Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №644/2775/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Черняк В. Г.

Справа № 644/2775/26

Провадження № 2/644/3076/26

02.11.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Харків.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді – Черняка В.Г.,

за участю:

секретаря судових засідань – Черняк Ю.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Кошарновської С.Л.,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Цимбалюк С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд зобов`язати відповідача не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити ОСОБА_1 спосіб участі його у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: - безперешкодні зустрічі кожної середи тижня з 16 год. 00 хв. по 21 год. 00 хв.; першу, третю суботу місяця з 09 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв.; другу, четверту неділю місяця з 15 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності матері з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини, з правом забирати дитину за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 ; - безперешкодні зустрічі кожного року в день народження дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та в день свята Нового Року (31 грудня), Різдва Христова, Великодня, Трійці з попереднім повідомленням телефоном, смс-повідомленням ОСОБА_2 за три дні до дати відвідування за місцем проживання дитини: АДРЕСА_2 або в іншому місці за погодженням сторін та можливістю здійснювати з донькою прогулянки та відвідувати розважальні заклади; - безперешкодні зустрічі в зимовий період не менш 7 (семи) діб та 14 (чотирнадцяти) діб у літній період для сумісного відпочинку та оздоровлення з батьком під час його відпустки на території України та за кордоном без присутності матері ОСОБА_2 ; зобов`язати ОСОБА_2 за два дні до зустрічі позивача з донькою надавати точну інформацію щодо фактичного місця проживання та перебування дитини. У разі настання будь-яких змін, повідомити про це особисто позивача не пізніше наступного дня після настання таких обставин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони по справі з 13.07.2018 року перебували у шлюбі, який рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22.02.2022 року розірвано. Від даного шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачем. Згодом відповідач фактично позбавила позивача можливості бачитись з дитиною, проводити з нею час та спілкуватись, заборонила доньці здійснювати будь-яку переписку за допомогою менеджерів з батьком. Під час телефонних дзвінків ОСОБА_2 повідомляє про нібито зайнятість дитини, її погане самопочуття, перебування поза межами місця проживання. Відповідач безпідставно відмовляє у погодженні часу та місця зустрічей з дитиною, змінює раніше узгоджені домовленості. Зазначена поведінка відповідача має системний характер. У результаті таких дій позивач позбавляється можливості реалізувати свої батьківській права, підтримувати емоційний зв`язок із донькою та брати повноцінну участь у її вихованні. Оскільки у позивача немає іншого способу поновити свої права щодо спілкування та виховання доньки та захистити її права щодо спілкування з батьком, просить суд задовольнити даний позов.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 19.03.2026 року провадження по справі відкрито, ухвалено проводити розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

08.04.2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги визнає частково. Зазначила, що в 2019-2020 році вона неодноразово зверталась за допомогою до поліції через агресивну поведінку ОСОБА_1 , який в стані алкогольного сп`яніння погрожував їй ножем. З лютого по листопад 2025 року позивач вільно спілкувався з дитиною. Але, 24.11.2025 року ОСОБА_1 , який є діючим військовослужбовцем, погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою із застосуванням вогнепальної зброї, відомості про що внесені до ЄРДР. З 2021 року до лютого 2025 року позивач не звертався щодо питання спілкування з дитиною. Після листопада 2025 року він вільно відвідує доньку у дитячому садочку «RaDaKidss». Вважає за доцільне з урахуванням віку дитини, її режиму дня побачення з батьком призначити по суботах з 10.00 год до 13.00 год. в присутності матері. Просить взяти до уваги вік дитини, стан її здоров`я, та обставини, що її батько діючий військовослужбовець, який жодного разу не залишався з дитиною самостійно на протязі 6 років.

15.04.2026 року позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якому він просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Вважає доводи відповідача необгрунтованими. Зазначає, що ОСОБА_2 не надано жодного доказу того, що поведінка позивача становить будь-яку загрозу для фізичного чи психічного здоров`я дитини або негативно впливає на її розвиток. Натомість саме наявність конфлікту між сторонами свідчить про існування неприязних відносин , однак не може бути підставою для обмеження права дитини на спілкування з батьком.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Харкова від 27 квітня 2026 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Харкова від 01.07.2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Кошарновська С.Л. позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник – адвокат Цимбалюк С.Г. заперечували проти задоволення позовних вимог у запропонованому позивачем способі та порядку. Наполягали на частковому задоволенні позовних вимог у запропонованому відповідачем способі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, рішення прийняти на розсуд суду з врахуванням інтересів дитини.

