Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №160/32421/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №160/32421/25

Суддя: Юрко І.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/32421/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року в адміністративній справі №160/32421/25 (головуючий суддя першої інстанції - Турлакова Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 12.11.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення належної індексації його пенсії у 2025 році із врахуванням положень Постанови КМУ № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та не визначення розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн. з 01.03.2025 року.

- зобов`язати відповідача провести індексацію пенсії з 01.03.2025 року із врахуванням положень Постанови КМУ від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» у розмірі 1500 грн., здійснити відповідний перерахунок пенсії, збільшивши розмір її виплати з 01.03.2025 року на 1500 грн., сплатити мені недоотримані пенсійні виплати з 01.03.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. При здійсненні перерахунку пенсії на виконання судових рішень відповідач не провів індексацію пенсії у 2025 році, хоча мав збільшити розмір пенсії на суму індексації у максимально визначеному законодавством розмірі - 1500 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року позовну заяву в частині вимог за період з 01.03.2025 по 05.05.2025 повернуто позивачу.

Ухвалою від 12 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в частині вимог з 06.05.2025 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови КМУ від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 06.05.2025 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 проведено відповідно до Постанови №209, про що зазначено у розрахунку пенсії (місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2025), а пенсія позивача визначається з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Апелянт вказує, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а суд першої інстанції не надав належної оцінки механізму обчислення пенсії позивача.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, розмір якої визначено з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/23063/24 визнано протиправними дії пенсійного органу щодо не включення до страхового та пільгового стажу позивача періоду його роботи з 01.07.2014 по 02.12.2015 та зобов`язано відповідача зарахувати цей період до стажу і здійснити з 10.06.2024 перерахунок та виплату пенсії.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №160/23063/24 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у зобов`язанні зарахувати до загального розміру пенсії суму 1366,46 грн., визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача на суму 1366,46 грн. та зобов`язано відповідача нараховувати та виплачувати позивачу пенсію без зменшення її розміру на суму 1366,46 грн. з 10.06.2024 з урахуванням вже виплачених сум.

Згідно пенсійної справи рішенням відповідача від 07.10.2025 №121130003240 про перерахунок пенсії розмір пенсії становить: розмір пенсії за віком - 11535,88 грн.; доплата за понаднормовий стаж - 448,59 грн.; загальний розмір пенсії - 11984,47 грн.; надбавка 135 грн. на індексації 01.03.2022; надбавка 100 грн. на індексації 01.03.2023; надбавка 100 грн. на індексації 01.03.2024; доплата до пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 5079,49 грн.; сума пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80% від 21329,95 грн) - 17063,96 грн.; місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2025; розмір пенсії з надбавками - 17398,96 грн.

Відомостей про перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення, установленого пунктом 1 Постанови №209, чи встановлення позивачу доплати відповідно до пункту 3 Постанови №209 зазначене рішення не містить.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії у 2025 році, позивач оскаржив такі дії до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124), визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону №1058-IV.

Згідно з абзацом останнім пункту 4 Порядку №124 перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Абзацом другим пункту 6 Порядку №124 встановлено, що під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Відповідно до пункту 3 Постанови №209 у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Стосовно доводів апелянта про проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2025

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною четвертою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Пенсія позивачу призначена відповідно до Закону №1058-IV за зверненням, яке надійшло до 31 грудня 2024 року, а тому відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №124 та пункту 1 Постанови №209 підлягала перерахунку з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115.

Як вбачається з рішення відповідача від 07.10.2025 №121130003240 про перерахунок пенсії, до пенсії позивача враховано лише фіксовані надбавки на індексації з 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024. Відомостей про застосування з 01.03.2025 коефіцієнта збільшення 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, розміру підвищення пенсії в результаті такого перерахунку чи встановлення доплати відповідно до пункту 3 Постанови №209 це рішення не містить.

Сама лише вказівка в рішенні про перерахунок пенсії на «місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2025» без зазначення розрахунку такого підвищення не підтверджує проведення індексації пенсії позивача відповідно до Постанови №209.

Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій, а суд першої інстанції обґрунтовано вирішив справу за наявними матеріалами та дійшов висновку про непроведення позивачу індексації пенсії з 01.03.2025 відповідно до Постанови №209.

Стосовно доводів апелянта щодо обчислення пенсії позивача з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»

Верховний Суд у постанові від 28 січня 2025 року у справі №400/4663/24 дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

У постанові від 14 травня 2025 року у справі №360/367/24 Верховний Суд зазначив, що індексація пенсії за віком має здійснюватися із застосуванням коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії. При цьому особі, на яку поширюються положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», така пенсія після здійснення відповідного перерахунку має становити не менше як 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислювалась пенсія, або не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Верховний Суд у постанові від 26 серпня 2025 року у справі №360/948/24 також виходив з того, що гарантований статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії не є тотожним розміру індексації пенсії, обмеження якого встановлюються відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Отже, застосування до пенсії позивача гарантії, передбаченої статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», не звільняє відповідача від обов`язку провести щорічний перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124 та Постанови №209, а лише визначає мінімальний розмір пенсії, яка має бути виплачена позивачу після такого перерахунку.

Аналогічного підходу дотримується Третій апеляційний адміністративний суд, зокрема у постановах від 18 серпня 2026 року у справі №160/10369/26 та від 13 жовтня 2026 року у справі №160/11222/26.

При цьому суд першої інстанції зобов`язав відповідача здійснити перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача відповідно до Постанови №209 з урахуванням раніше виплачених сум, не визначаючи конкретного розміру індексації, що виключає подвійну виплату та залишає визначення розміру пенсії за відповідачем у межах його повноважень.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині не переглядається.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 цього Кодексу, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року в адміністративній справі №160/32421/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року в адміністративній справі №160/32421/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua