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача, за кредитним договором №67250-11/2025 від 29.11.2025 року в сумі 10 087,74 грн., з яких: - 2 786,67 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 2 257,20 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 5 043,87 грн. – сума заборгованості за штрафом; - 0,00 грн. – сума комісії за видачу кредиту.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 24.07.2026 року, на підставі ч.1 ст. 31 ЦПК України, справу передано на розгляд за підсудністю Немишлянському районному суду міста Харкова.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 28.08.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Вирішено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній формі (паперовій та електронній).

07.09.2026 року до суду від АТ «ПУМБ» надійшла витребувана інформації.

Від відповідача ОСОБА_1 24.09.2026 року до суду через підсистему « Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких останній вважає безпідставним нарахування позивачем штрафів за кредитним договорами, оскільки останні нараховані в період дії воєнного стану, у зв`язку з чим не підлягають стягненню. Крім того відповідач заперечує щодо правомірності нарахування комісії за кредитними договорами, яка була фактично утримана з коштів, які Відповідач вносив для виконання кредитного зобов`язання. Це безпосередньо вплинуло на визначений Позивачем залишок основного боргу. За договором №62559-10/2025 із фактично здійснених Відповідачем платежів кредитор зарахував 800,00 грн у рахунок комісії. За договором №67250-11/2025 кредитор із платежу 1 200,00 грн зарахував 266,67 грн у рахунок комісії, 720,00 грн — у рахунок процентів і лише 213,33 грн — у погашення основного боргу. Отже, спір щодо комісії має значення не лише стосовно можливості її стягнення як окремого платежу. Комісії вже були фактично погашені за рахунок коштів Відповідача, а їх зарахування саме таким способом призвело до штучного збереження більшого залишку основного боргу, на який надалі продовжували нараховуватися проценти. Також відповідач наводить контррозрахунок заборгованості за, в якому зазначив, що загальна заборгованість окремо за кожним договором становить: за договором №62559-10/2025: основний борг — 3 953,60 грн; проценти — 2 134,80 грн; штраф — 0,00 грн; разом — 6 088,40 грн.; за договором №67250-11/2025: основний борг — 2 520,00 грн; проценти — 2 041,20 грн; штраф — 0,00 грн; разом — 4 561,20 грн. Таким чином, розмір заборгованість за кредитним договорами, який підлягає стягненню, на думку відповідача становить 10 649,60 грн.

16.10.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення, в яких остання зазначає що відповідачем факт укладення Кредитного договору не спростовується. До того ж, Відповідачем безпосередньо визнається укладення ним Кредитного договору з Первісним кредитором, а відповідно, він визнає отримання за даними договорами коштів та визнає свою обізнаність щодо умов Кредитних договорів. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, Кредитний договір є дійсним та ніким не скасованим. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем Кредитного договору в електронній формі, а тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими. Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Договору та додатків до нього. Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів. Позивач вважає, що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання Кредитного договору між Відповідачем та Первісним кредитором, та для обґрунтування розміру заборгованості Відповідача, вказаної у позовні заяві. Крім того, Законом № 3498-IX внесені зміни, зокрема до пункту 6 Розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” та за договорами укладеними з 24.01.24 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

26.10.2026 року до суду через підсистему « Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, згідно яких відповідач з доводами позивача викладеними в додаткових поясненнях не погоджується, оскільки вони не спростовують наведених у його поясненнях заперечень щодо правової природи штрафних санкцій, правомірності комісій та правильності визначення залишку заборгованості. Зазначає, що визнання окремих фактичних обставин не є тотожним визнанню позову та не означає погодження з визначеним Позивачем розміром заборгованості. Посилається на відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій за договорами, з огляду на законодавчі обмеження. Крім того, вказує на безпідставність нарахування комісії, оскільки зі змісту умов договорів не вбачається, за яку саме окрему послугу було надано Відповідачу за сплату зазначеної комісії. У наданих позивачем додаткових поясненнях, останній стверджує, що заборгованість нарахована відповідно до умов договорів, однак не спростовує конкретних розрахунків, наведених Відповідачем, і не пояснює, чому запропонований альтернативний розподіл платежів є неправильним. Таким чином, загальний розмір заборгованості за альтернативним контррозрахунком становить 10 649,60 грн замість заявлених Позивачем 25 411,34 грн. Зазначений контррозрахунок наведено за умови виключення спірних комісій та штрафів і підлягає оцінці судом разом з умовами договорів, датами здійснення платежів та наданими розрахунками.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про місце, час та дату судового розгляду повідомлялася належним чином, згідно додаткових пояснень просила здійснювати розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши надані документи і матеріали, приймаючи до уваги пояснення надані представниками позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 25.10.2025 року укладено договір № 62559-10/2025 про надання фінансового кредиту, у відповідності до умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 8 000,00 грн. на строк 120 днів.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Y695».

Крім того, 29.11.2025 року між ТОВ «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено договір № 67250-11/2025, про надання фінансового кредиту, у відповідності до умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 3 000,00 грн. на строк 120 днів.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Y971».

Інші умови зазначених договорів є аналогічними.

Так, за умовами пункту 1.1 вказаних договорів товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит в розмірі 8 000,00 грн. та 3 000,00 грн відповідно, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) (надалі - комісія, комісія за видачу кредиту) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно пункту 1.4 Договорів за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0.90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 800,00 грн та 300,00 грн. ( що складає 10.00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання платіжної картки № 4314-14хх-хххх-1553 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6 договорів).

Відповідно до п. 4.1.4 договорів товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дня такого відступлення.

Пунктом п. 5.3 договорів передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежу, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Додатком №1 до кредитного договору №62559-10/2025 та № 67250-11/2025 є графіки платежів, у яких визначено детальний розпис складових загальної вартості кредиту, графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих.№ 3426_260609120649 від 09-06-2026 було успішно перераховано кошти 25.10.2025 20:55:04 на суму 8000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 901786301, призначення платежу: Зарахування 8000,00 грн на карту № НОМЕР_2 , код авторизації на боці банку №922860. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 .

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих.№ 3426_260609120748 від 09-06-2026 було успішно перераховано кошти 29-11-2025 23:50:00 на суму 3000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 934544241, призначення платежу: Зарахування 3000,00 грн на карту №4314140212001553, код авторизації на боці банку №119976. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «СТАР ФАЙНАНС ГРУП» за кредитним договором №62559-10/2025 від 25.10.2025 станом на 04.06.2026 заборгованість відповідача становить 15 323,60 грн, з яких: 4 975,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2 686,80 грн заборгованість за відсотками; 7 661,80 грн заборгованість за штрафом; 0,00 грн заборгованість за комісією.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «СТАР ФАЙНАНС ГРУП» за кредитним договором № 67250-11/2025 від 29.11.2025 станом на 04.06.2026 заборгованість відповідача становить 10 087,74 грн, з яких: 2 786,67 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2 257,20 грн заборгованість за відсотками; 5 043,87 грн заборгованість за штрафом; 0,00 грн заборгованість за комісією.

28.04.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНАНС ГРУП» уклали договір факторингу №28042026, відповідно до п. 1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно з положеннями п. 3.3, п. 3.4 договору факторингу ціна продажу за договором становить 6 245 325,48 грн. Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу протягом 6 робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників.

28.04.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНАНС ГРУП» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №28042026 від 28.04.2026, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 5195 осіб, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» 30.04.2026 перерахувало ТОВ «СТАР ФАЙНАНС ГРУП» кошти в сумі 6 245 325,48 грн в якості оплати згідно з договором факторингу №28042026 від 28.04.2026, що підтверджується платіжною інструкцією №90.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28042026 від 28.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №62559-10/2025 від 25.10.2025 року в сумі 15 323,60 грн., з яких: - 4 975,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 2 686,80 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 7 661,80 грн. – сума заборгованості за штрафом; - 0,00 грн. – сума комісії за видачу кредиту.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28042026 від 28.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача, за кредитним договором №67250-11/2025 від 29.11.2025 року в сумі 10 087,74 грн., з яких: - 2 786,67 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 2 257,20 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 5 043,87 грн. – сума заборгованості за штрафом; - 0,00 грн. – сума комісії за видачу кредиту.

На виконання ухвали суду про витребування доказів з АТ «ПУМБ» надійшла інформація, зі змісту якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку була випущена картка № НОМЕР_2 до рахунку НОМЕР_4 у гривні та надано виписку по рахунку за карткою № НОМЕР_2

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кедитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем факт укладення договорів про надання фінансового кредиту, а також отримання коштів не оспорюється.

Крім того, отримання коштів за кредитним договором підтверджуються листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та інформацією наданою з АТ «ПУМБ».

Будь-яких доказів щодо іншого джерела походження цих коштів відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем докази доводять факт укладення між первісним кредитором та відповідачем договорів про надання фінансового кредиту у формі електронних документів з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У вказаних договорах сторони погодили всі істотні умови; договори є дійсними, відповідають презумпції правомірності правочину і є обов`язковими для виконання сторонами. Правомірним є також перехід прав вимоги до ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту за вказаними договорами суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1.4 Договорів за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0.90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 800,00 грн та 300,00 грн. ( що складає 10.00% від суми кредиту).Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Умовами укладених між сторонами договорів передбачено одноразову комісію у фіксованій сумі 800,00 грн та 300,00 грн (10% від суми кредиту одноразово) за видачу кредиту, а не за обслуговування надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місць.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Таким чином, включення до тексту договорів умови про необхідність сплати комісії за надання кредиту у розмірі 800,00 грн та 300,00 грн є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, тому указана сума заборгованості підлягає стягненню.

Щодо стягнення заборгованості за штрафами суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які були чинні, як на день укладення кредитного договору між кредитором та відповідачем, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно із вимогами п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Приписами статті 4 ЦК України, встановлено ієрархію цивільних нормативно-правових актів та пріорітет Цивільного кодексу України, як основного акту цивільного законодавства України, зокрема, на іншими актами цивільного законодавства.

При цьому інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012 вказано, що «згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що для визначення того, яка норма підлягає застосуванню (ЦК України чи Закон № 3498-ІХ), слід застосовувати частину другу статті 4 ЦК України, що закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

За правилами статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, згідно якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, набрав чинності 17.03.2022 та діяв у період виникнення заборгованості відповідача за кредитним договором, тому він звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (пені/штрафу) і такі платежі підлягають списанню кредитодавцем та/або його правонаступником - позивачем.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що неустойка (штраф/пеня) за вказаним кредитним договором нарахована під час дії на всій території України воєнного стану, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, вимога позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за штрафом не підлягає задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 12 705,67 грн., яка складається з заборгованості: за договором № 62559-10/2025 від 25.10.2025 року у розмірі 7 661,80 грн. та за договором №67250-11/2025 від 29.11.2025 у розмірі 5 043,87 грн, у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81,263 - 265,268,273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість у розмірі 12 705 ( дванадцять тисяч сімсот п`ять) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 1 331(одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2026.

Суддя І.Г. Костіна