Представник третьої особи Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, письмово просив про розгляд справи у його відсутність. Крім того, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надав суду висновок №253/0/1131-26 від 28.07.2026 року щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , згідно якого Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час: щосереди з 17.00 до 19.00 год.; перша, третя субота місяця з 10.00 до 14.00; друга, четверта неділя місяця з 15.30год. до 19.00. належно

В судовому засіданні, за клопотанням позивача, допитаний свідок ОСОБА_5 , яка є бабусею дитини ОСОБА_6 . Вона зазначила, що у батька з дитиною дуже добрі відношення. Він має дуже велике бажання спілкуватись з дитиною. Їм не давали розмовляти з дитиною по телефону. Останній раз батько дитини влаштував день народження за своєю ініціативою, подарував годинник, щоб спілкуватись з нею, але незрозуміло куди він зник. Дитина дуже розвинена, теж прагне спілкуватись з батьком. Кожного разу, коли ОСОБА_7 намагалась зателефонувати їм, вона постійно ховалась, щоб мати не дізналась. Коли приїжджали до дитини в дитячий садок, вона просила адміністратора садка, щоб та не розповідали мамі, що приїзжав тато.

Забезпечення фактичної участі дитини в судовому засідання.

Комітет міністрів Ради Європи у 2010 році ухвалив Керівні принципи щодо правосуддя, дружнього до дітей. Згідно з ними, таке правосуддя доступне, швидке, належно виконане та адаптоване до дітей, спрямоване на задоволення потреб і захист прав дитини. Воно гарантує право на справедливий судовий розгляд, участь і розуміння процесу, повагу до приватного й сімейного життя, честі та гідності.

В цій категорії справ суд зазначає, що національна система правосуддя розглядає дитину не як пасивний об`єкт, а як повноцінного носія прав, приділяючи належну увагу її думкам і поглядам.

Дитина має право бути почутою під час розглядів, що стосуються або впливають на неї. Вона може висловлювати власну думку з усіх дотичних питань, і суд повинен дослухатися до неї незалежно від її віку.

Держава має гарантувати, що рішення у справах, де фігурують діти, відповідають їхнім найкращим інтересам. Суду при прийнятті рішення необхідно враховувати думку дитини, її добробут, фізичну безпеку, психологічний стан, сімейні обставини та перспективи розвитку.

Суд, забезпечивши належну процесуально- організаційну атмосферу особливостей спілкування з дитиною, в процесі судового розгляду справи, за взаємним погодженням з батьками дитини та зі згоди учасників процесу, в судовому засіданні, шляхом вільного спілкування за безпосередньої участі в спілкуванні з дитиною сторін по справі - батьків дитини та їх представників - адвокатів, провів опитування дитини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про обставини які можуть мати значення для прийняття судом рішення в даній справі. В судовому засіданні планувалося присутність дитячого психолога під час співбесіди і опитування дитини. Відповідач за позовом – мати дитини забезпечила присутність ОСОБА_8 в судовому засіданні і батьки, зважуючи і враховуючи швидку адаптацію їх дитини в новому для неї середовищі, в суді - не заперечували про проведення опитування дитини в судовому засіданні за відсутністі спеціаліста в області дитячої психології.

Під час спілкування, опитування дитини, якій, за попереднім погодженням з батьками, з метою забезпечення для дитини під час судового засідання атмосфери вільного спілкування, судом було запропоновано зайняти місце поруч з головуючим суддею, Віра Порощай, належно сприймаючи обставини її участі в суді, розуміючи, що її думку і міркування, окрім батьків, хочуть почути учасники судового засідання, проявляючи відкриту дитячу багатослівну комунікабельність і висловлюючи свої особисті міркування, надавала відповіді на задані в процесі спілкування і зрозумілі їй питання.

Результати спілкування під час судового розгляду з дитиною - малолітньою ОСОБА_3 2019 року народження, за оцінкою сприйняття їх судом, підсумково виглядають наступним чином. Віра розповіла, що вона проживає з мамою, готується до школи, хвилюється. Тата і маму любить, але більше маму, оскільки весь час з нею проживає. Звісно вона знає, що в неї є тато, який є військовим. Але він зараз з ними не проживає, оскільки вони з мамою посварились. Вона не проти зустрічей і спілкування з татом, але бажає, щоб це відбувалось в присутності мами. На її думку це обумовлено тим, що тато, коли приїзжав до них, погрожував мамі пістолетом. Вона про це знає і хвилюється. Для неї було б краще, коли зустрічі з татом відбувались разом і в присутності з мамою. Віра також довела суду, що мама ніяких заборон на спілкування з татом, в тому числі по телефону, їй не заявляє. Але в неї дуже мало вільного часу. Їй подобається відвідувати бабусю, але купатись їй краще не на Безлюдівці, а на Журавлівці. Оскільки тато приїжджає рідко, вона б хотіла, щоб її зустрічі відбувались з ним в присутності мами, тому, що вона пам`ятає, як тато погрожував мамі пістолетом і хвилюється. Такі думки і побажання були почуті судом безпосередньо від дитини.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, свідка, безпосередньо вислухавши пояснення і думку дитини під час судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 13.07.2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22.02.2022 року по справі №636/4354/21 2/636/618/22 розірвано.

Від даного шлюбу у подружжя народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження із застосунку «Дія».

Згідно службової характеристики від 08.04.2026 року ОСОБА_1 є військовослужбовцем, військове звання – лейтенант. За час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований військовослужбовець.

За період проходження військової служби ОСОБА_1 за медичною допомогою не звертався, на диспансерному обліку не перебуває, про що свідчить медична характеристика.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: Харківська область, Харківський район, с-ще Безлюдівка, згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №115 від 20.02.2026 року та є власником зазначеного житла на праві спільної сумісної власності.

З довідки дитячого садочка «RaDaKidss» вбачається, що ОСОБА_1 вільно відвідував доньку ОСОБА_9 у приватному дитячому садочку «RaDaKidss». Крім того, він здійснює оплату за відвідування дитячого центру денного догляду своєчасно та в повному обсязі, заборгованість відсутня. Батько регулярно відвідує дитячий центр, приходить до доньки та підтримує з нею постійний контакт.

З акту обстеження умов проживання від 08.04.2026 року вбачається, що умови проживання в квартирі задовільні. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: для дитини виділено окреме спальне ліжко, облаштоване місце для занять та ігор, передбачене місце для зберігання особистих речей та одягу.

З повідомлення Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що у відділі перебуває виконавче провадження №69331604 з примусового виконання судового наказу №636/4453/21, виданого 22.02.2022 Чугуївським міським судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини від заробітку боржника. Станом на 31.03.2026 року заборгованість зі сплати поточних платежів відсутня.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 25.11.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226210000640 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України за заявою ОСОБА_2 .

З витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», вбачається, що ОСОБА_1 станом на 05.04.2026 року є особою, стосовно якої відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої та непогашеної судимості, про розшук – відсутні.

ОСОБА_1 за період з 21.04.2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 №1656/7142 від 13.03.2026 року.

Відповідно до висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, як представника органу опіки та піклування, №253/0/1131-26 від 28.07.2026 року щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , згідно якого Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час: щосереди з 17.00 до 19.00 год.; перша, третя субота місяця з 10.00 до 14.00; друга, четверта неділя місяця з 15.30 год. до 19.00.

Дитина проживає разом з матір`ю. Сторони добровільно не дійшли згоди щодо способів й порядку участі батька у вихованн доньки.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Тобто у дитини є право, а не обов`язок на підтримання регулярних особистих стосунків і прямих контактів з тим з батьків, який проживає окремо.

За змістом ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За правилами ст. 157 СК України той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до вимог ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Положеннями ст. 159 СК України унормовано, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи.

За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні від 07 грудня 2006 року в справі «Хант проти України», заява № 31111/04, ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.

Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у п. 8 ст. 7 СК України та у ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Положеннями ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, законодавством України закріплено не право, а обов`язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правилами ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дітей покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Суд вважає необхідним зазначити, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості спілкування позивача з донькою, а позивачу слід дослухатись до побажань матері дитини щодо необхідності урахування віку дитини, фізіологічних особливостей, потреб та інтересів дитини, спільно приймати рішення щодо всіх питань, що в першу чергу матиме позитивний приклад для дитини, її розвитку, впевненості та спокою.

Більш того, суд бере до уваги посилання відповідача у справі на те, що вона не заперечує проти спілкування позивача з їх малолітньою донькою з урахуванням віку дитини, фізіологічних особливостей, потреб та інтересів.

Водночас, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що зустрічі позивача з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно проводити за її присутності, як матері. Дійшовши такого висновку, суд зважає на те, що станом на час винесення рішення дитині виповнилося 7 років, за віком дитина є маленькою та відлучення її від матері може послугувати для дитини стресовим фактором.

Тому обраний позивачем бажаний графік суд вважає на даний час передчасним. Суд враховує право та бажання батька проводити час з дитиною особисто, без присутності матері, водночас, наголошує на тому, що у статті 18 Конвенції визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Сторони по справі, як батьки малолітньої дитини бажають забезпечити їй належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батька з дитиною досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків між собою.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їхньої дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, варто відзначити, що на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, та в родині в цілому, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини. Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини, зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

Справжнє бажання і волевиявлення дитини спілкуватись з батьками, які не проживають спільно однією сім`єю, в значній мірі визначається саме характером відносин батьків один до одного і особливо в присутності дитини. Дитина повинна відчувати взаємне поважливе відношення батьків один до одного, як єдине їх бажання створення для дитини найкращих умов в атмосфері піклування і участі в її вихованні.

У судовому спорі кожна сторона, користуючись своїми правами і обов`язками, бажає максимального задоволення своїх вимог чи заперечень. Однак, в даній категорії спорів, а саме щодо визначення в судовому порядку способу і форми участі того з батьків, хто проживає окремо від дитини, головне є максимальне забезпечення інтересів дитини.

В цій справі позивач стверджує про наявність перешкод з боку матері дитини для спілкування з нею батьком. За поясненнями відповідача в справі, мами дитини, вбачається, що остання не створює перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною, однак, враховуючи передуючу поведінку батька, в даний період віку і життя дитини – доньки ОСОБА_8 , вважає, що такі зустрічі можуть відбуватись і відбувались з урахуванням думки і бажаннями дитини, проте обов`язково в її присутності. З часом ця ситуація може змінитись.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що визначений спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною у інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

Об`єктом правосуддя у справах про піклування про дитину є одвічні, гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками і їхньою дитиною, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі встановлювати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності.

Ніяке рішення суду не зможе зобов`язати дитину сприймати визначені судом спосіб і порядок участі батьків у її вихованні і спілкуванні з нею – як обов`язковий для неї.

У той же час суд у межах своїх повноважень спрямовує учасників сімейного конфлікту до його вирішення.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Враховуючи викладене, на підставі зібраних доказів, а також приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що сторони на даний час в добровільному порядку не можуть дійти спільної згоди, щодо визначення порядку спілкування позивача з дитиною, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Отже, у зв`язку з наявністю спору між сторонами у спілкуванні з малолітньою донькою, на підставі ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з врахуванням позиції сторін.

При цьому для визначення способів спілкування батька із дитиною суд бере до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини.

При визначенні порядку спілкування позивача з дитиною, суд враховує вимоги ст. 141 СК України, положення ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини; висновок про встановлення порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає окремо; взаємовідносини позивача з відповідачем, вік дитини, стан здоров`я, а також зазначені вище обставини.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та інші).

Враховуючи наведене та позиції позивача й відповідача, з метою забезпечення фактору стабільності, який надає дитині можливості нормально розвиватись, враховуючи вік дитини, її режим дня, стан здоров`я, та необхідність забезпечення психологічно комфортних умов для дитини, звичайного ритму життя дитини та такий, що буде сприяти її стабільному та нормальному розвитку, суд доходить висновку, що порядок участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_6 , необхідно визначити такий, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Так, суд дійшов висновку про необхідність встановити графік спілкування з дитиною наступним чином:

щосереди з 17.00 до 19.00 год.;

перша, третя субота місяця з 10.00 до 14.00;

друга, четверта неділя місяця з 15.30 год. до 19.00. - в присутності матері ОСОБА_2 .

Рекомендувати батькам повідомляти один одного про обставини, за яких сторони не можуть виконувати встановлений графік, не менш, ніж за два дні до визначення зустрічей. Дні та години побачень батька з донькою можуть бути збільшені за спільною домовленістю між батьками.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни обставини, пов`язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, позивач/відповідач не позбавлені можливості згідно вимог ст. 158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно ст. 159 СК України знову звернутись до суду про визначення іншого способу його участі у вихованні дитини.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 7, 19, 141, 143, 150, 151, 153, 155, 159, 164, 166, 180, 181, 182, 191 СК України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею – задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 порядок участі його у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час наступним чином: щосереди з 17.00 до 19.00 год.; перша, третя субота місяця з 10.00 до 14.00; друга, четверта неділя місяця з 15.30 год. до 19.00 - в присутності матері ОСОБА_2 .

Визначити ОСОБА_1 безперешкодні зустрічі кожного року в день народження дитини ОСОБА_3 та в день свята Нового Року, Різдва Христова, Великодня, Трійці з попереднім повідомленням телефоном, смс-повідомленням ОСОБА_2 за три дні до відповідної дати в місці визначеному за погодженням обох батьків дитини та можливістю здійснювати з донькою прогулянки та відвідувати безпечні розважальні заклади.

Зобов`язати ОСОБА_2 за два дні до зустрічі ОСОБА_1 з донькою надавати ОСОБА_1 інформацію щодо фактичного місця проживання та перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

З метою якнайкращого забезпеченням інтересів дитини рекомендувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання їх дитини ОСОБА_3 та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості спілкування батька з донькою, з урахуванням зміни віку дитини, фізіологічних особливостей, потреб та інтересів дитини, спільно приймати рішення щодо всіх питань виховання дитини, що в першу чергу матиме позитивний приклад для дитини та її розвитку, впевненості та спокою.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 26488938, адреса місцезнаходження: проспект Архітектора Альошина, буд.11 м.Харків).

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради ( код ЄДРПОУ 26489104, адреса місцезнаходження: вул.Чернишевська, б. 55, м. Харків).

Головуючий - суддя: В. Г. Черняк