Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №953/11861/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11861/25

н/п 2/953/692/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року

Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Алієва А.Г.

учасники справи у с удове засідання не з`явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи ЦОФСО про стягнення неправомірно отриманої пенсії

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

У листопаді 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – Управління) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 неправомірно отриману пенсію в розмірі 78 682,32 та судовий збір.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" на підставі заяви від 25.01.2023 № 619, доданих документів та виписки з акту огляду міжрайонної Слобідської МСЕК від 11.01.2023 до довідки серії 12 ААВ № 693005. Водночас Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи м. Дніпро листом від 24.06.2025 повідомив Управління, що розширеною експертною комісією закладу рішенням від 05.06.2025 було скасовано міжрайонної Київської МСЕК про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 10.01.2023. Відповідно, право на призначення пенсії по інвалідності згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у ОСОБА_1 відсутнє. Отже, по пенсійній справі відповідача за період з 10.01.2023 до 30.06.2025 виникла переплата пенсії, є надміру сплаченою, а тому підлягає поверненню на рахунок Управління. Позов обґрунтовано посиланням на статті 50, 102, 103 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", статті 1212, 1215 ЦК України.

Виклад позиції відповідача

03.12.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. Також просив судові витрати покласти на позивача.

Відзив на позов мотивовано таким:

-відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 693005 від 11.01.2023 відповідачу встановлено III групу інвалідності з 10.01.2023 за загальним захворюванням на строк до 01.02.2024. Дата чергового перегляду – 10.01.2024. Видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.02.2023. У подальшому, на підставі довідки серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024 Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 було встановлено за іншим загальним захворюванням III групу інвалідності з 06.02.2024 до 01.03.2026. Видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.02.2024 з терміном дії до 28.02.2026. Також, після перенесеного інсульту, на підставі акту огляду МСЕК № 2121/5 від 17.12.2025 та довідки до акта огляду Полтавської обласної медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААД № 125292, датованої 17.12.2024, ОСОБА_1 встановлено з 17.12.2024 другу група інвалідності за загальним захворюванням. Інвалідність встановлена до 01.01.2026. Таким чином, відповідач має інвалідність, яка до цього часу є не перериваною з січня 2023 року;

-у своїй заяві позивач як на підставу того, що відповідач має повернути неправомірно отриману суму пенсії по інвалідності, посилається саме на те, що відповідною експертною командою скасовано рішення МСЕК про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 10.01.2023, однак позивач не надав доказів того, що рішення МСЕК про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 28.02.2024 Ш група інвалідності та з 17.12.2024 (І група інвалідності) також скасовані.

-отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації;

-не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія у випадку, якщо її виплат проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичний особі як засіб до існування, якої виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

-отже, законодавець передбачає стягнення суми надміру стягнутої пенсії тільки за умови зловживань з боку пенсіонера та недобросовісності з боку набувача (подання страхувальникам недостовірних даних та відсутність рахункової помилки з боку юридичної особи не є предметом розгляду цієї справи). Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 545/163/17;

-документи до фонду відповідач подавав з правильними відомостями з доказами того, що він має право на пенсію по інвалідності. Протилежного позивач не довів.

03.09.2026 від представника відповідача надійшла заява, в якій він вказав, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 520/33788/25 позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи м. Дніпро про визнання протиправним та скасування рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № 2911 від 05.06.2025 Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України". Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі № 520/33788/25 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 520/33788/25 змінено з підстав та мотивів задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 року у справі № 520/33788/25 залишено без змін.

Вказаними судовими рішеннями підтверджують наявність у відповідача статусу інвалідності, яка до 01.01.2026 була не перериваною з січня 2023 року, а відповідне рішення експертної команди щодо скасування статусу інваліда ОСОБА_1 судом визнано протиправним. Відповідно, підстави стягнення з відповідача надміру виплачену пенсію за період з 10.01.2023 до 30.06.2025 у розмірі 78 682,32 грн відсутні.

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 11.11.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив спрощене позовне провадження та встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав.

19.01.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

21.06.2026 від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/33788/25.

Суд ухвалою від 22.01.2026 клопотання відповідача задовольнив. Провадження у цивільній справі № 953/11861/26 зупинив до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/33788/25.

10.09.2026 суд ухвалою поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 13.10.2026.

13.10.2026 у судове засідання з`явилась представниця відповідача та надала усні пояснення. У судовому засіданні було оголошено перерву од 02.11.2026.

15.10.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

02.11.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду та повісток до електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду про доставку електронного документу та згідно зі статтями 128, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи, заяви позивача та відповідача, дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність учасників справи відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12ААВ № 693005 від 11.01.2023 МСЕК ОСОБА_1 з 10.01.2023 встановлено ІІІ групу інвалідності до 10.01.2024.

Відповідно до копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 2911 від 05.06.2025 ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 10.01.2023.

Згідно з рішенням відділу перерахунків пенсії № 1 Пенсійного фонду № 204750014964 від 26.06.2025 під час розгляду матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що за результатами опрацювання за принципом екстериторіальності заяви № 619 від 25.01.2023, наданих документів та виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААВ № 693005 (рішення міжрайонної Кардіологічної МСЕК № 1 від 11.01.2023) про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи з 10.01.2023 до 31.01.2024 рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 01.02.2023 № 204750014964 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058 з 10.01.2023 до 31.01.2024. 24.06.2025 від Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" надійшов Витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 05.06.2025 № ЦО 2911. За результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 10.01.2023. враховуючи викладене, право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058 у ОСОБА_1 відсутнє. У випадку незгоди з винесеним рішенням ОСОБА_1 має право оскаржити дане рішення відповідно до законодавства.

Управління листом від 30.06.2025 повідомило відповідача, що відділ перерахунків пенсій № 1 повторно розглянула заяву про призначення пенсії по інвалідності. 24.06.2025 від Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" надійшов витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 05.06.2025 № ЦО 2911. За результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи Вас (відповідача) не визнано особою з інвалідністю з 10.01.2023, тому право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закон № 1058 відсутнє. Враховуючи викладене, виникла переплата з 10.01.2023 до 30.06.2025 у розмірі 78 682,32 грн, яку відповідачу запропоновано повернути.

Відповідно до довідки серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024 Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 було встановлено за загальним захворюванням встановлено III групу інвалідності з 06.02.2024 до 01.03.2026.

28.02.2024 відповідачу видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.02.2024 з терміном дії до 28.02.2026.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААД № 125292, датованої 17.12.2024, ОСОБА_1 встановлено з 17.12.2024 другу група інвалідності за загальним захворюванням. Інвалідність встановлена до 01.01.2026. .

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 07.05.2026 у справі № 520/33788/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № 2911 від 05.06.2025 Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Другий апеляційний господарський суд постановою від 28.08.2026 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 змінив з підстав та мотивів задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 залишив без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

-Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" не надала жодної постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, що відповідно до пункту 6.1 оскаржуваного рішення є підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення медико-експертної комісії № 23 від 11.01.2023, за яким ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, а тому недоведено наявності визначеної Порядком №1388 підстави для перегляду рішення МСЕК щодо ОСОБА_1 про встановлення йому ІІІ групи інвалідності, у зв`язку з чим рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 05.06.2025 № 2911 є протиправним;

-спірне рішення відповідача від 05.06.2025 № 2911 не відповідає вимогам статті 2 КАС України та статті 8 Закону № 2073-IX, оскільки воно прийнято не обґрунтовано, адже визначаючи в оскаржуваному рішенні, що позивач з 10.01.2023 не є особою з інвалідністю, відповідач безпідставно не врахував зміст довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024 та акту огляду МСЕК № 98, якими позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, а також довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААД № 125292 від 17.12.2024 та акту огляду МСЕК №2121/5, якими позивачу встановлено ІІ групу інвалідності;

-рішення про необхідність проведення повторного оцінювання ОСОБА_1 не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, а тому висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023 є безпідставним.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Між сторонами склались правовідносин щодо нарахування та виплати пенсії, з урахуванням статусу відповідача (наявність інвалідності). Спір у справі стосується наявності / відсутності підстав для виплати пенсії за інвалідністю, відповідно, і підстав для її стягнення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Європейський суд з прав людини у справі "Сівка проти України" ( рішення від 13.11.2025, заява № 46247/15) вказав, що загальні принципи щодо втручання у мирне володіння майном у процесі утримання, як стверджується, переплати соціальних виплат були наведені в згаданих рішеннях у справах "Чакаревіч проти Хорватії", пункти 73–81, та "Ромева проти Північної Македонії" (Romeva v. North Macedonia), пункти 49–52. У таких справах Суд повинен оцінити, чи було це втручання встановлено законом, чи переслідувало воно законну мету, та чи існував розумний зв`язок пропорційності між застосованими засобами та метою, якої прагнули досягти.

Аналіз положення п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вказує про можливість такого втручання у право особи, як припинення виплати пенсії у разі, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Положеннями статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV передбачені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає (див. постанову Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 308/3864/17).

У справі, що розглядається, позивач не посилається на те, що відповідач надав недостовірні відомості для призначення йому пенсії.

Крім того, за обставинами цієї справи відповідач оскаржив рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" № 2911 від 05.06.2025, згідно з яким ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 10.01.2023.

Змінюючи мотивувальну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 520/33788/25, суд апеляційної інстанції у постанові погодився з висновком по суті щодо скасування рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" № 2911 від 05.06.2025, мотивуючи це тим, що (І) Державна установа не надала жодної постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, що відповідно до пункту 6.1 оскаржуваного рішення є підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення медико-експертної комісії № 23 від 11.01.2023, за яким ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, а тому недоведено наявності визначеної Порядком №1388 підстави для перегляду рішення МСЕК щодо ОСОБА_1 про встановлення йому ІІІ групи інвалідності, у зв`язку з чим рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 05.06.2025 № 2911 є протиправним; (ІІ) спірне рішення відповідача від 05.06.2025 № 2911 не відповідає вимогам статті 2 КАС України та статті 8 Закону № 2073-IX, оскільки воно прийнято не обґрунтовано, адже визначаючи в оскаржуваному рішенні, що позивач з 10.01.2023 не є особою з інвалідністю, відповідач безпідставно не врахував зміст довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024 та акту огляду МСЕК № 98, якими позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, а також довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААД № 125292 від 17.12.2024 та акту огляду МСЕК №2121/5, якими позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 набрала законної сили.

Отже, в судовому порядку констатовано протиправність рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" № 2911 від 05.06.2025, яке стало підставою для ухвалення рішення відділу перерахунків пенсії № 1 Пенсійного фонду № 204750014964 від 26.06.2025 та, відповідно, підставою для звернення з позовом у цій справі.

Тобто за обставинами справи не тільки не встановлено надання відповідачем позивачу документів, що містять недостовірні відомості, як підстави для припинення виплати пенсії у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а й встановлено протиправність рішення Державної установи щодо не встановлення групи інвалідності.

Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені у статті 1212 ЦК України, відповідно до частини першої якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц сформулювала такі висновки щодо застосування норм статті 1212 ЦК України:

-зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна;

-відсутність правової підстави – це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином;

-набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Водночас за обставинами цієї справи не встановлено обставин набуття відповідачем майна (пенсії) без належно правової підстави, оскільки для таких слугували відповідні рішення комісій щодо визначення інвалідності.

Отже, позивач у цій справі у порядку, передбаченому частиною першою статті 81 ЦПК України на підставі належних та достатніх доказів у розумінні статей 76 – 80 ЦПК України, не довів наявності спеціальної правової підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надання недостовірних відомостей), так і загальних, передбачених статтею 1212 ЦК України про набуття майна без належної правової підстави, а тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю, оскільки рішення, на підставі якого заявлено вимоги скасовано у судовому порядку.

Висновки за результатами розгляду заяви

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Управління про стягнення з відповідача отриманої пенсії за недоведеністю.

Судові витрати

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим залишає судовий збір за позивачем.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 133, 141, 223, 263 – 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи ЦОФСО про стягнення неправомірно отриманої пенсії відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.11.2026.

Суддя Роман ВІТЮК