Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №340/1385/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №340/1385/25

Суддя: Сафронова С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/1385/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 340/1385/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

визнати протиправною та скасувати постанову про ступінь придатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової служби, оформлену довідкою від 05.09.2024 №7223;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступеня його придатності чи непридатності до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.09.2024 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якого йому встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, вроджена вада серця двостулковий аортальний клапан з незначним стенозом та помірною недостатністю аортального клапана, часта суправентрикулярна екстрасистолія, серцева недостатність ІІ-А стадії, ФК-ІІ зі збереженням фракції викиду лівого шлуночка 75%, ожиріння І ступеня.

За результатами медичного огляду позивача визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах, медичних установах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

Позивач вважає, що висновок військово-лікарської комісії не відповідає фактичному стану його здоров`я, оскільки під час визначення ступеня придатності не було належним чином враховано наявні захворювання.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до наданих йому повноважень не здійснює медичного обстеження військовозобов`язаних та не приймає постанов про придатність або непридатність до військової служби за станом здоров`я.

Вказує, що військово-лікарська комісія є колегіальним медичним органом, члени якого самостійно приймають рішення за результатами медичного огляду, керуючись положеннями законодавства, медичними протоколами та результатами обстеження.

ІНФОРМАЦІЯ_3 лише забезпечує організаційні умови діяльності ВЛК, не втручається в її роботу, не встановлює діагнози та не має повноважень переглядати, скасовувати або змінювати постанови ВЛК.

Вважає, що належним суб`єктом прийняття рішення щодо ступеня придатності позивача до військової служби є відповідна військово-лікарська комісія, а тому покладення на ТЦК та СП обов`язку щодо проведення повторного медичного огляду та визначення ступеня придатності є безпідставним.

Справа розглянута апеляційним судом відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , 1970 року народження, 05.09.2024 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №7223 від 05.09.2024 позивачу встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, вроджена вада серця-двостулковий аортальний клапан з незначним стенозом та помірною недостатністю аортального клапана, часта суправентрикулярна екстрасистолія, серцева недостатність ІІ-А стадії, ФК-ІІ зі збереженням фракції викиду лівого шлуночка 75%, ожиріння І ступеня.

За результатами медичного огляду, відповідно до статей 74-Б, 39-Б, 40-В, 13-В графи II Розкладу хвороб та графи ТДВ, позивача визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних установах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

Зі змісту довідки вбачається, що позивач був ознайомлений із постановою ВЛК 05.09.2024, що підтверджується його підписом.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частин першої та другої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення.

Згідно з частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 70 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України та інших визначених законом органах і військових формуваннях.

На виконання положень Закону №2232-XII наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 розділу I Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза включає, зокрема, медичний огляд військовозобов`язаних, визначення ступеня придатності до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань і травм.

Згідно з пунктом 2.1 розділу I Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні ВЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії або протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК є обов`язковими до виконання.

При цьому постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК у порядку, визначеному Положенням №402.

Відповідно до пункту 2.2 розділу I Положення №402 штатними ВЛК є Центральна військово-лікарська комісія та військово-лікарські комісії регіонів.

За змістом пункту 2.3 розділу I Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи.

До повноважень ЦВЛК, зокрема, належить організація військово-лікарської експертизи, перевірка роботи підпорядкованих ВЛК, а також перегляд, скасування, затвердження чи незатвердження постанов ВЛК у випадках та порядку, передбачених Положенням №402.

Відповідно до пунктів 2.4.4, 2.4.5 розділу I Положення №402 на ВЛК регіону покладаються організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою, а також перевірка організації та проведення медичного огляду осіб, визначених Положенням.

ВЛК регіону має право перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК, приймати постанови, контролювати, розглядати, затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК за наявності передбачених законом підстав.

Згідно з підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК належать, зокрема, ВЛК територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) або постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам Положення №402 на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином засвідчених їх копій.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, можуть бути оскаржені до ЦВЛК.

Отже, Положенням №402 передбачено спеціальний адміністративний порядок перевірки та перегляду постанов позаштатних ВЛК, який забезпечує можливість перевірки правильності застосування медичних критеріїв та відповідності встановленого діагнозу вимогам Розкладу хвороб.

Водночас наявність такого порядку сама по собі не позбавляє особу права на судовий захист та не виключає можливості судового оскарження постанови ВЛК. Судовий контроль у таких спорах здійснюється з метою перевірки дотримання суб`єктом владних повноважень установленої процедури, меж компетенції, вимог законодавства та обґрунтованості прийнятого рішення.

Разом з тим суд не вправі перебирати на себе повноваження військово-лікарської комісії щодо встановлення медичного діагнозу та визначення ступеня придатності особи до військової служби, оскільки такі питання належать до спеціальної медичної компетенції відповідних комісій.

Згідно з пунктом 1.1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби та вирішення інших питань, передбачених Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення №402), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 3).

Пунктом 3.4 розділу II Положення №402 визначено перелік лабораторних та інструментальних досліджень, які проводяться перед медичним оглядом військовозобов`язаних, а також передбачено проведення інших досліджень за медичними показаннями.

