Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №627/1230/25 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1230/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Вовк Л.В

за участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

учасники справи :

заявник ОСОБА_1 ,

представник заявника , адвокат Гайворонський О.А.,

заінтересовані особи : Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області , Краснокутська державна нотаріальна контора Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , заінтересовані особи : Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області , Краснокутська державна нотаріальна контора Харківської області,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції заявника та заперечень заінтересованих осіб.

У грудні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересовані особи: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області , Краснокутська державна нотаріальна контора Харківської області, у якій заявник просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 .

В обгрунтування заяви зазначено , що з 2014 по 2024 р. заявник проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , вели спільне господарство , мали спільний бюджет , фактично виконували права і обов`язки подружжя . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина , яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки . Встановлення юридичного факту, необхідно заявнику для прийняття спадщини після ОСОБА_2 .

Заперечення заінтересованих осіб на заяву ОСОБА_1 не подавалися.

Заяви , клопотання , інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 25.12.2025 заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, розгляд справи призначено на 27.01.2026 о 09:00.

05.02.2026 ухвалою суду , за клопотанням представника заявника , з Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області , витребувані докази, а саме спадкова справа після померлої ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання ухвали суду від 05.02.2026, надійшла спадкова справа № 112/2025 заведена після померлої ОСОБА_2

23.10.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 щодо залучення його в якості заінтересованої особи у справі .

У судовому засіданні заявник та представник заявника підтримали заяву, просять задовольнити.

Представник заінтересованої особи Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області до суду не з`явився , подав заяву , в якій просить розглянути справу у його відсутність , проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечували .

Представник заінтересованої особи Краснокутської державної нотраіальної контори Харківської області до суду не з`явився , подав заяву заслухати справу у його відсутність , проти задоволення заяви не заперечував , просить ухвалити рішення на розсуд суду .

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, мотиви суду .

Судом установлено, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1 .

З акту від 15.07.2025, складеного депутатом Краснокутської селищної ради Худікяном В. та сусідами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається , що з 2014 року по АДРЕСА_2 , з ОСОБА_2 проживав ОСОБА_1 , які вели спільне господарство . ( з.с.а.с.5)

ОСОБА_6 , на підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 09.01.2018 , належить житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 2,9233 га (рілля) цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , землі сільськогосподарського призначення , що знаходиться на території Козіївського старостинського округу Краснокутської селищної ради , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2018, та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.05.2025. ( а.с. 74,75)

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла у м.Богодухів Богодухівського району Харківської області , у віці 51 рік , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 04.11.2024 , видане Краснокутською селищною радою Богодухівського району Харківської області ( а.с.29).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина , яка складається з вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки .

З метою отримання спадщини після ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину .

Постановою державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області , виконуючого обов`язки Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О. від 11.07.2025 , ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померло ОСОБА_2 , у зв`язку з тим , що він пропустив строк для прийняття спадщини після смерті вищезазначеної особи та не прийняв спадщину , а також відсутності встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як 5 років до часу відкриття спадщини. ( а.с.6)

Допитана у справі свідок ОСОБА_7 пояснила , що дійсно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Також судом досліджені фотографії, надані заявником на підтвердження факту постійного проживання чоловіка та дружини однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

За приписами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Положеннями ч. 1 ст. 3 СК України, передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц вказувала на те, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; ведення спільного побуту; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 369/16486/18.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2025 року в справі № 361/5996/19, від 18 грудня 2024 року в справі № 185/11061/21, від 18 жовтня 2023 року в справі № 201/11673/20 та ін.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі собою, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може однозначно свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 30 червня 2022 року в справі № 694/1540/20, від 23 вересня 2021 року в справі № 204/6931/20 та ін.).

Згідност.1264 ЦК України та роз`яснень, які містяться у п. 21 постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2019 року, справа № 619/756/16-ц.

Показання свідків та спільні світлини не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).

Наведена судова практика свідчить про те, що питання щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів.

Надані заявником квитанції за оплату електроенергії , розподіл (доставку ) природного газу , водопостачання по АДРЕСА_2 , за період 2022-2024 р. , суд до уваги не приймає як доказ оплати комунальних послуг заявником , оскільки вони сплачені ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . Надані заявником товарні чеки про придбання сантехкомплекту на суму 8 525,00 грн , не містять даних про особу платника .

Показання свідка ОСОБА_7 , акт депутата та спільні світлини заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , не є достатніми підставами для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки вони не підтверджують про ведення спільного господарства .

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Водночас, в супереч вимог ст.12, 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надано достатніх доказів про ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні вимог за заявою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 293, 315, 354 ЦПК України , суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування ( ім`я ) сторін :

Заявник : ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересовані особи : Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, адреса : вул.Охтирська, буд.№1 , с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області , 62002 , ЄДРПОУ 02893611 ;

Краснокутська державна нотаріальна контора Харківської області , адреса : вул.Миру , буд.№138 , с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області , 62002 , ЄДРПОУ 02893611.

Повний текст рішення складено 27.10.2026.

Суддя Л.В.Вовк