Таким чином, під час проведення медичного огляду ВЛК зобов`язана дослідити стан здоров`я особи, врахувати надані нею медичні документи, результати обстежень та застосувати відповідні положення Розкладу хвороб.

При цьому сам по собі факт наявності у військовозобов`язаного певних захворювань не є безумовною підставою для визнання його непридатним до військової служби, оскільки ступінь придатності визначається не лише за назвою діагнозу, а й з урахуванням ступеня порушення функцій органів та систем організму, перебігу захворювання, результатів обстежень і критеріїв, установлених відповідною статтею Розкладу хвороб.

У цій справі з матеріалів справи вбачається, що за результатами медичного огляду 05.09.2024 позивачу встановлено низку захворювань серцево-судинної системи, зокрема ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу II ступеня, вроджену ваду серця, суправентрикулярну екстрасистолію та серцеву недостатність II-А стадії.

Водночас за результатами оцінки стану здоров`я позивача ВЛК застосувала відповідні статті Розкладу хвороб та визначила ступінь його придатності до військової служби з обмеженням щодо виду військової служби, а саме придатність до служби у військових частинах забезпечення та інших визначених у постанові підрозділах.

Отже, ВЛК не визнала позивача придатним без будь-яких обмежень, а визначила конкретні умови проходження військової служби відповідно до встановленого стану здоров`я.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом судового розгляду в цій справі є питання правомірності постанови ВЛК, оформленої довідкою від 05.09.2024 №7223, а не питання встановлення іншого діагнозу чи самостійного визначення судом ступеня придатності позивача до військової служби.

Саме по собі посилання позивача на наявність у нього захворювань та незгода з висновком ВЛК не свідчать про протиправність прийнятої постанови.

Для визнання постанови ВЛК протиправною необхідно встановити конкретні порушення процедури медичного огляду, неврахування медичних документів, неправильне застосування положень Розкладу хвороб або інші обставини, які свідчать про невідповідність рішення вимогам законодавства.

Разом з тим матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що під час проведення медичного огляду позивача ВЛК порушила встановлений Положенням №402 порядок, не врахувала результати обстежень або застосувала положення Розкладу хвороб усупереч установленим медичним критеріям.

Наявність у позивача встановлених захворювань сама по собі не спростовує висновку ВЛК, оскільки визначення ступеня придатності здійснюється з урахуванням функціональних порушень, які спричиняють відповідні захворювання, та критеріїв, установлених Розкладом хвороб.

При цьому підпис позивача у довідці ВЛК про ознайомлення з постановою підтверджує факт доведення до нього результатів медичного огляду, однак сам по собі не свідчить про відмову від права на оскарження такого рішення. Водночас матеріали справи не містять доказів, які б спростовували встановлені ВЛК обставини або підтверджували порушення процедури медичного огляду.

Колегія суддів також враховує доводи ІНФОРМАЦІЯ_4 про відсутність у нього повноважень самостійно визначати ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби.

Як убачається з положень Положення №402, медичний огляд, встановлення діагнозу та прийняття постанови щодо ступеня придатності належать до компетенції ВЛК як колегіального медичного органу.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки забезпечує організаційні умови функціонування відповідної комісії та реалізує інші повноваження, визначені законодавством, однак не вправі підміняти собою ВЛК та самостійно змінювати прийняту нею постанову.

Відтак вимога про зобов`язання саме ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення про проведення повторного медичного огляду та визначити ступінь придатності позивача до військової служби не відповідає розмежуванню повноважень між територіальним центром комплектування та соціальної підтримки і військово-лікарською комісією.

При цьому пунктом 2.4 розділу I Положення №402 передбачено повноваження ВЛК регіону щодо контролю за діяльністю підпорядкованих ВЛК, перевірки їхніх постанов та прийняття відповідних рішень, у тому числі щодо проведення повторного або контрольного медичного огляду за наявності передбачених Положенням підстав.

Таким чином, у разі незгоди з постановою позаштатної ВЛК позивач не позбавлений можливості скористатися передбаченим Положенням №402 механізмом її перегляду шляхом звернення до відповідної штатної ВЛК із наданням медичних документів, які підтверджують стан його здоров`я.

Разом з тим саме по собі незвернення позивача до штатної ВЛК не є перешкодою для судового оскарження постанови, проте за встановлених у цій справі обставин не підтверджує протиправності оскаржуваного рішення та не створює самостійних підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів наголошує, що адміністративний суд не здійснює повторний медичний огляд позивача та не визначає замість ВЛК ступінь його придатності до військової служби. Завданням суду є перевірка дотримання суб`єктами владних повноважень вимог законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови ВЛК, оформленої довідкою від 05.09.2024 №7223, а також для задоволення похідної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення про проведення повторного медичного огляду позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас за результатами дослідження наявних у справі доказів колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про порушення відповідачами вимог законодавства під час проведення медичного огляду та прийняття оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною першою статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, а підстави для його скасування або зміни відсутні.

З огляду на викладене апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №340/1385/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках і строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua